Головним завданням цього етапу є написання МР відповідно до затверджених теми та плану, визначення об’єкта та предмета дослідження, формулювання його мети і завдань. Студент має ґрунтовно ознайомитись з теоретичними засадами обраної проблематики. На підставі аналізу літературних джерел узагальнити існуючі підходи та обґрунтувати методичний фундамент своїх досліджень. За допомогою цього інструментарію та сучасних прийомів і методів аналізу проводять діагностику об’єкта дослідження підкутом зору обраної теми та визначають наявні проблеми і їхні причини. Це є основою для розроблення і обґрунтування альтернативних пропозицій щодо усунення проблем і визначення найбільш доцільного способу їхнього вирішення для конкретного підприємства.
При з’ясуванні об’єкта, предмета та мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою МР є системні логічні зв’язки.
Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти.
Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною у процесі дослідження з певною метою у конкретних умовах.
Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт, вони співвідносяться як часткове та ціле.
Мета МР пов’язана з об’єктом і предметом дослідження. Вона відображає кінцевий результат дослідження та напрями його досягнення. Кінцевий результат повинен відображати очікуваний від виконання позитивний ефект, який формується двоступенево: перша частина – у вигляді суспільної корисності; друга – у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.
Наявність поставленої мети МР дозволяє визначити основні завдання дослідження, які можуть включати такі складові:
· вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження;
· всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їхніх причин, особливостей передового досвіду;
· обґрунтування системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
· експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності критеріям оптимальності;
· розроблення методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних організацій.
Норми наукової комунікації суворо регламентує характер викладу наукової інформації, вимагаючи відмову від висловлювання власної думки у чистому вигляді. Зважаючи на це, автори МР повинні намагатися вживати мовні конструкції, які виключають застосування особового займенника «я». Автор виступає у множині, вживає замість «я» займенник «ми», і це виправдано, бо будь-яке дослідження є наслідком роботи групи людей, тобто − колективною творчістю.
Тема МР має бути повністю розкрита без пропущення логічних ланок. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, аналітичними матеріалами, статистичними даними, розрахунками, результатами анкетування чи експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду. Треба уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їх осмислення, узагальнення чи обґрунтування. Достовірність висновків загалом треба підтверджувати вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких проводиться дослідження.
