Структура політології

1. історія політичних учень

2. теорія політики

3. прикладна політологія

Історія політичних учень досліджує зародження, становлення і розвиток політичних поглядів, ідей, теорій тощо протягом усього періоду існування державне організованого суспільства. Основними етапами цієї історії є Стародавній світ, Середньовіччя, Відродження, Новий і Новітній час.

Теорія політики вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:

4. концепції політики і влади;

5. теорії політичної системи і процесів;

6. моделі політичної участі й лідерства;

7. теорії формальних і неформальних інститутів політики — державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт;

8. теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики:

9. розробка політичних технологій;

10. прийняття політичних рішень;

11. проведення виборчих кампаній, політичної реклами;

12. врегулювання політичних конфліктів;

13. проведення політичних переговорів;

14. лобіювання;

15. політичні прогнозування, планування й консультування;

16. методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.

Окрему галузь науки складає порівняльна, або компаративна (від лат. порівняльний) політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.
У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень.

Основні категорії, методи і функції політології.

Категорії політології
Категорії – це загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки й відносини реальної дійсності та пізнання. Їхня специфіка полягає в тому, що вони розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві. Це наступні категорії:

1. політична влада;

2. політична система суспільства (поєднує в собі решту категорій - політичні інститути -державу та її структурні елементи, політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування);

3. політична культур і її складові (політична свідомість, політична поведінка, політичні цінності, політичні норми, політична соціалізація);

4. політичний процес (відносно однорідні серії політичних явиш, пов'язаних між собою причиновими або структурно-функціональними залежностями);

5. політичне явище (сукупність усіх чинників і явищ, пов'язаних із здійсненням політики).

Методи політологічних досліджень. Метод — це сукупність прийомів та операцій практичного й теоретичного освоєння дійсності. Сукупність методів дослідження, що їх застосовують у політології, називається методологією.

6. Існує багато різних класифікацій методів пізнання. Виокремлюють, наприклад, методи: експерименту,

7. методи обробки емпіричних даних,

8. методи побудови наукових теорій та їх перевірки.