Тема: Узагальнено-особові речення.
Мета: дати поняття про узагальнено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член узагальнено-особового речення та способи вираження присудка з узагальнено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Визначити тип кожного з односкладних речень.
У антисвіті зірочкою марю. В антинароді свій народ люблю. (Л.Костенко.) Душу зрадою не бентеж. (В.Симоненко.) Закільцювали птаха. Розумію. Зробили для науки. Але млію, немов на серце одягли обруч, в каталог занесли крилату мрію. (За Д.Павличком.) Тарасе, даруй мені силу вогню, навчи мене бути собою! Перед радісним кольором неба зупинись на дорозі крутій. (П.Перебийніс.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 31) і таблиці “Односкладні речення” (с. 24).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) прислів’я. Визначити тип кожного з односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
Спочатку задумайте, а тоді робіть. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Не працюватимеш, то й не матимеш. Без труда не чекай добра. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Не наловивши бджіл, не з’їси меду. Коня з ложки не напоїш. Криком дуба не втнеш. Десять раз подумай, а раз скажи.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Виконання вправи 78 (усно).
* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
І. Із сотні голок сокири не склеїш. В гості збирайся, а вдома пообідати не забудь. Піску в снопи не в’язатимеш, з пір’я фортеці не будуватимеш. Надією й терпінням усього досягнеш. Не почавши, думай, а почавши, роби. Думай звечора, а починай зранку. Наполегливістю гори здолаєш.
ІІ. Не припрягай воза перед конем. На чужім мотузку в колодязь не опускайся. Роботу пригортай, а лінь проганяй. Від своєї тіні не втечеш. З чужого злого вчися доброго свого.
Народна творчість.
ІІІ. На Дунай мандруй, а Україну в серці май! (А.Кащенко.) Хоча лежачого не б’ють, то і полежать не дають ледачому. (Т.Шевченко.) Тут як не ступиш, то не втрапиш. (Л.Костенко.) Зразу й радості не вимовиш словами! (П.Тичина.) Серцю кохати, на жаль, не накажеш. (Д.Луценко.) Мене зміїним словом не обкрутиш. (П.Перебийніс.) Тільки підлості не обженеш і не обженеш своєї смерті. (Д.Павличко.) Знання без помилок ніде не купиш. (М.Доленго.) “З ким поведешся, того й наберешся”, - говорить народ. (З посібн.)
* Розкрити значення кожного із вжитих у прислів’ях фразеологізмів. З’ясувати, до якого типу односкладних речень подані прислів’я належать.
Працюй до сьомого поту. Як не вмієш пекти хліба, то пектимеш раки. До нових віників пам’ятатимеш.
Народна творчість.
* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного з них.
Ще до того, як люди навчилися в’язати бика воловодом, то одне одного вони вже в’язали словом. І не одного чи кількох співрозмовників, а цілі народи. Отже, наука людських взаємин, наука добору доречного слова почала розвиватися з появою самої мови.
Молодшим свої знання й уміння передавали показом і словом. Радили менше говорити, а більше слухати, бо ж язик – один, а вух – двоє. Більше придивляйся та прислухайся до інших! Скажеш – не вернеш, відрубаєш – не приточиш. Коня кують уздою, а людину тримають словом.
Навчали обережності, обачливості у виборі друзів. З вовком до м’яса не ставай, а од лежачого поли вріж та втікай. Од лежачого жди свинячого.
Змалечку привчали добре вивчати свої можливості. Хто їх не розуміє, може уподібнитися ріці без русла. Навчали працелюбності й далекоглядності. Умирати збираєшся, а на хліб ори! (З книги “Слово батьків – з усіх віків”; 128 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 31), вправа 80.
