Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодика ≥нтегральноњ бальноњ оц≥нки важкост≥ прац≥




 

ѕрактичне застосуванн€ методики оц≥нки важкост≥ прац≥ за ≥нте≠гральним критер≥Їм функц≥онального стану орган≥зму прац≥вника становить значн≥ труднощ≥. “ому на основ≥ встановлених емп≥рич≠ним шл€хом причинно-насл≥дкових залежностей м≥ж факторами трудового процесу ≥ умов прац≥ та функц≥ональним станом орган≥з≠му прац≥вника була розроблена методика ≥нтегральноњ бальноњ оц≥нки важкост≥ прац≥.

ƒл€ к≥льк≥сноњ оц≥нки важкост≥ прац≥ використовуЇтьс€ спец≥альна Ђ арта умов прац≥ на робочому м≥сц≥ї. ¬ н≥й, кр≥м характеристики галуз≥, п≥дприЇмства, цеху, профес≥њ, розр€ду роботи, типу орган≥зац≥њ виробництва, к≥лькост≥ роб≥тник≥в, у тому числ≥ ж≥нок, зайн€тих на аналог≥чних роботах, м≥ститьс€ перел≥к сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вироб≠ничих умов ≥ фактор≥в трудового процесу. Ќайважлив≥ш≥ з них так≥:

Ј маса вантажу, €кий п≥дн≥маЇтьс€ або перем≥щуЇтьс€, кг;

Ј в≥дстань перем≥щенн€ вантажу, м;

Ј вантажооб≥г за зм≥ну, кг Х м;

Ј статичн≥ навантаженн€, кгс/с;

Ј к≥льк≥сть рух≥в за годину (темп);

Ј к≥льк≥сть операц≥й за годину;

Ј к≥льк≥сть прийом≥в в операц≥њ;

Ј тривал≥сть повторюваних операц≥й, с;

Ј робоча поза;

Ј зм≥нн≥сть роботи;

Ј тривал≥сть зосередженн€ уваги, % до зм≥нного робочого часу;

Ј к≥льк≥сть важливих об'Їкт≥в одночасного спостереженн€;

Ј к≥льк≥сть ≥нформац≥йних сигнал≥в за годину;

Ј ≥нтелектуальне напруженн€;

Ј нервово-емоц≥йне напруженн€;

Ј режим прац≥ ≥ в≥дпочинку;

Ј ефективна екв≥валентна температура пов≥тр€, €ка враховуЇ температуру, в≥дносну волог≥сть ≥ швидк≥сть пов≥тр€, ∞—;

Ј токсичн≥ речовини, г/м3;

Ј промисловий пил, г/м3;

Ј в≥брац≥€, дЅ;

Ј шум, дЅ;

Ј ультразвук, дЅ;

Ј ≥нфрачервоне (теплове) випром≥нюванн€, ккал/см за хвилину;

Ј осв≥тленн€, лк.

—татичне навантаженн€ визначають €к добуток зусилл€ ≥ часу його ≤ п≥дтриманн€ при виконанн≥ конкретноњ роботи. ѕот≥м вс≥ величини за окрем≥ в≥др≥зки часу п≥дсумовують ≥ отримують статичне наванта≠женн€ за зм≥ну. ќбс€г динам≥чноњ роботи, кгс Х м, що њњ виконуЇ пра≠ц≥вник за кожний окремий в≥др≥зок часу, вираховують за формулою

де ј Ч робота, кгс Х м; – Ч маса вантажу, кгс; Ќ Ч висота, на €ку п≥дн≥маЇтьс€ вантаж з вих≥дного положенн€, м; L Ч в≥дстань, на €ку перем≥щуЇтьс€ вантаж по горизонтал≥, м; Ќ1 Ч в≥дстань, на €ку опу≠скаЇтьс€ вантаж, м;   Ч коеф≥ц≥Їнт (дор≥внюЇ 6).

ѕот≥м п≥дсумовують показники динам≥чноњ роботи за вс≥ в≥др≥зки робочоњ зм≥ни.

 ≥льк≥сть рух≥в, операц≥й, прийом≥в в операц≥њ, тривал≥сть њх ви≠конанн€ ≥ повторенн€ встановлюють на основ≥ хронометражних спостережень.

ў≥льн≥сть сигнал≥в, що надход€ть за годину, вираховуЇтьс€ шл€≠хом перемноженн€ к≥лькост≥ пов≥домлень на к≥льк≥сть ознак ≥нфор≠мац≥њ. Ќаприклад, €кщо к≥льк≥сть пов≥домлень за годину становить 60, а ≥нформац≥€, €ка м≥ститьс€ в них, маЇ 5 ознак, то щ≥льн≥сть сиг≠нал≥в становить 300 (60 Х 5).

–≥вень ≥нтелектуального та емоц≥йного напруженн€ встановлю≠Їтьс€ на основ≥ експертних оц≥нок.

‘актичн≥ показники елемент≥в виробничого середовища встано≠влюютьс€ шл€хом безпосередн≥х вим≥рювань за допомогою в≥дпов≥д≠ноњ апаратури.

‘актичн≥ показники по вс≥х факторах трудового процесу ≥ вироб≠ничого середовища занос€тьс€ в Ђ артуї ≥ перевод€тьс€ в бали.  ож≠ному елементу присвоюЇтьс€ бал в≥д 1 до 6 залежно в≥д к≥льк≥сного його значенн€, що в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ категор≥й важкост≥ прац≥. ƒл€ переведенн€ фактичних показник≥в у бали користуютьс€ спец≥ально розробленою таблицею критер≥њв (9). “ак, один бал отримують т≥ еле≠менти, значенн€ €ких в≥дпов≥дають стандартам або нижч≥ в≥д сан≥тар≠них норм ≥ граничне допустимих р≥вн≥в (концентрац≥й); два бали Ч т≥, €к≥ в≥дпов≥дають граничне допустимим р≥вн€м (концентрац≥€м). Ѕ≥льш висок≥ бали диференц≥юютьс€ в залежност≥ в≥д величини перевищенн€ норми або кратност≥ перевищенн€ граничне допустимого р≥вн€ (кон≠центрац≥њ"). Ќаприклад, трьома балами оц≥нюЇтьс€ шум, р≥вень €кого на 5 дЅ перевищуЇ норму, а ш≥стьма балами Ч при перевищенн≥ норми на 10 дЅ при одночасн≥й д≥њ в≥брац≥њ. якщо на€вн≥сть токсичних речо≠вин в 2,5 раза перевищуЇ граничне допустиму концентрац≥ю, то цей елемент оц≥нюЇтьс€ чотирма балами, а при перевищенн≥ в 6 раз≥в Ч ш≥стьма балами. ѕри встановленн≥ бала ф≥зичного динам≥чного ≥ ста≠тичного навантаженн€ дл€ ж≥нок ≥ прац≥вник≥в, старших 50 рок≥в, бе≠ретьс€ 25Ч50% величин, наведених в таблиц≥ (35% при разовому вантаж≥ масою 10...15 кг, 50% Ч при вантаж≥ вагою до 10 кг).

ѕри ≥нтегральн≥й оц≥нц≥ важкост≥ прац≥ враховуютьс€ т≥льки т≥ елементи, €к≥ формують певну категор≥ю важкост≥ на даному робо≠чому м≥сц≥. “ак≥ елементи називають б≥олог≥чно значущими. ѕри цьому елемент оц≥нюЇтьс€ повним балом, €кщо тривал≥сть його д≥њ (експозиц≥€) становить в≥д 90 до 100% часу восьмигодинноњ робочоњ зм≥ни. ѕри менш≥й експозиц≥њ оц≥нка елемента з врахуванн€м експо≠зиц≥њ, бал≥в, визначаЇтьс€ за формулою:

де ’макс Ч максимальна оц≥нка елемента при експозиц≥њ в≥д 90 до 100% робочоњ зм≥ни, бал≥в; tел Ч час д≥њ елемента в частках робочоњ зм≥ни.

Ѕ≥олог≥чно значущ≥ елементи, особливо пров≥дний, т≥сно пов'€зан≥ з ключовими ф≥з≥олог≥чними функц≥€ми, €к≥ властив≥ певним видам прац≥. “ак, при ф≥зичн≥й важк≥й прац≥ ключовими Ї обм≥нн≥ процеси, д≥€льн≥сть серцево-судинноњ ≥ дихальноњ системи, терморегул€ц≥€. Ѕ≥олог≥чно значущими елементами важкост≥ прац≥ виступають дина≠м≥чн≥ ≥ статичн≥ навантаженн€, м≥крокл≥мат, стан пов≥тр€ного сере≠довища виробничих прим≥щень. ѕри розумов≥й прац≥ ключовою Ї анал≥тико-синтетична функц≥€ центральноњ нервовоњ системи, а б≥о≠лог≥чно значущими факторами важкост≥ Ч к≥льк≥сть одночасно пе≠рероблюваноњ ≥нформац≥њ, њњ новизна, складн≥сть переробки ≥ необ≠х≥дн≥сть запам'€товуванн€, емоц≥йне напруженн€.

ƒл€ операторськоњ прац≥ ключовими Ї функц≥њ анал≥затор≥в, а значущими елементами важкост≥ Ч сила сигнал≥в, ступ≥нь њх розп≥≠знаванн€ ≥ щ≥льн≥сть, складн≥сть ≥нформац≥њ, емоц≥йне напруженн€, випром≥нюванн€.

ѕ≥сл€ оц≥нки кожного елемента в балах розраховуЇтьс€ середн≥й бал €к середньоарифметична величина. ѕри цьому, €кщо на робочому м≥сц≥ Ї елементи, €к≥ отримали оц≥нку в≥д трьох до шести бал≥в, то т≥ ≤ елементи, €к≥ оц≥нен≥ в один ≥ два бали на цьому робочому м≥сц≥, не враховуютьс€, оск≥льки вони не беруть участ≥ в формуванн≥ п≥дви-I њденоњ категор≥њ важкост≥ прац≥..÷≥ елементи створюють нормальн≥ ≤ умови життЇд≥€льност≥ орган≥зму прац≥вника. якщо на робочому м≥с-(ц≥ вс≥ елементи оц≥нен≥ одним ≥ двома балами, то розрахунки прово-I д€тьс€ дл€ встановленн€ першоњ чи другоњ категор≥њ важкост≥.

ѕри на€вност≥ на робочому м≥сц≥ екстремальних елемент≥в, зна-I ченн€ €ких з врахуванн€м експозиц≥њ коливаютьс€ в межах в≥д 4,1 до 6 бал≥в, в розрахунках ≥нтегрального показника важкост≥ прац≥ вра≠ховуютьс€ т≥льки ц≥ елементи, оск≥льки саме вони формують дуже висок≥ категор≥њ важкост≥.

≤снуЇ два методи розрахунку ≥нтегрального показника важкост≥ ≤ прац≥ по елементах трудового процесу ≥ виробничого середовища.

ѕерший метод базуЇтьс€ на врахуванн≥ визначального, Ђпров≥д-I ногої елемента, €кий маЇ найвищий бал, ≥ пропорц≥йного до своЇњ ≤ бальноњ оц≥нки впливу додаткових елемент≥в. ≤нтегральний показник важкост≥ прац≥, бал≥в:

де ’в Ч визначальний елемент, €кий отримав найвищу оц≥нку, бал≥в; X Ч середн€ арифметична суми вс≥х ≥нших б≥олог≥чно значущих елемент≥в без ’в, бал≥в.

«а другим методом ≥нтегральний показник важкост≥ прац≥ вра≠ховуЇ вс≥ б≥олог≥чно значущ≥ елементи ≥ вираховуЇтьс€ за емп≥ричною формулою:

в= 19,7х -1,6х2,

де хЧ середн€ арифметична суми вс≥х б≥олог≥чно значущих еле≠мент≥в, бал≥в.

ѕерш≥й категор≥њ важкост≥ в≥дпов≥даЇ ≥нтегральний показник до 18 бал≥в; друг≥й Ч в≥д 19 до 33; трет≥й Ч в≥д 34 до 45; четверт≥й Ч ; в≥д 46 до 53; п'€т≥й Ч в≥д 54 до 59; шост≥й Ч в≥д 59,1 до 60 бал≥в.

Ќа практиц≥ можливе п≥двищенн€ важкост≥ на одну категор≥ю, €кщо на прац≥вника одночасно д≥ють два або б≥льше неспри€тливих елементи з оц≥нкою 4, 5 ≥ 6 бал≥в прот€гом б≥льш €к 90% часу робо≠чоњ зм≥ни.

«ниженн€ важкост≥ на одну категор≥ю дозвол€Їтьс€ за умови, коли ≤ на робочому м≥сц≥ вс≥ елементи, кр≥м одного, спри€тлив≥, а д≥€ цього ≥ неспри€тливого елемента триваЇ менше 80% часу робочоњ зм≥ни. ≤  р≥м того, враховуЇтьс€ в≥дсутн≥сть впродовж дек≥лькох рок≥в виробничо зумовлених та профес≥йних захворювань прац≥вник≥в, зайн€тих на аналог≥чних робочих м≥сц€х.

ћ≥ж важк≥стю прац≥ ≥ втомою прац≥вника ≥снуЇ залежн≥сть, €ка виражаЇтьс€ р≥вн€нн€м:

де ¬ Ч показник втоми, в≥дн. одиниць; 15,6 ≥ 0,64 Ч коеф≥ц≥Їнти регрес≥њ.

«наючи показник важкост≥ прац≥ ≥ показник втоми, можна обчис≠лити працездатн≥сть за конкретних умов прац≥:

„им вища категор≥€ важкост≥ прац≥, тим б≥льша втома ≥ менша працездатн≥сть. ќстанн€ впливаЇ на продуктивн≥сть прац≥, хоча ц€ залежн≥сть не Ї пр€мол≥н≥йною.

≈кспериментальне було встановлено, що п≥двищенн€ продуктив≠ност≥ прац≥ на одиницю приросту працездатност≥ знаходитьс€ в ме≠жах 0,15Ч0,4 ≥ становить в середньому 0,2.

ћожливе п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, %, за рахунок п≥д≠вищенн€ працездатност≥ можна визначити за формулою

1 Ч показник працездатност≥ до покращанн€ умов прац≥, в≥дн. оди≠ниць; –2 Ч показник працездатност≥ п≥сл€ покращанн€ умов прац≥ ≥ зниженн€ категор≥њ важкост≥, в≥дн. одиниць; 0,2 Ч коеф≥ц≥Їнт, €кий враховуЇ частку п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ в зв'€зку з п≥д≠вищенн€м працездатност≥.

—короченн€ важкост≥ прац≥ ≥ покращанн€ умов виробничого се≠редовища Ї одним з важливих резерв≥в п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, фактором п≥двищенн€ працездатност≥ ≥ збереженн€ здоров'€ прац≥вник≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 749 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1357 - | 1182 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.