- навчально-методичний посібник з дисципліни;
- роздаткові матеріали;
- калькулятори.
Методичні рекомендації до практичного заняття
Фізіологічно обґрунтована оцінка важкості різних видів праці та відповідна їх класифікація мають важливе значення, зокрема:
- для оптимізації трудових навантажень і нормування праці різних категорій працівників;
- оптимізації умов праці;
- організації оплати праці та об’єктивного встановлення пільг і компенсацій;
- регламентації режимів праці і відпочинку;
- скорочення і ліквідації важкої ручної праці.
Вивчення проблеми важкості праці ґрунтується на методологічному положенні, згідно з яким величина і структура навантажень та умови виробничого середовища зумовлюють певне трудове напруження та функціональні зрушення в організмі працівника.
Незважаючи на різні комбінації факторів трудового процесу та виробничого середовища в конкретних умовах, ступінь сукупного їх впливу на працездатність і здоров'я людини, її життєдіяльність і відтворення робочої сили характеризує важкість праці.
Виходячи з цього, інтегральним критерієм важкості праці є функціональний стан організму працівника (нормальний, граничний і патологічний), який формується при всіх видах діяльності.
Тому для вивчення другого питання необхідно розібратися в суті цих станів і методах їх оцінки на основі дослідження динаміки показників фізіологічних функцій в кінці роботи порівняно з доробочим періодом.
Практичне значення має засвоєння методики оцінки важкості праці в конкретних умовах виробництва.
Це так звана методика інтегральної бальної оцінки на основі використання Карти умов праці на робочому місці.
У Карті міститься детальний перелік санітарно-гігієнічних елементів виробничого середовища та факторів трудового процесу, фактичні значення яких встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань і спостережень за допомогою відповідної апаратури та розрахунків.
Порівняння фактичних показників з даними таблиці критеріїв є основою для присвоєння кожному з них відповідного бала (від 1 до 6). На основі відповідних формул і розрахунків встановлюється категорія важкості праці.
Першій категорії важкості відповідає інтегральний показник до 18 балів; другій — від 19 до 33; третій — від 34 до 45; четвертій — від 46 до 53; п"ятій — від 54 до 59; шостій — від 59,1 до 60 балів.
При використанні показників важкості праці на практиці необхідно виходити з того, що в окремих випадках можна підвищувати важкість на одну категорію, якщо на працівника одночасно діють два або більше несприятливих елементи з оцінкою 4; 5 і 6 балів протягом більш як 90 % часу робочої зміни. Зниження важкості на одну категорію дозволяється за умови, коли на робочому місці всі елементи, крім одного, сприятливі, а дія цього несприятливого елемента триває менше 80 % часу робочої зміни. Разом з тим, для жінок та молоді віком від 14 до 17 років Міністерство охорони здоров'я України наказами № 241 і 256 встановило граничні норми підіймання і перенесення важких речей.
Останнє питання теми присвячене вивченню взаємозв’язку інтенсивності і важкості праці.
Складність цієї проблеми зумовлюється тим, що інтенсивність праці, з одного боку, розглядається як соціально-економічна категорія, нерозривно пов'язана з ефективністю використання робочої сили. З другого боку, інтенсивність розглядається як напруження психофізіологічних функцій організму працівника і вимірюється кількістю затраченої енергії.
Тому необхідно розібратися в методології підходу до з'ясування суті інтенсивності праці. А вона полягає в тому, що інтенсивність праці слід пов'язувати лише з тими затратами енергії, які безпосередньо втілюються в результатах праці. Значить, найбільша інтенсивність праці має місце на фазі стійкого стану.
При цьому затрати енергії на одиницю продукції найменші. Але не всі витрати енергії працівника пов'язані з корисним ефектом.
Саме останнє і характеризує відмінність між важкістю і інтенсивністю праці, тобто важкість визначається всіма затратами енергії працівника (продуктивними і непродуктивними), а інтенсивність — тільки продуктивними.
Оскільки найважливішими факторами інтенсивності праці є темп роботи і час зайнятості працівника активною роботою протягом зміни, то практичне значення має визначення коефіцієнта інтенсивності праці, який впливає на фактичну важкість праці, збільшуючи її категорію.
В практичних умовах трудової діяльності необхідно забезпечити такі умови, за яких ефективне підвищення інтенсивності і продуктивності праці поєднувалося б з розвитком професійної витривалості і збереженням здоров’я працівників.
Практичні завдання
Завдання 1. На основі даних, наведених у таблиці 4.10, визначте для кожного робітника:
а) інтегральний показник важкості праці;
б) категорію важкості праці;
в) показник втоми, що відповідає даній категорії важкості праці;
г) показник працездатності.
Таблиця 4.10
Оцінка елементів умов праці і трудового процесу в балах
| Робітники | t повітря | Шум | Пил | Стат.навантаження | Макс. маса вантажу | Віддаль переміщення | Час зосередження уваги | Кількість важливих сигналів | Обсяг опер.памяті | Кількість трудових операцій | Інтелектуальне напруження | Емоційне напруження |
| Машиніст енергоблгока | ||||||||||||
| Електромонтер | ||||||||||||
| Слюсар-приладист | ||||||||||||
| Електрослюсар | ||||||||||||
| Вантажник | ||||||||||||
| Верстатник |
Завдання 2. На основі наведених у табл. 4.11 даних розрахуйте:
а) інтегральні показники важкості праці робітників (фактичний і плановий);
б) показники працездатності при фактичній і плановій категорії важкості праці;
в) приріст продуктивності праці за умови зниження категорії важкості праці.
Таблиця 4.11
Середній бал біологічно значущих елементів трудового процесу і умов праці на робочих місцях
Завдання 3. На основі наведених у табл. 4.12 даних визначте:
а) загальний коефіцієнт важкості праці;
б) коефіцієнт відновлення працездатності;
в) коефіцієнт інтенсивності праці;
г) зробіть необхідні висновки щодо кожного цеху.
Таблиця 4.12
Характеристика втомлюваності робітників
