Автоматія серцевого м’яза – це здатність його скорочуватись завдяки збудженням (імпульсам), що зароджуються у самому серці. Дослідження показали, що в серці є утворення (вузли) м’язового походження, які за своєю будовою не подібні, власне, серцевому м’язу і здатні генерувати імпульси. Ці утворення названі провідною системою, бо вони не тільки генерують збудження, а й проводять його від передсердь до шлуночків.
Серце, позбавлене нервових зв’язків і, навіть видалене з організму, продовжує працювати деякий час ізольовано. Серце жаби, занурене в поживний розчин Рінгер-Локка, може скорочуватись біля двох діб. Можна оживити серце теплокровної тварини після її смерті, нагнітаючи в нього теплий поживний розчин, збагачений киснем.
Всі ці при приклади свідчать про те, що серце працює за рахунок автоматизму провідної системи. Головним вузлом у цій системі є синусний, розміщений у правому передсерді, біля устя порожнистих вен. Саме йому притаманна автоматія, бо в ньому зароджується збудження. Крім того, він забезпечує послідовну роботу серця та нормальний ритм скорочень серцевого м’яза. Тому він ще зветься вузлом – водієм ритму. Другим вузлом є атріовентрикулярний, який знаходиться на перетинці між передсердями та шлуночками. Він продовжується пучком Гіса, який поділяється на дві ніжки, що проходять між м’язовими волокнами лівого та правого шлуночків. Ніжки пучка Гісса закінчуються волокнами Пуркіньє, а останні контактують безпосередньо з м’язовими волокнами серця. Усім зазначеним елементам провідної системи серця властивий автоматизм. Найбільший він у синусному вузлі, менший в атріовентрикулярному і найменший у волокнах Пуркіньє.
Мета досліду. Вивчити значення вузлів провідної системи
Завдання. Вкажіть та позначте на рис. 4 елементи провідної системи серця:
Рис. 4. Провідна система серця
1 –
2 –
3 –
4 –
5 –
Завдання. Зарисуйте на схемі фази серцевого циклу, та вкажіть їх тривалість при частоті серцевих скорочень 60 ударів за хвилину.
ВИСНОВОК:____________________________________________________
Контрольні питання
1. Вкажіть етапи еволюції серцево-судинної системи.
2. Вкажіть складові серцевого м’язу.
3. Перерахуйте властивості серцевого м’язу.
4. Що розуміють під абсолютною рефрактерністю серцевого м’язу?
5. Що розуміють під відносною рефрактерністю серцевого м’язу?
6. Чому за екстрасистолічним скороченням серця завжди йде довга компенсаторна пауза?
7. Чому для серцевого м’язу властива автоматія?
8. З яких вузлів складається провідна система серця
9. В чому полягає значення провідної системи серця?
10. Чому синусний вузол вважається головним?
11. В чому полягає зменшення градієнту автоматії серцевого м’язу?
12. Вкажіть фази серцевої діяльності
13. Чим забезпечується рух крові в одному напрямку?
Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
Робота серця може змінитися під впливом збуджень, вони надходять до нього з інших органів. Так, під час доїння корови подразнюються рецептори шкіри молочної залози, що прискорює роботу серця. При натисканні на очні яблука також змінюється частота серцевих скорочень. Сильні механічні подразнення очеревини, кишечнику, удар у живіт можуть спричинити зупинку серця. Усі ці приклади свідчать про те, що робота серця залежить від стану та зміни діяльності різних частин організму. Вплив органів на серце здійснюється рефлекторно, а саме по специфічних рефлекторних дугах.
Мета досліду. Впевнитись експериментально у зміні роботи серця жаби при механічному подразненні кишечнику.
Для роботи необхідні: жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластинка.
Хід роботи. Жабу декапітують і, не руйнуючи спинного мозку, фіксують на корковій пластинці черевцем догори. Розрізують черевну та грудну порожнини, оголюють кишечник та серце. Щоб пройшли шокові явища після такої операції, жабу залишають у спокійному стані на 3-4 хв.
Далі звертають увагу на ритм серця, підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину і подразнюють петлю кишечнику, злегка стискуючи її пінцетом. При цьому спостерігають короткочасну зупинку серця. Якщо у разі слабких подразнень кишечнику зупинки серця не настало, то стискують пінцетом декілька петель кишечнику значно сильніше, чим досягають мети.
Цей дослід вперше проробив Гольц. Зупинку серця під час подразнення можна зареєструвати на барабані кімографа за допомогою важільця-записувача, з’єднаного ниткою з верхівкою серця. Встановлено, що рефлекторна дуга цього рефлексу містить рецептори кишечнику, черевні нерви, спинний та довгастий мозок. В останньому знаходяться ядра блукаючих нервів, які, діставши збудження від кишечнику, передають його по відцентровим нервовим волокнам до серця. Як наслідок, серце зупиняється.
Перший елемент цієї рефлекторної дуги – рецептори – можна усунути, зросивши кишечник розчином новокаїну. Після такої анестезії подразнення кишечнику не викликає зупинки серця. Такі ж дані отримують після руйнування спинного мозку.
Завдання. Напишіть основні складові рефлекторної дуги досліду Гольца (рис. 5):
Рис. 5. Схема рефлекторної дуги
1 –
2 –
3 –
4 –
5 –
6 –
ВИСНОВОК:____________________________________________________
