Для кількісної оцінки важкості праці використовується спеціальна «Карта умов праці на робочому місці». В ній, крім характеристики галузі, підприємства, цеху, професії, розряду роботи, типу виробництва, кількості робочих місць міститься перелік санітарно-гігієнічних умов і факторів трудового процесу. Найважливіші з них такі:
· маса вантажу, кг;
· відстань переміщення вантажу, м;
· вантажообіг за зміну, кг*м;
· статичні навантаження, кгс/с;
· кількість рухів за годину (темп);
· кількість операцій за годину;
· кількість прийомів в операції;
· тривалість повторюваних операцій, с;
· робоча поза;
· змінність роботи;
· інтелектуальне напруження;
· нервово-емоційне напруження;
· режим праці і відпочинку;
· токсичні речовини;
· промисловий пил,
· вібрація;
· шум;
· ультразвук;
· освітлення.
Існує два методи розрахунку інтегрального показника важкості праці по елементах трудового процесу і виробничого середовища.
Перший метод базується на врахуванні визначального елемента, який має найвищий бал, і пропорційного до своєї бальної оцінки впливу додаткових елементів.
Інтегральний показник важкості праці, балів:
Ів = (Хв+(Х*(6-Хв/6)))*10, (11)
де Хв – визначальний елемент, який отримав найвищу оцінку, балів;
Х – середня арифметична суми всіх інших елементів без Хв, балів.
За другим методом інтегральний показник:
Ів = 19,7х – 1,6х2 (12)
де х – середня арифметична суми всіх біологічно значущих елементів, балів.
Першій категорії важкості відповідає інтегральний показник до 18 балів; другій – від 19 до 33, третій – від 34 до 45; четвертій – від 46 до 53; п’ятій – від 54 до 59; шостій – від 59,1 до 60 балів.
Коефіцієнт інтенсивності праці:
Кі = Кт*Кз, (13)
де Кт – коефіцієнт темпу, частки одиниці;
Кз – коефіцієнт зайнятості активною роботою, частки одиниці.
Коефіцієнт темпу:
Кт = Тн/Тф, (14)
де Тн - нормативний час операції;
Тф – фактичний час виконання операції.
Коефіцієнт зайнятості
Кз = Тф.з./(Тзм*К) (15)
де Тф.з – час фактичної зайнятості активною роботою, хв.;
Тзм – тривалість робочої зміни (480 хв)
К- галузевий норматив коефіцієнта зайнятості корисною роботою.
При нормальній інтенсивності коефіцієнт наближається до одиниці. Якщо він становить 1,01 – 1,08, то інтенсивність праці підвищена/допустима; від 1,09 до 1,15 – висока, а понад 1,16 – дуже висока.
Коефіцієнт важкості (питома важкість праці), балів/хв.:
Кв = Ів/480, (16)
де Ів – інтегральний показник важкості праці, балів;
480 – максимальний фонд робочого часу за зміну, хв.
Операція або робота вважаться нормальними, якщо питома важкість не перевищує 0,068 балів/хв.
Вплив інтенсивності праці на організм людини враховується через категорію її важкості:
Кв.ф. = Кі*Кв, (17)
де Кв.ф. – коефіцієнт фактичної важкості праці, балів/хв.,
Кі – коефіцієнт інтенсивності праці;
Кв – коефіцієнт важкості праці.
Питання для обговорення
1. Чим зумовлена необхідність розробки єдиної методики оцінки важкості праці?
2. Чому вважається умовним поділ робіт на важкі, напружені, шкідливі, небезпечні, непривабливі, гарячі?
3. Чим зумовлюється вибір інтегрального критерія важкості праці?
4. За якими показниками різняться категорії важкості праці?
5. Які переваги має методика інтегральної бальної оцінки важкості праці перед методикою визначення функціонального стану працівника?
6. У чому полягає основна відмінність між поняттями «інтенсивність праці» і «важкість праці»?
7. В якій залежності знаходяться інтенсивність і важкість праці?
Тестові завдання
1. Елементи виробничого середовища (можливо декілька варіантів):
а) температура повітря;
б) продуктивність праці;
в) інтенсивність праці;
г) загазованість;
д) шум і вібрація;
е) освітлення;
є) травматизм;
ж)випромінювання.
2. Роботи, які вимагають інтенсивної роботи опорно-рухового апарат та м’язової системи, називаються:
а) шкідливими;
б) важкими;
в) напруженими;
г) непривабливими.
3. В залежності від реакції організму людини на дію факторів трудового процеси розрізняють біологічні критерії (декілька варіантів):
а) виробнича втома;
б) довиробнича втома;
в) післявиробнича втома;
г) віддалені реакції на роботу.
4. Види функціонального стану організму людини (декілька варіантів):
а) нормальний;
б) небезпечний;
в) граничний;
г) патологічний;
д) дуже небезпечний;
е) всі відповіді вірні.
5. Функціональна недостатність важливих вегетативних функцій та неадекватність реакцій є ознаками:
а) четвертої категорії важкості;
б) першої категорії важкості;
в) п’ятої категорії важкості;
г) третьої категорії важкості.
6. Як вираховується рівень інтелектуального та нервово-емоційного напруження людини:
а) шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури;
б) на основі експертних оцінок;
в) методом спостереження;
г) методом опитування або тестування.
7. Добуток зусилля і часу його підтримання – це:
а) обсяг динамічної роботи;
б) статичне навантаження;
в) інтегральний показник важкості праці.
8. Фактор продуктивності праці- це:
а) важкість праці;
б) інтенсивність праці;
в) витривалість працівника.
9. Підвищення інтенсивності праці може здійснюватися за рахунок (декілька варіантів):
а) економного використання витрат робочої сили;
б) скорочення часу зайнятості робітника;
в) підвищення темпу роботи;
г) збільшення часу зайнятості працівника;
д) підвищення темпу робочих рухів, більш високому фізіологічному і психологічному напруженню.
10. Добуток коефіцієнта інтенсивності і коефіцієнта важкості праці – це:
а) питома важкість праці;
б) коефіцієнт фактичної важкості праці;
в) коефіцієнт інтенсивності праці;
г) коефіцієнт важкості праці.
Бібліографічний список до практичного заняття
3; 5; 10; 11; 12; 14; 17; 20; 21; 22; 23
