Фізіологія травлення
Травлення – це сукупність механічних, хімічних і біологічних процесів, що забезпечують розщеплення складних поживних речовин, які потрапили з кормами, на відносно прості сполуки, які можуть бути асимільовані організмом.
Механічні процеси викликають зміну структури і фізичних властивостей корму – щільності, консистенції, розмірів часточок та ін. Це наслідок пережовування, скорочення м’язів шлунково-кишкового тракту, впливу рідкої частини травних соків.
Хімічні процеси (наприклад, дія соляної кислоти у шлунку або поверхнево-активних речовин жовчі у кишечнику) сприяють набуханню часточок корму, зменшенню їх поверхневого натягу, активації ферментів, збільшенню розчинності солей.
Біологічні процеси – це процеси послідовного ферментативного гідролізу харчових полімерів спочатку до проміжних продуктів, а потім до мономерів при поступовому переміщенні кормових мас по відділах шлунково-кишкового тракту.
Травлення – початковий етап асиміляції поживних речовин, після якого відбувається проміжний обмін речовин і виділення продуктів метаболізму нирками.
У вищих тварин травна система пройшла складний шлях еволюційного розвитку, внаслідок чого зберігаються деякі загальні закономірності різних видів травлення.
Внутрішньоклітинне травлення характеризується, поглинанням щільних (фагоцитоз) або рідких (піноцитоз) часток всередину клітини і перетравленням їх клітинними ферментами. В організмі вищих тварин здійснюється лейкоцитами.
Зовнішнє травлення – забезпечує розщеплення поживних речовин поза організмом. Воно притаманне деяким членистоногим.
Порожнинне травлення являє собою гідроліз поживних речовин в порожнині шлунку і кишечнику, куди виділяються травні секрети.
Мембранне, або пристінкове, травлення зумовлено ферментами структурно-зв’язаними на поверхні мембрани мікроворсинок епітеліальних клітин. Воно займає проміжне положення між внутрішньоклітинним і порожнинним травленням.
Колективне травлення відбувається за участю цілого колективу індивідуумів (бджоли, терміти, мурашки), які передають один одному із роту в рот необхідні поживні речовини.
Ферментативна система травного тракту включає:
а) ферменти травних секретів, що виділяються травними залозами;
б) ферменти, що створюються мікроорганізмами травного тракту;
в) ферменти, що містяться в рослинних кормах.
Процес травлення забезпечується руховою, всмоктувальною, секреторною, обмінною та екскреторною функціями шлунково-кишкового тракту тварин.
Рухова функція забезпечує приймання корму, його перемішування та переміщення в порожнині травного тракту.
Секреторна функція здійснюється травними залозами, які виробляють слину, шлунковий та кишковий соки, сік підшлункової залози і жовч.
Всмоктувальна функція виконується слизовою оболонкою ротової порожнини, шлунка, тонкого і товстого кишечнику. У жуйних тварин цей процес відбувається також і в передшлунках.
Обмінна функція полягає у постійному обміні білків, жирів, вуглеводів, мінеральних та інших речовин між травними органами і кров’ю.
Екскреторна функція полягає у виведенні з організму тварин деяких продуктів обміну.
Існує багато методів вивчення травлення. На рисунку 7 наведені схеми операцій на травному тракті. Вкажіть коли і ким запропонована операція, що зображена на рисунку. Як вона називається? Що можна вивчати за допомогою цієї операції? У чому недолік даного методу?
Схема операції 1:
Схема операції 2:
Схема операції 3:
Схема операції 4:
Схема операції 5:
|
|
|
|
1 2 3
|
|
|
|
|
| ||||||||||
|
Схема операції 6:
Схема операції 7:
Схема операції 8:
Схема операції 9:
Схема операції 10:
Шлунково-кишковий тракт сільськогосподарських тварин складається з різних відділів, які мають різні функції. До них відносяться: ротова порожнина, шлунок, тонкий і товстий відділи кишечнику.
