Виконати лабораторні роботи:
1. Приготувати розчин з заданою масовою часткою.
2. Приготувати розчин з заданою молярною концентрацією.
3. Приготувати розчин з заданою молярною концентрацією еквівалентів.
4. Приготувати розчин з заданою молярною концентрацією еквівалентів з фіксаналу.
Методика виконання роботи
Робота 1. Приготування розчину заданої масової концентрації.
Кожний студент, одержавши завдання на виготовлення розчину з заданою масовою часткою розчиненої речовини, розраховує масу речовини та масу розчинника. Зважуєна терезах необхідну кількість речовини і розчиняє її в розрахованій масі розчинника (густина води 1,0 г/см3).
Робота 2. Приготування розчину заданої молярної концентрації.
Отримавши завдання від викладача на виготовлення певного об'єму розчину заданої молярної концентрації, студент як і в попередньому досліді, виконує потрібні розрахунки для визначення кількості речовини на заданий об'єм розчину. На терезах зважує розраховану масу речовини, яку вносить в мірну колбу певного об'єму. В колбу наливають воду менше половини її об'єму, перемішують до повного розчинення речовини і доливають воду до мітки (об'єм розчинів відзначають: для кольорових - по верхньому меніску, для безбарвних – по нижньому).
Робота 3. Виготовлення розчину заданої молярної концентрації еквівалента.
Кожний студент отримує завдання на виготовлення розчину певного об'єму з вказаною молярною концентрацією еквівалента речовини. Студент виконує розрахунки для визначення маси речовини, необхідної для виготовлення розчину. Результати розрахунків погоджуються з викладачем, після чого студент приступає до виконання досліду. Масу речовини зважують на терезах і кількісно переносять в мірну колбу. В колбу доливають воду менше половини її об'єму, перемішують до повного розчинення речовини і додають воду до мітки (об'єм розчинів відзначають: для кольорових – по верхньому меніску, для безбарвних - по нижньому).
Робота 4. Виготовлення розчину заданої молярної концентрації еквівалента з фіксаналу.
Для виготовлення розчинів з точною концентрацією часто використовують фіксанали. Фіксанал - це точно відміряна або відважена кількість реактиву, яка заплавлена в спеціальну скляну ампулу. Найчастіше ампули містять 0,1 або 0,01 моль -еквіваленту речовини в сухому вигляді або в розчині. Ампулу фіксаналу промивають дистильованою водою і кількісно переносять вміст ампули в колбу певного об'єму (інструкція по перенесенню вмісту ампули в колбу- в наборі фіксаналів).
Одержані розчини використовуються як для встановлення еквівалентності і титру інших розчинів, так і в якості робочих розчинів при кількісних дослідженнях.
Примітка: лабораторна робота закінчується оформленням протоколу і захистом її у викладача.
Оформлення протоколу здійснюється за схемою:
Тема:
Мета:
| № досліду | Назва досліду. Техніка виконання досліду. | Спостереження, рівняння реакції, розрахунки, малюнки, графіки | Висновки |
Заняття 4
Тема: Кислотно-основна рівновага в біологічних рідинах. Водневий показник. Гідроліз солей. Буферні системи.
Актуальність теми: Біохімічні процеси в організмі людини проходять у водних розчинах. При цьому водне середовище може бути нейтральним, кислим чи основним. Організм успішно справляється з кислотно-основною рівновагою і рН біологічних рідин залишається сталим, що забезпечує його нормальний життєвий рівень. Знання рН біологічних рідин дозволяє виявити патологічні зміни в організмі, попереджувати хвороби.
Гідролізом називають реакції взаємодії речовин з водою, які приводять до утворення слабодисоційованих речовин або важкорозчинних продуктів. Гідроліз має велике значення для багатьох процесів, що відбуваються у живих організмах. Так, біологічна роль деяких солей, що входять до складу крові (NaHCO3 і Na2HPO4) полягає, головним чином, в підтримці постійності реакції середовища. Завдяки цьому реакція середовища крові здорової людини лише незначно коливається відносно середнього значення рН = 7,36. Без гідролізу неможливе засвоєння в організмі харчових продуктів. Тому необхідно знати механізм процесу гідролізу і умови його протікання.
Буферні системи є необхідними компонентами для існування живих організмів. У крові і інших біологічних рідинах є відповідні буферні системи, що підтримують майже стале значення рН. Знання складу буферних розчинів, механізму підтримання його рН, має важливе значення для розуміння механізмів дії буферних систем і регулювання основних фізіологічних процесів в організмі.
Навчальні цілі:
Знати: Значення рН шлункового соку, слини і інших біологічних рідин, від чого залежить значення рН різних розчинів. Склад солей, умови протікання реакцій гідролізу, умови утворення і розчинення осадів. Склад основних буферних систем організму, механізм їх дії, вплив на них кислотних і основних факторів.
Вміти: Визначати рН розчинів за допомогою індикаторів. Розраховувати теоретичне значення рН різних розчинів. Визначити середовище реакції гідролізу, розрахувати розчинність і визначити вплив йонів на розчинність. Готувати буферні розчини, розраховувати значення рН цих розчинів за їх складом та розраховувати співвідношення компонентів буферного розчину за заданим значенням рН.
