Характеристика

Характеристика — вид документа, у якому в офіційній формі міститься відгук, висновок про трудову і громадську діяльність працівника будь-якої організації чи установи, про його ділові та моральні якості. Характеристика складається на вимогу працівника або на письмовий запит іншої установи.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст.

3. Дата складання характеристики.

4. Підпис керівника установи (при потребі — інших відповідальних осіб).

5. Печатка.

Характеристика друкується або пишеться від руки керівником у двох примірниках, один із яких видають зацікавленій особі, а копію підшивають до справи.

Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.

Текст характеристики викладається від третьої особи.

На початку тексту обов'язково вказується прізвище, ім’я та по батькові особи, котрій видається характеристика, посада особи, рік народження (при потребі), місце проживання (при потребі), місце роботи, навчання, посада та інші відомості.

У тексті характеристики подається така інформація: з якого часу особа працює (вчиться) в організації, установі тощо, найважливіші відомості про трудову діяльність, оцінка ділових і моральних якостей особи (професійний рівень, ставлення до своїх обов’язків, трудова дисципліна, досягнення, урядові нагороди, заохочення чи стягнення, стосунки з іншими працівниками тощо), як підвищує свій фаховий і теоретичний рівень, чим цікавиться, який авторитет має в колективі, які має моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу) та ін. Текст характеристика закінчується висновком — призначенням характеристики.

Відповідно до призначення характеристики можна поділити на виробничі, атестаційні, рекомендаційні, нейтральні.

Правила написання й оформлення характеристик:

v Текст характеристики повинен відповідати вимогам офіційно-ділового мовлення, тому в ньому неможливе вживання лексики експресивно й емоційно забарвленої.

v Назва документа починає цей документ і розміщується посередині аркуша.

v Після слова "характеристика" крапка не ставиться.

v Прізвище, ім'я та по батькові особи, на яку складається характеристика, ставиться у родовому відмінку і розміщується справа, приблизно на другій третині аркуша.

v Під прізвищем розміщуються усі необхідні дані про особу. Кожна інформація відділяється комою.

v Інформація про особу (чи осіб), що видала характеристику, подається традиційно: ліворуч — посада, у центрі — підпис, праворуч — прізвище, ініціали.

v Кожна інформація про особу починається з нового рядка.

v

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Тема: КУЛЬТУРА МОВИ І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ В ПРАВОЗНАВЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Мета: з'ясувати поняття "культура мови" і "культура мовлення"; ознайомитися з ознаками культури мовлення й вимогами до нього; навчитися правильно відображати це на письмі спрощення у групах приголосних та зміни приголосних при словотворенні; ознайомитися з правилами укладання характеристики.

 

План

1. Поняття культури мови і культури мовлення.
2. Ознаки культури мовлення й вимоги до нього.
3. Спрощення у групах приголосних.
4. Зміни приголосних при словотворенні.
5. Характеристика: визначення, правила оформлення, реквізити.

 

Завдання

1. Дайте (письмово) визначення таким ознакам мовлення: точність, зрозумілість, логічність, багатство, правильність, чистота, виразність, образність, доцільність (можна використати визначення з матеріалів лекції).

2. Виконайте подані вправи.

2.1. Виправте речення і запишіть його правильно. З'ясуйте причину помилки.

1. Прошу комісію мене помилувать за мої нетрезві нарушенія. Я обіцяю взять себе в руки і вивести в люди. 2. В мене на очах чорним по білому вона написала неправду, а я ще повинна очима світити. 3. Підвівши підсумки, з'явилося відчуття задоволення. 4. Я звільнений з армії за станом здоров'я: виразка дванадцятипалої кишки з вислугою 29 років. 5. Прошу дати мені відпустку, так як я хочу женитися на три дні. 6. Прошу вас виділити мені талони на дієтпитання ввиду моєї хвороби язви зі скидкою. 7. Громадянин П. вдарив мене палицею по потилиці, в яку був забитий цвях.

2.2. Запишіть, виправивши помилки. Якої ознаки культури мовлення не дотримується мовець.

1. Я вибачаюсь, що спізнилася. 2. У цьому міроприємстві задіяні всі студенти. 3. Скільки можна нервувати через таку дрібницю? 4. А чому ви не прийняли участі у зборах? 5. Тепер зустрінемося аж у вересні місяці. 6. На стелі висіла чудова хрустальна люстра. 7. Уважно виконайте слідуюче завдання. 8. Давно пора обратитися до участкового врача.

2.3. Спишіть, назвіть групи приголосних, які спрощуються.

Захис..ний, пес..ливий, улес..ливий, тиж..невик, кіс..лявий, шіс..надцять, проїз..ний, чес..ний, кореспонден..ський, аванпос..ний, с..лати, сон..це, піз..ній, безвартіс..ний, благовіс..ний, швидкіс..ний, рис..нути, хвас..нути, піс..ний, студен..ський, зап'яс..ний.

2.4. Утворіть від поданих слів прикметники за допомогою суфікса -ськ- (або іменники з суфіксом -ств-). Поясніть звукові зміни.

Онега, читач. Закарпаття, Гадяч, Бахмач, узбек, Прилуки, Кривий Ріг, Золотоноша, Миргород, Черкаси, отаман, Прага, Париж, Рига, товариш, киргиз, ткач, латиш, чех.

 

Дидактичні матеріали