Для характеристики сфери зовнішньоекономічних відносин застосовують різні показники. Офіційним показником, у якому відбиваються всі функції зовнішньоекономічних зв’язків країни є ПБ. Платіжний баланс. — це систематизований запис усіх міжнародних операцій резидентів країни з нерезидентами за певний проміжок часу, як правило, за рік. Складаючи платіжний баланс, розрізняють реальні і фінансові потоки. Рух товарів, послуг, матеріальних або інших нефінансових активів називають реальними потоками. Реальні потоки у грошовому виразі відображають на поточному рахунку. Рух вимог та зобов 'язань, що виникають у зв 'язку з рухом реальних потоків,називають фінансовими потоками і відображають на рахунку капіталу та фінансів. Платіжний баланс складається з двох підрозділів — дебету і кредиту. Для складання платіжного балансу використовують метод подвійного бухгалтерського запису. Суть цього методу полягає в тому, що кожна операція має два записи. Один з них реєструється як кредит із додатним знаком, інший — як дебет із від'ємним значенням. Тому платіжний баланс — сума дебету і кредиту — дорівнює нулю. Більшість записів у платіжному балансі відображає зовнішньоекономічні операції, в яких одні економічні цінності обмінюються на інші економічні цінності. Тому в рахунках платіжного балансу роблять подвійний запис. Поточний рахунок узагальнює статистичні дані про рух між країною та рештою світу реальних ресурсів (товарів, послуг, доходів). У ньому виділяють три широкі категорії: товари і послуги (нефакторні), доходи від факторних послуг і поточні перекази. Різницю між експортом та імпортом називають торговельним балансом. Торговельний баланс країни активний, якщо її експорт перевищує імпорт, і пасивний, якщо імпорт перевищує експорт. Вартість послуг, наданих резидентами нерезидентам, називають експортом послуг і записують у кредиті. Вартість послуг, отриманих резидентами від нерезидентів, називають імпортом послуг і відображають у дебеті. Баланс товарів і послуг країни — це різниця між її експортом товарів і послуг та її імпортом товарів і послуг. Дані про потоки товарів і послуг, купівлю і придбання активів надходять із різних джерел. Так, дані про експорт та імпорт дає митна статистика, дані про надходження іноземної валюти на рахунки резидентів та здійснені ними платежі — банки. Водночас чимала частина зовнішньоекономічних операцій не реєструється і не відображається у платіжному балансі (контрабанда товарів, незаконні послуги тощо). Статті платіжного балансу можна розчленувати на основні й зрівноважувальні. Якщо в довгостроковому періоді країна має пасивний торговельний баланс, то це свідчить про низьку конкурентоспроможність її товарів на світових ринках. Якщо зовнішні активи резидентів країни перевищують їхні зобов'язання решті світу, то країну називають чистим кредитором. І навпаки, якщо зобов’язання решті світу перевищують активи за кордоном, то країну називають чистим боржником.
