Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”роки є 22, 23




“ема: ќдноскладн≥ реченн€ €к частини складного реченн€

ћета: звернути увагу на складн≥ реченн€, частинами €ких Ї односкладн≥ прост≥ реченн€, формувати вм≥нн€ визначати в таких складних реченн€х граматичн≥ основи, визначати типи односкладних речень, що Ї њх частинами; виховувати повагу до влучного слова; розвивати лог≥чне мисленн€, увагу.

“ип урок≥в: уроки вивченн€ нового матер≥алу.

ќбладнанн€: п≥дручник.

’≥д урок≥в

≤. ѕерев≥рка домашнього завданн€.

 

* ѕо€снювальний диктант. ¬казати односкладн≥ реченн€, визначити тип кожного.

 

≤. —≥рий ранок. “ихо скр≥зь. Ќебо хмарою повито. (ј. азка.) ќдне слово, летимо через √≥малањ. —€йво сн≥г≥в. —л≥пуч≥сть небес. „истота в≥чност≥. (ќ.√ончар.) ѕовсюди повно сонц€ ≥ т≥ней. (ћ.—ам≥йленко.)

≤≤. √ульн€. ¬ес≥льноњ сп≥вають. ¬ двор≥ д≥вчата й парубки веселий танець починають. (Ѕ.√р≥нченко.)

 

≤≤. ѕ≥дготовка до вивченн€ нового матер≥алу.

 

* « кожноњ пари простих речень утворити складне реченн€.

.

o ’очу в≥рити знов у матусину казку. ѕ≥д нењ € в дитинств≥ засинав.

o  ожна попелюшка може перетворитис€ на принцесу. ¬ це дуже хочетьс€ в≥рити.

o ћен≥ подобаЇтьс€ п≥зньою ос≥нню. “од≥ спалахуЇ природа прощальною красою.

≤≤≤. ѕов≥домленн€ теми ≥ мети уроку. ћотивац≥€ навчанн€.

≤V. ¬ивченн€ нового матер≥алу.

 

* –обота з п≥дручником. ќпрацюванн€ теоретичного матер≥алу (с. 25).

 

V. ¬иконанн€ вправ на закр≥пленн€ вивченого.

 

* ѕопереджувальний диктант. ” кожному з речень п≥дкреслити граматичн≥ основи. ¬казати частини складних речень, що Ї односкладними реченн€ми, зТ€сувати њх тип.

 

≤. „орна н≥ч чорн≥ла, не св≥тало вранц≥. (ќлександр ќлесь.) ƒивлюсь, €к н≥ч надходить, €к жито шелестить. (ѕ.“ичина.) «багну, €к плаче на в≥трах сл≥зьми червоними калина. (ѕ.ѕеребийн≥с.) ƒ≥дов≥-морозу ≥ в морози жарко, в≥н мен≥ даруЇ теж вушанку шапку. (ћ.—ингањвський.) ƒитинства не жду € ≥з вир≥ю знов, не вернеш ≥ мамину казку... (ƒ.Ћуценко.) “ерпко пахло дитинство, пахло степами, житн≥м хл≥бом, скрутою ≥ злагодою великоњ родини в т≥сн≥й хат≥, щир≥стю та правдив≥стю. (ё.ћушкетик.)

≤≤. ¬ хат≥ спок≥йно й затишно, веч≥р десь бродить в гаю. (ƒ.Ћуценко.) “ихо в садку, тихо в м≥ст≥, бо п≥зн€ година. (Ћес€ ”крањнка.) Ќа вулиц≥ серед хмар пилу жарко, зате в холодочку та в садочку саме добре. (ѕанас ћирний.) Ќе зчулис€, €к смерклос€. (“.Ўевченко.) Ќе цв≥те черемха, ≥ пташок не чуть. (¬.—осюра.) Ѕула зима, та пахло все ще ос≥нню. (“. обаль.) “ак €блуками пахне у хатинц≥, €к пахнуть хати т≥льки восени! (ћ.Ѕажан.) ¬ хатах нам т≥сно, душить дах... (ќлександр ќлесь.) «вечора, либонь, не ждалось, а на ранок Ц паморозь. (ћ.—ингањвський.) ¬идно в огн≥ блискавиць: рифи лежать гор≥лиць. (Ћ. остенко.)

 

* ƒиктант ≥з коментуванн€м. «Т€сувати типи односкладних речень, що Ї частинами складних речень.

 

≤. ¬ садах пилюкою сив≥ло, списи кидало сонце з хмар. (≤.ƒрач.) —ум гн≥тить, коли душ≥ не веснитьс€. (ћ.—ам≥йленко.) Ќе њстьс€, не пТЇтьс€, ≥ серце не бТЇтьс€, ≥ оч≥ не бачать, не чуть голови! (“.Ўевченко.) ’ай л≥пше вбТЇ громом, н≥ж њстиме лихо. (Ѕ.√р≥нченко.) ѕот≥м викос€ть трави, ≥ п≥ду € з в≥трами. (ћ.—ингањвський.)  оли не хочуть мене розум≥ти, мен≥ стаЇ сумно. (ј.ћалишко.) Ќе наговоримось, а час летить потоком мимо нас. (ќлександр ќлесь.) ¬ипивайте г≥ркотного трунку, щоб п≥знати солодк≥сть мед≥в. (Ћ.«абашта.) “а де ж таки це видано, щоб люди за журавл€ми в≥дл≥тали вир≥й? (≤.∆иленко.) Ќе в≥рю, що стануть прахом збудован≥ мною споруди. (–.Ћубк≥вський.) ¬ерба усохне, ≥ спил€ють грушу, зелене море зробл€ть ≥з ƒн≥пра. (Ћ. остенко.) «ерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в жит≥. (Ѕ.ќл≥йник.) ’ай в головах посад€ть кущ калини, щоб ми з одних джерел ≥з в≥ку в в≥к пили. (Ћ.«абашта.) я люблю, €к справл€ють обжинки. (ћ.—ингањвський.)

≤≤. ™ держава вже, брате, ≥ немаЇ њњ. (Ћ.—теповичка.) «бер≥мось, порадьмось, що маЇм робити. (ѕ. ул≥ш.) ≤ правд≥ € дивлюсь в лице, житт€м заплачено за це. (ќ.Ћукашенко.) ¬≥ддайте мен≥ мову, €кою м≥й народ мене благословив. (Ћ. остенко.) „и все ж те розумом збагнути, що дастьс€ серцев≥ в≥дчути? (ћ.¬ороний.) ƒ≥люс€ рад≥стю, що св≥т ≥снуЇ. (—.Ўевченко.) ћого житт€ не вистачить мен≥ дл€ д≥л, що њх у зад≥мах лел≥ю. (ƒ.ѕавличко.) Ћиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. (Ћ. остенко.) —п≥вають, см≥ютьс€, а € не см≥юсь. (ќлександр ќлесь.) «рубали дуба задл€ того, щоб с≥рника зробити з нього. (Ѕ.—люсар.)  атуй мене, € не зломлюсь н≥коли! (ћ.–акич.) Ѕудь с≥вачем, ≥ хай житт€ твоЇ насущний хл≥б, а не кук≥ль даЇ. (Ћ.«абашта.) Ўл€х потужний прац≥ й боротьби, кровТю щедро все на н≥м полито, с≥ймо жито, с≥ймо, с≥ймо жито! (Ћ.—тафф.)

 

* ѕереписати реченн€, уставл€ючи пропущен≥ л≥тери. ” кожному з речень п≥дкреслити члени реченн€.

 

ƒуже гр..м≥ло, та дощу не доч..калис€. ѕустий млин меле, а помолу нема. ” л≥с≥ дрова рубають, а до с..ла тр≥ски л..т€ть. ” л≥с≥ вовки виють, а на печ≥ страшно.  оли дер..во падаЇ, л≥соруб≥в стаЇ б..гато.  оли Ї в м≥шку, знайд..ш ≥ в горшку. «аховавс€ в закапелку, а хвостика видно. Ќ≥коли не знаЇш, де пр..чањвс€ заЇць.  овалев≥ лихо, коли в кузн≥ тихо.  оли Ї дрова, казанов≥ не холодно. Ће..ко в оч..рет≥ дудки робити, т≥льки треба вм≥ти.  ому ле..ко на серц≥, тому весь св≥т усм≥ха..тьс€.

Ќародна творч≥сть.

* Ќавчальний диктант. ”казати прост≥ односкладн≥ реченн€ та реченн€ складн≥, частиною €ких Ї просте односкладне реченн€.

≤. ј було так. ¬ один з вих≥дних вињхали ми до озера. ≤ мен≥ засумувалос€... «гадалос€, €к на ƒн≥пр≥ розгл€дали ми кам≥нь скел€стий. Ќа камен≥ накарбовано по м≥д≥, що тут загинув у бою з половц€ми славний вит€зь —в€тослав ≤горович.  оли пороги затоплювали, ми видобули ту м≥дну плиту й перенесли на ≥нше, на високе кам≥нн€.

УѕливиФ, - наче штовхаЇ мене хтось. ≤ € поплив неквапом, економл€чи сили. ѕ≥дл≥тком € не раз ƒн≥про перепливав, завжди почуваючись на вод≥ впевнено.

¬ечор≥ло. ¬≥д своњх в≥ддалившись, € б≥льшу половину проплив, а до берега ще далеко. ћабуть, могутн≥й дух запорожц€ €кого-небудь мене присоромив, бо добувс€ € таки берега! “емр€ва. ’ащ≥ €к≥сь. «ате вдалин≥ вогник проблискуЇ! ѕочинаю пробиратись на той людський св≥тл€чок полумТ€.

Ќе знаю, пришельцем з €коњ планети € тим рибалкам видавс€. “а дивились вони на мене не з ворож≥стю, а з бажанн€м розгадати мене ≥, можливо, допомогти. («а ќ.√ончаром; 140 сл.)

≤≤. ƒесь далеко об≥звавс€ гр≥м. ѕотемн≥ло, зав≥трило, закрутила кур€ва. √римнуло ближче, загуркот≥ло й покотилось у неб≥.

¬≥тер ущух. ћ≥ж листом зашелест≥в густий, р≥вний дощ. ј на неб≥ кидало колодд€м, ламало, трощило, луною розкочувавс€ гук над хмарами по широких небесних просторах.

ј з-п≥д т≥Їњ тарахкотн≥ тихо с≥€вс€ на привТ€ле лист€, на присмажен≥ трави й хл≥ба др≥бний, €к роса, холодний дощ. «ахлинаючись, ковтала воду суха земл€. ѕирскало й плюскот≥ло лист€ на деревах. ¬ипТ€ли лани проти хмар широк≥ груди й зан≥м≥ли. —ипте, хмари! ƒо живого промоч≥ть наше жагуче серце... ’мари й с≥€ли дощ щедро, не жал≥ючи. («а —.¬асильченком; 92 сл.)

V≤. ѕ≥дбитт€ п≥дсумк≥в урок≥в.

V≤≤. ƒомашнЇ завданн€. —класти й записати 5 складних речень, одна або обидв≥ частини €ких Ї односкладними простими реченн€ми.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 883 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1641 - | 1566 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.