Лекции.Орг
 

Категории:


Перевал Алакель Северный 1А 3700: Огибая скальный прижим у озера, тропа поднимается сначала по травянистому склону, затем...


Транспортировка раненого в укрытие: Тактика действий в секторе обстрела, когда раненый не подает признаков жизни...


Теория отведений Эйнтховена: Сердце человека – это мощная мышца. При синхронном возбуждении волокон сердечной мышцы...

Для стислого письмового переказу



1. Відважний полковник Богун

 

Навіть за часів Батия не бувало такого, як виробляв на Вкраїні шляхтич Чарнецький. По згарищах сіл та міст, вкритих непохованими тілами, бігали зграї собак та вовків, над руїнами літало гайвороння.

Вжахнувся Іван Богун, почувши про таке. Не вважаючи на те, що мав тільки один полк у три тисячі козаків, він кинувся до замку Монастирище навперейми Чарнецькому.

У Монастирищі дуже зручно було оборонятися. З одного боку місто захищали високі муровані стіни та башти напівзруйнованого замчища. З другого під кручею бігла річка. З третього боку підходило поле. Тут полковник Богун відразу наказав робити окопи.

Довідавшись, що у Монастирищі засів Богун з одним тільки полком, Чарнецький дуже зрадів, що знищить нарешті проклятого українського бунтаря. Богун вже добре дався узнаки полякам.

Ставши табором недалеко від Монастирища, Чарнецький кинув свої полки на козацькі окопи. Війська в нього було вп’ятеро більше, ніж у Богуна, проте козаки дали полякам гідну відсіч.

Принада схопити славного козацького ватажка була занадто велика. Чарнецький щодня почав водити своє військо на нові штурми, щоб дужче стомити козаків.

Два тижні тяглася облога Монастирища. Щоб надати козакам жвавості, Богун листом викликав Чарнецького на поєдинок.

Богун виїхав на коні за окопи. Козаки милувалися з молодечої вдачі свого полковника. Поляки теж почали виходити зі свого табору. Але Чарнецький не виїздив.

Чекаючи супротивника, Богун басував конем по полю. Раптом затрусилася земля од пострілів кількох десятків польських гармат. Богун разом із конем упав на землю. То Чарнецький наказав ударити на нього з гармат... Але не впала ще з неба Богунова зірка! Розірвало на шматки Богунового коня, а його самого не зачепило.

Люто кинулися козаки на ворогів, дорогою ціною віддаючи життя. Під стіни Монастирища Чарнецький пригнав всі до останнього свої полки. Скажений був цей штурм.

- Діти мої рідні! – гукав Богун до козаків. – Пам’ятайте, що зараз ви захищаєте всю Україну від ката. Не погубіть же козацької слави!

Але козакам не треба було нагадувати про козацьку славу, бо вони самі цю славу творили. Сотня козаків у передніх окопах вся полягла, не відступивши назад ні на крок. Люто билися козаки й по інших окопах.

Від пострілів ворожих гармат зайнявся замок. Козаки гасили пожежу й билися одночасно.

Богун з тисячею козаків оббіг польське військо стороною, ускочив у ворожий табір та підпалив його. Після цього він вихопився і вдарив на поляків ззаду. Вжахнулися вороги й кинулись урозтіч. Пораненого Чарнецького ледве встигли покласти на воза й повезли у Польщу. Більше трьох тисяч своїх поранених поляки лишили на волю козаків. Покинули вони й усе награбоване добро.

Усього під Монастирище Іван Богун вигубив вісім тисяч поляків. Сам же втратив лише кільша сот душ. (За А.Кащенком; 420 сл.)

· Пояснити лексичне значення слів штурм (рішуча атака фортеці, укріпленої позиції ворога), замчище розкрити значення фразеологізму добре датися взнаки.

· Дібрати синоніми до слів згарище, башта, навперейми, принада, жвавість, басувати.

· Скласти план (орієнтовний: І. Безчинства шляхтича Чарнецького. ІІ. Навперейми ворогові. ІІІ. У Монастирищі зручно було оборонятися. 1. Муровані стіни й руїни замчища з одного боку. 2. Річка з іншого боку. 3. З третього боку – поле. ІV. Намір Чарнецького знищити бунтаря. 1. Козаки дали ворогам відсіч. 2. Щоденні штурми поляків. 3. Два тижні тривала облога. V. Богун викликає Чарнецького на поєдинок. 1. Полковник виїхав за окопи. 2. Козаки милувалися героєм. 3. Підступність Чарнецького. 4. Не впала з неба Богунова зірка! VІ. Кривавий бій. 1. Звернення Богуна до козаків. 2. Козаки гинули не відступаючи. 3. Зайнявся замок. VІІ. Доблесть полковника. 1. Богун з тисячею козаків обійшов вороже військо. 2. Підпал польського табору. 3. Удар з тилу. 4. Втеча польського війська. VІІІ. Битву виграно.)

· Перебудувати складений план на план стислого переказу (орієнтовний: І. Безчинства шляхтича Чарнецького. І. Чим зручне Монастирище. 1. З одного боку – високі стіни й руїни замчища. 2. З іншого боку – річка. 3. З третього боку – поле. ІІІ. Двотижнева облога міста. ІV. Виклик на поєдинок. У. Підступність Чарнецького. V. Воєнна доблесть полковника. 1. Звернення до козаків. 2. Підпал польського табору. 3. Удар на ворогів з тилу. VІ. Блискуча перемога.)

· Написати стислий переказ.

Болото

Повітря задзижчало від татарських стріл. З-за пагорба на козака посунули ординці. Козак повернув до броду. Берегом теж сунула татарва. Ворогів було не менше сотні. Не можна було дозволити узяти себе в коло.

Розвернувши коня, Омелько помчав у степ. Озирнувшись побачив, що орда чорним поясом розповзається з трьох сторін. Лише дорога до степового озера була йому відкрита. Дорога погана, у вибоїнах, у баюрі. Береги озера поросли височенними очеретами.

Прихилившись до гриви, Омелько майже ліг на коня. А позаду, все ближче й ближче чувся тупіт копит і гортанні вигуки татар.

Одна за одною дві стріли черконули по Омельковій шапці. Наступна бритвою різонула по шабельному ременю. Шабелька заметлялася при боці на однім ремінці. Ще одна стріла вп’ялася в приклад мушкета.

Несподівано кінь з усього розгону завалився на землю. Омелько не встиг і зрозуміти, що сталося, як уже був на землі. Хоч і була земля м’яка, а так гепнувся, що аж джмелі загули в голові.

Звівшись на ноги, Омелько, кульгаючи, побіг до високого очерету. Тільки б добігти до води!

Земля позаду стугонить від копит, гортанні крики затоплюють простір. Вже не біжить Омелько, а бреде по коліна у болотяних водоростях, жаб та в’юнів полохаючи, зганяючи вгору дрібне птаство.

Як почала вода підійматися вище пояса, висмикнув козак кривого турецького кинджала й вирізав найтовщу очеретину. Пробив всі колінця, щосили продув, знову продув, аж голова запаморочилась. Вгледівши три найвищі кущі очерету, побрів до них.

Тієї ж миті впав на нього тупіт сотень копит, свист і ревище людоловського табуна.

Омелько пірнув між трьома кущами очерету. Ревище враз стишилося. Затуливши правицею носа, козак затиснув в устах очеретину. Лівицею вчепився у підводні стебла очерету. Мушкет за спиною тягнув на дно. Одяг, намокаючи, ставав все важчим.

Як же бридко лежати у каламутній воді, як же важко через ту рурку дихати! Думав про татар і про п’явок. П’явка – вона й є п’явка, крові насмокчеться й відпаде. А татарва? Що вона робитиме? В болото татари не полізуть, бо не вміють плавати. Проте вони знають, що Омелько в очеретах. Що ж робитимуть? Підпалять очерет.

За якусь мить козак відчув, що починає дерти в горлі. Дим розривав легені, стискав горло, різким болем пронизував скроні. Не знати як, але очеретину не випускав.

Омелько почав читати усі молитви, які знав. Тільки б дочекатися, поки сонце сяде! Для татар ніч – найнебезпечніша. Не будуть вони біля спаленого болота пильнувати одного козака.

Омелько відчув, що починає засинати. На голову наче хтось поклав теплий лантух. Отямився від того, що над ним розпливається світла пляма. Це був довгожданий місяць.

Козак звівся на задубілі ноги. Тільки тепер, коли очерет вигорів до самої води, стало видно, яке велике те болото. Татарви не було. Омелько поплентався до берега.

За пагорбом заіржав кінь. Козак перехрестився й свиснув. Все ближче й ближче тупіт копит. На тлі крайнеба вималювався обрис коня. Незважаючи на важенний мокрий одяг, мушкет і розбухлі пудові чоботи, Омелько легкою пір’їнкою злетів на коня. Цмокнув губами, і кінь пішов бадьорою риссю. (За Ю.Логвином; 475 сл.)

 

· Пояснити лексичне значення слів мушкет (ручна вогнепальна зброя з гнотовим затвором), скроня (бокова частина черепа від вуха до лоба), рись (швидка хода коня, середня між галопом і ступою); розкрити значення фразеологізму у голові джмелі загули.

· Дібрати синоніми до слів баюра, рурка (трубка), лантух, крайнебо.

· Скласти план тексту (орієнтовний: І. Напад ординців. 1. Вороги сунули з-за пагорба. 2. Татарва була й на березі річки. 3. Ворогів було не менше сотні. ІІ. Козак повернув у степ. 1. Погоня. 2. Дорога до озерця. 3. Вибоїни й баюра. 4. Високі очерети на березі. ІІІ. Татарські стріли. ІV. Кінь завалився на землю. V. Тільки б добігти до води! VІ. Рурка з очеретини. VІІ. Козак пірнув між кущами очерету. 1. Затулив носа. 2. Затиснув очеретину. 3. Зброя й мокрий одяг тягнули на дно. VІІІ. Думав про п’явок і про татар. ІХ. Підпалили очерет. Х. У чеканні ночі. ХІ. Вигоріле болото. ХІІ. Вірний кінь).

· Складений план перебудувати на план стислого переказу (орієнтовний: І. Погоня в степу. ІІ. Дорога до озерця. ІІІ. Кінь завалився на землю. ІV. У болоті. 1.Очеретина. 2. Між кущами очерету. 3.Зброя й мокрий одяг. 4. Горить очерет. 5. У чеканні ночі. ІV. Вигоріле болото. V. Вірний кінь).

· Написати стислий переказ.





Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 2132 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.