Підсумовуючи викладене, можна сформулювати ряд основних властивостей системи права, а саме.
Система права має об'єктивний характер і в цілому відповідає системі існуючих у суспільстві відносин, що можуть бути врегульовані правом і регулюються ним. У зв'язку з цим система права не є незмінюваним явищем — вона розвивається і вдосконалюється відповідно до тих чи інших етапів розвитку суспільних відносин, оскільки зміна існуючих або виникнення нових відносин у суспільстві потребують, відповідно, зміни чи встановлення правового врегулювання.
Таким чином, система права кожної країни розвивається не сама по собі, а разом із розвитком суспільства, і всі зміни в системі права є наслідком змін у суспільстві.
Предмет і метод правового регулювання є вирішальними ознаками класифікації елементів системи права. При цьому предмет і метод правового регулювання не протистоять один
одному — особливості характеристик предмета правового регулювання визначають конкретний зміст і спрямованість методу правового регулювання.
Галузі права, хоч і пов'язані між собою як елементи системи права, але не дублюються, а в певному розумінні взаємовиключають одна одну. Це обумовлено тим, що одні й ті ж самі відносинине повинні різними нормами врегульовуватись по-різному. Адже якщо певна поведінка суб'єкта на підставі норми однієї галузі права оцінюється негативно і потребує притягнення до юридичної відповідальності, а на підставі норми іншої галузі права оціню
ється позитивно і є підставою для представлення до заохочення, то належне впорядкування відносин у суспільстві буде неможливе.
Список використаних джерел:
1. Алексеев С.С. Общая теория права. Т.1. – М, - 1981.
2. Безродний Є.Ф. Світова класична думка про державу і право. – навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
3. Галузі права в основному збігаються із галузями законодавства. Див. докладніше: Юридична енциклопедія. - 1998. - Т. 1. – 600 с.
4. Жоль К.К. Философия и социология права. - К., 1999.
5. Загальна теорія і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) / М.В.Цвік, В.Д.Ткаченко, Л.Л.Богачов та ін.; За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, Л.Л.Богачова, О.В.Петришина. – Харків: Право, 2002. -432.
6. Загальна теорія держави і права, філософія права - Відп. ред. В,Д. Бабкін.- К.; Видавничий дім "Юридична книга", 2002.
7. Загальна теорія і права/ За ред. Академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с
8. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права (З схемами, кросвордами, тестами): Підручник. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
9. Конституція України. — К., 1996.
10. Лисенков С.Л. Теорія держави і права.- К.: Юрисконсульт, 2006.
11. Лейст О.Я. Сущность права. Проблеми теорня я философии права. — М.: "Зерцало-М", 2002.
12. Маное Г.Н. Теория права и государства. — М., 1996.
13. Обшая теория государственного права. Академический курс в 2-х томах. Т. И. права. - М., 1998. 263 с.
14. Правознавство: Підручник/А.І.Берлач, Д.О.Карпенко, В.С.Ковальський, А.М.Колодій, А.Ю.Олійник, О.О.Підопригора; За ред.. В.В.Копєйчикова, А.М.Колодія. – К.: Хрінком Інтер, 2005.- 752 с.
15. Скакун О.Ф. Теорія держави та права: Підручник/Пер. З рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
16. Хоменко 1. В. Логіка для юристів: Підручник. - К.: Юрінком Інтср, 2004.
17. Юридична енциклопедія. - 2001. - Т. 3.
18. Явич Л.С.. Общая теория права. — Л., 1976.
