У сучасних умовах інноваційне управління є одним з напрямків стратегічного управління, здійснюваного на вищому рівні банку. Його метою є визначення основних напрямків технологічної та економічної діяльності банку у таких сферах: розробка і впровадження нових продуктів і послуг, технологій; удосконалення існуючих елементів продуктового портфеля і технологій, подальший розвиток традиційних продуктів і послуг; елімінування застарілих елементів продуктового портфеля; створення досконалої системи менеджменту, фінансово-економічного механізму.
Інноваційне управління забезпечує ефективне використання інновацій для розвитку і стійкості комерційного банку у динамічному ринковому середовищі.
Здійснення інноваційного управління загалом містить: розробку планів і програм інноваційної діяльності; спостереження за ходом розробки інновації і її впровадженням; адаптувавши інноваційних програм і проектів; координацію інноваційної діяльності виконавчих підрозділів; забезпечення інвестиціями інноваційних програм і проектів; забезпечення програм кваліфікованим персоналом; створення тимчасових творчих цільових груп для вирішення інноваційних проблем (від ідеї до її впровадження на комерційній основі).
Під інноваціями розуміється прибуткове використання нових технологій, видів продуктів і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень, технологічного, фінансового, комерційного характеру.
Сутність категорії «інноваційний потенціал» полягає в такому:
— інноваційний потенціал — це одна з трьох складових інноваційного простору, яка містить особисті й ділові якості керівників, професійну й економічну підготовку, професійні досягнення (авторські посвідчення, винаходи), матеріально-технічне і фінансове забезпечення, визначається набором здійснюваних нововведень;
— інноваційний потенціал — сукупність різних видів ресурсів, у т. ч. матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності;
— інноваційний потенціал містить невикористані, приховані можливості накопичених ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб'єктів;
— інноваційний потенціал є категорією особливого змісту, що містить не лише інноваційні ресурси й механізм їх використання в організаційно-господарській системі, а й активність інноваційних процесів у регіональній економіці.
Суб'єктами управління інноваційним потенціалом є державні органи влади та вищий менеджмент банку.
До об'єктів управління інноваційним потенціалом банку слід віднести: технологічні, організаційні, економічні, інформаційні та соціальні інновації.
До групи технологічних інновацій належать інновації в існуючих методах банківського обслуговування, продуктові інновації.
Організаційні інновації є організаційним удосконаленням діяльності банку як цілісної системи, а також окремих структурних підрозділів (удосконалення організаційної структури і системи управління) з мстою одержання відповідних економічних результатів.
Економічні інновації мають прояв у підвищенні ефективності фінансово-економічної діяльності банку. Наприклад, система оплати праці, яка забезпечує мотивацію всіх груп працівників, зростання. продуктивності праці, раціоналізує структуру зайнятості.
Інформаційні інновації є удосконаленням засобів отримання, обробки та систематизації інформації стосовно навколишнього середовища, технологічних, операційних процесів банку.
Соціальні інновації відображені, насамперед, у невиробничій діяльності банку (соціально-побутові умови персоналу, умови безпеки і гігієни праці)
Інноваційний потенціал комерційного банку — це стратегічна здатність банку до реалізації невикористаних можливостей інноваційних ресурсів.
Інноваційні ресурси -— це технологічні, інтелектуальні та інформаційні ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності банку.
Стратегічна здатність банку до використання інноваційного потенціалу реалізується через комплекс організаційно-управлінських заходів, спрямованих на створення інноваційних програм і проектів шляхом координації технологічних, економічних та організаційних складових його діяльності.
Управління інноваційним потенціалом є систематичною, динамічною, плановою і комплексною діяльністю щодо забезпечення стратегічної життєздатності банку шляхом пошуку нових рішень щодо продуктового портфеля, ринкового позиціювання, методів роботи, організаційної структури тощо.
Головним в управлінні інноваційним потенціалом комерційного банку є формулювання основної мети розробки інновації, визначення терміну її реалізації, оцінка результатів у вигляді досягнення конкретних практичних цілей, скорочення термінів впровадження нових продуктів і послуг. Ефективність управління реалізацією обраної стратегії розвитку комерційного банку визначається такими складовими інноваційного потенціалу: плануванням, фінансуванням, реалізацією інновацій та аналізом ефективності реалізації інновацій.
