Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальна характеристика системи права




«м≥ст

 

¬ступ

 

1. «агальна характеристика системи права

2. ¬нутр≥шн€ побудова системи права

3. ’арактеристика окремих галузей права

4. ѕод≥л системи права на публ≥чне ≥ приватне право.

 

¬исновки

 

—писок використаних джерел

 

¬ступ

 ожне сусп≥льство призначене дл€ регулюванн€ в≥дносин м≥ж людьми, зд≥йсненн€ охорони ≥ захисту сусп≥льних в≥дносин. “аке регулюван≠н€ ≥ охорона сусп≥льних в≥дносин зд≥йснюютьс€ за допомогою соц≥альних норм. ” систем≥ таких норм право пос≥даЇ пров≥дне м≥сце. ¬ юридичн≥й л≥тератур≥ право розгл€дають €к загальносоц≥альне €вище ≥ €к волеви€вленн€ держави (юридичне право).

 ожне право €к елемент правовоњ системи складаЇтьс€ з ба≠гатьох правових норм. ўоб правильно вибрати ту чи ≥ншу нор≠му, треба знати, що вони об'Їднуютьс€ не за випадковими озна≠ками, м≥ж ними ≥снують конкретна схож≥сть ≥ в≥дм≥нност≥. «ав≠д€ки ц≥й об'Їктивн≥й обумовленост≥ й характерним ознакам схожост≥ та в≥дм≥нностей м≥ж правовими нормами все право можна подати €к визначену систему.

¬оно Ї системою правил загального характеру. ÷е означаЇ, що право маЇ соц≥альне призначенн€ дл€ регулюванн€ (охоро≠ни) повед≥нки не €коњсь конкретноњ особи, а будь-кого, хто всту≠паЇ у т≥ в≥дносни, що ним регулюютьс€ (охорон€ютьс€).

ѕраво маЇ загальнообов'€зковий характер. …ого положенн€, що њх м≥стить ус€ система правових норм, повинн≥ сприйматись €к безумовне кер≥вництво до д≥њ, що виходить ≥з державних струк≠тур ≥ не п≥дл€гаЇ обговоренню чи оц≥нц≥ п≥д кутом зору њх доц≥ль≠ност≥, рац≥ональност≥, бажаност≥ чи небажаност≥ зд≥йсненн€.

ћетою роботи Ї встановленн€ права €к ц≥л≥сноњ системи, визначенн€ њњ основних елемент≥в, взаЇмозвТ€зок м≥ж ними.

ќбТЇктом досл≥дженн€ виступають специф≥чн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що визначають право €к певну сукупн≥сть елемент≥в, що утворюють правовий комплекс, у €кому в≥дсутн≥сть хоча б одного елементу призведе до порушенн€ ус≥Їњ системи.

ѕредметом нашого досл≥дженн€ виступаЇ внутр≥шн€ формою права, тобто об'Їд≠нанн€м правових норм в ≥нститути, п≥дгалуз≥ й галуз≥ права та окрем≥ правов≥ комплекси.

ѕеред собою ставимо наступн≥ завданн€:

- визначити, що собою €вл€Ї система права;

- зробити диференц≥ац≥ю системи права в≥дпов≥дно до праць вчених-юрист≥в;

- вивчити так≥ пон€тт€, що характеризують норми, ≥нститути, галуз≥ €к структурн≥ елементи системи права;

- встановити взаЇмозвТ€зок м≥ж ус≥ма структурними елементами системи права;

- розгл€нути класиф≥кац≥ю правових ≥нститут≥в, галузей, будову та види норми права.

ѕри написанн≥ роботи використовувалис€ методи п≥знанн€, пор≥вн€нн€, анал≥зу та синтезу, дедукц≥њ т≥ ≥ндукц≥њ.

ќсновою нашого досл≥дженн€ стали прац≥ таких науковц≥в, €к: Ћейст ќ.я.

∆оль  . ., ’оменко ≤., Ћисенко ¬., ј.≤.Ѕерлач, ƒ.ќ. арпенко, ¬.—. овальський, ј.ћ. олод≥й, ј.ё.ќл≥йник, ќ.ќ.ѕ≥допригора, јлексеев —.—., ¬,ƒ. Ѕабк≥н, —какун ќ.‘., Ѕезродний ™.‘., ¬.¬.  опЇйчиков,  ельман ћ.—., ћурашин ќ.√., ћ.¬.÷в≥к, ¬.ƒ.“каченко, Ћ.Ћ.Ѕогачов Ћ.Ћ.Ѕогачова, ќ.¬.ѕетришин та ≥нш≥.

 

 

«агальна характеристика системи права

ѕон€тт€ Ђсистемаї використовуЇтьс€ в найр≥зноман≥тн≥ших галуз€х людських знань. « ф≥лософськоњ точки зору Ц це специф≥чно виокремлена ≥з навколишнього середовища ц≥л≥сна мно≠жина елемент≥в, €к≥ поЇднуютьс€ м≥ж собою сукупн≥стю внут≠р≥шн≥х в≥дносин ≥ зв'€зк≥в. ” цьому контекст≥ в юридичн≥й л≥тера≠тур≥ широко використовуЇтьс€ пон€тт€ Ђсистема праваї, Ђсистема законодавстваї, Ђправова системаї, Ђпол≥тична системаї та ≥н. «'€сувати зм≥ст цих пон€ть означаЇ встановити њх складов≥ еле≠менти, њх взаЇмозв'€зки, спос≥б орган≥зац≥њ в процес≥ утво≠ренн€ та розвитку [5].

ўоб ч≥тко усв≥домити, що собою €вл€Ї система права, звернемос€ до трактуванн€ де€ких вчених та науковц≥в, думки €ких з цього приводу Ї досить поширеними ≥ заслуговують на увагу.

Ќа думку ¬.¬. опЇйчикова: Ђ–егулюванн€ й охорону сусп≥льних в≥дносин право зд≥йснюЇ через в≥дпов≥дну систему.

—истема права Ч це внутр≥шн€ форма права, €ка маЇ об'Їк≠тивний характер побудови, що в≥дображаЇшс€ в Їдност≥ та уродженост≥ вс≥х њњ норм, диференц≥йованих за правовими комплексами, галуз€ми, п≥дгалуз€ми, ≥нститутами та нормами праваї [14].

“ак≥ вчен≥, €к ћ.¬.÷в≥к, ¬.ƒ.“каченко, Ћ.Ћ.Ѕогачов наголошують, що: Ђ—истема права Ч це сукупн≥сть чинних норм права, €к≥й вла≠стив≥ €к Їдн≥сть та узгоджен≥сть, так ≥ диференц≥ац≥€ (под≥л) на в≥дносно самост≥йн≥ структурн≥ утворенн€ (норми,≥нститути, галуз≥ права та ≥н.).

Ќазван≥ в цьому визначенн≥ ознаки характеризують система права з внутр≥шнього боку. ¬они вказують на те, €к≥ зв'€зки д≥ють м≥ж њњ елементами, на €ких принципах вона побудованаї [5].

Ћисенко ¬. зазначаЇ: Ђќсновою нормативного п≥дходу до праворозум≥нн€ Ї розгл€д права €к системи взаЇмопов'€заних м≥ж собою правових норм. “акий п≥дх≥д п≥дкреслюЇ дв≥ важлив≥ властивост≥ права:

1. воно складаЇтьс€ з норм права;

2. норми права у своњй сукупност≥ утворюють право €к ц≥л≥сне
€вище, певну соц≥альну нормативну систему.

ѕри цьому внутр≥шн€ побудова права €к системи не Ї дов≥ль≠ною. як €вище соц≥альне, право завжди в≥дпов≥даЇ дос€гнутому р≥вню розвитку сусп≥льства, в €кому воно виникаЇ ≥ функц≥онуЇ, та завданн€м його подальшого розвитку. ” той же час, будучи нерозривно пов'€заним з державою, €ка забезпечуЇ реал≥зац≥ю його припис≥в можлив≥стю застосуванн€ примусу, право до певноњ м≥ри може впливати на в≥дносини у сусп≥льств≥. ќднак в к≥нцевому п≥дсумку зм≥ст ≥ спр€мован≥сть правових припис≥в визначаютьс€ зм≥стом ≥ спр€мован≥стю розвитку сусп≥льства.

¬иход€чи з цих передумов система права розум≥Їтьс€ €к обу≠мовлена економ≥чним ≥ соц≥альним устроЇм сусп≥льства струк≠тура права, що виражаЇ внутр≥шню узгоджен≥сть та Їдн≥сть норм права ≥ одночасно њх под≥л на галуз≥ та ≥нститутиї [10].

 ельман ћ.—., ћурашин ќ.√. наголошують:Ђѕ≥д системою розум≥Їтьс€ складно орган≥зоване ц≥ле, €ке м≥стить окрем≥ елементи, об'Їднан≥ р≥зноман≥тними зв'€зками ≥ взаЇмов≥дно≠синами. Ѕудь-€ка система передбачаЇ два основних компоненти: по-перше, структуру Ч обумовлен≥сть ≥ Ђнаб≥рї стосовно самост≥йних еле≠мент≥в в рамках Їдиного (припису, €вища) ≥, по-друге, взаЇмод≥ю њњ елемент≥в.

—труктура Ч ст≥йка Їдн≥сть елемент≥в, закон зв'€зку €ких виражаЇ впор€дкован≥сть, ст≥йк≥сть в≥дносин, вона забезпечуЇ збер≥ганн€ ц≥л≥сност≥, Їдност≥ €вища €к системи, утворюЇ њњ каркас. ѕри цьому Їдн≥сть елемент≥в передбачаЇ њх взаЇмод≥ю м≥ж собою, що Ї способом ≥снуванн€ системи. «авд€ки взаЇмод≥њ кожний елемент набуваЇ своЇр≥≠дних властивостей, притаманних систем≥ в ц≥лому. …ого функц≥ону≠ванн€ без системи неможливе.

ќтже, система права Ч обТЇктивно зумовлена внутр≥шн€ орган≥зац≥€ права певного сусп≥льства, €ка пол€гаЇ в Їдност≥ ≥ погодженост≥ ус≥х юри≠дичних норм та диференц≥ац≥њ њх за галуз€ми, п≥дгалуз€ми та ≥нститутами.

™дн≥сть правових норм, що об'Їднуютьс€ у складну конструкц≥ю, под≥лену за принципом ≥Їрарх≥њ на певн≥ правов≥ утворенн€, по€снюЇть≠с€ Їдн≥стю державноњ влади; правовоњ системи; механ≥зму правового регулюванн€ та принцип≥в права; Їдн≥стю к≥нцевих ц≥лей ≥ завдань, €к≥ сто€ть перед сусп≥льствомї [8].

¬рахувавши вс≥ думки, можна виокремити певн≥ риси, притаманн≥ систем≥ права:

1. розкриваЇ внутр≥шню побудову, орган≥зац≥ю права, сп≥вв≥д≠ношенн€ його структурних елемент≥в;

2. маЇ об'Їктивний характер, в≥дображаЇ реальний стан сусп≥льних
в≥дносин;

3. складов≥ елементи системи права в≥дпов≥дають ус≥м вимогам си≠стемност≥ а також п≥дл€гають процесам ≥нтеграц≥њ та диференц≥ац≥њ;

4. €к ц≥л≥сне структурне утворенн€, система права маЇ риси Їдност≥, в≥дм≥нност≥, взаЇмод≥њ та узгодженост≥ складових елемент≥в, здатност≥ њх до под≥лу; обумовленост≥ матер≥альними умовами житт€ сусп≥льства, об'Їктивними потребами та ≥нтересами соц≥ального прогресу [8].

ѕраво складаЇтьс€ з численних правових норм. јби правиль≠но обрати правому норму дл€ реал≥зац≥њ, треба знати, що вони об'Їднуютьс€ не за випадковими ознаками; м≥ж ними Ї конк≠ретна схож≥сть ≥ в≥дм≥нност≥. «авд€ки ц≥й об'Їктивн≥й зумов≠леност≥ та характерним ознакам схожост≥ (в≥дм≥нностей) правових норм, усе право можна подати €к визначену систему [16].

ќб'Їктивна зумовлен≥сть права характеризуЇтьс€ тим, що, по-перше, воно Ї €вищем другор€дним пор≥вн€но з економ≥кою ≥ входить до надбудови сусп≥льства. ѕо-друге, право включаЇтьс€ до ширшоњ системи, що зветьс€ правовою. “ому праву притаманн≥ так≥ об'Їктивн≥ властивост≥:

а) воно розвиваЇтьс€ через правов≥дносини, породжуван≥ економ≥чними в≥дносинами, а вже пот≥м установлюван≥ чи санкц≥онован≥ державою;

б) п≥д впливом правов≥дносин ≥ правосв≥домост≥ розвиваютьс€ не т≥льки норми права, а й правова система ≥ правова надбу≠дова;

в) право не сл≥д зводити т≥льки до правових норм, його нале≠жить розгл€дати у взаЇмод≥њ з ≥ншими елементами правовоњ си≠стеми (наприклад, правове регулюванн€ та його механ≥зм, правов≥дносини, правосв≥дом≥сть тощо);

г) система норм права Ї елементом системи правового регулюванн€, взаЇмод≥њ об'Їктивного та суб'Їктивного права, правов≥дносин ≥ правосв≥домост≥. ¬одночас у правових джерелах ≥снують
антисистемн≥ тенденц≥њ (прим≥ром конкуренц≥€ норм права);

і) ступ≥нь розвиненост≥ системних властивостей права бага≠то в чому залежить в≥д розвиненост≥ вс≥Їњ правовоњ системи. ÷е означаЇ, що систему права сл≥д вивчати в межах певноњ право≠воњ системи.

ƒо основних ознак системи права сл≥д в≥днести: под≥л ус≥Їњ сукупност≥ норм права на взаЇмозв'€зан≥ правов≥ комплекси, галуз≥, п≥дгалуз≥, ≥нститути права; Їдн≥сть ≥ узгоджен≥сть м≥ж собою норм права, що складають систему права; об'Їктивний характер побудови системи права [14].

¬нутр≥шн€ форма (структура) права характеризуЇтьс€:

1. Їдн≥стю його складових частин, що зумовлюЇтьс€ системою сусп≥льних в≥дносин, €к≥ визначають зм≥ст правових норм, утворенн€м ≥ чинн≥стю останн≥х на основ≥ Їдиних принцип≥в, можлив≥стю застосуванн€ заход≥в примусу з боку держави, волею б≥льшост≥ населенн€ та ≥н.;

2. диференц≥ац≥Їю права на в≥дносно в≥докремлен≥ складов≥ частини у вид≥ певних об'Їднань правових норм (галуз≥ та ≥нсти≠тути права тощо);

3. на€вн≥стю р≥зних вид≥в зв'€зк≥в норм права та њх об'Їднань
м≥ж собою (соц≥альних, ≥деолог≥чних, юридичних, державних та ≥н.) [14].

™дн≥сть та узгоджен≥сть. ™дн≥сть системи права обумовлюЇтьс€ тим, що, по-перше, все право €к самост≥йне €вище ірунтуЇтьс€ на Їдиних загальнолюдських принципах гуман≥зму, справедливост≥, €к≥ Ї своЇр≥дним каркасом права (норми, що не в≥дпов≥дають принципам, не Ї правовими); по-друге, право охорон€Їтьс€ державою ≥ передбачаЇ можлив≥сть застосуванн€ державного примусу; по-третЇ, право обумовлене матер≥Їю.

ƒиференц≥ац≥€ (под≥л) системи права. ÷е пон€тт€ означаЇ под≥л системи на в≥дносно самост≥йн≥ структурн≥ елементи. ¬ ло≠г≥чн≥й посл≥довност≥ можна виокремити:

а) структуру норми права;

б) структуру правових ≥нститут≥в Ч под≥л њх на окрем≥ правов≥
норми;

в) структуру п≥дгалуз≥ права Ч под≥л њх на лог≥чно повТ€зан≥
м≥ж собою правов≥ ≥нститути в межах окремих галузей права;

г) структуру галуз≥ права Ч под≥л њњ на лог≥чно пов'€зан≥ м≥ж
собою правов≥ ≥нститути та п≥дгалуз≥ права;

і) структуру системи права Ч под≥л њњ на лог≥чно пов'€зан≥ м≥ж собою галуз≥ права.

ќб'Їктивн≥сть системи права. —истема права Ч це не резуль≠тат свав≥льного розсуду законодавц€, а своЇр≥дний юридичний вираз системи сусп≥льних в≥дносин в≥дпов≥дного людського соц≥уму. ƒержава лише надаЇ форми (оформлюЇ) т≥й чи ≥нш≥й си≠стем≥ права, њњ галуз€м, ≥нститутам, €к≥ склалис€ об'Їктивно.

—истему права можна також характеризувати з зовн≥шнього боку €к одну з уособлених системних утворень сусп≥льства, що означаЇ:

1) належн≥сть њњ до функц≥ональних систем соц≥ального по≠р€дку, оск≥льки њњ виникненн€, ≥снуванн€ ≥ розвиток обумовлен≥ загальнолюдськими потребами Ч наданн€м орган≥зованост≥ ≥ врегульованост≥ сусп≥льним в≥дносинам;

2) њњ ≥нституц≥ональний характер. ѕро€вом цього Ї те, що матер≥€ у вигл€д≥ системи норм м≥ститьс€ здеб≥льшого нормативно-правових актах, ≥нших джерелах права, €к≥ ≥ надають ч≥тко виражену ≥нституц≥ональну форму; динам≥чн≥сть њњ €к правового €вища [2].

«вертаючись до ≥стор≥њ виникненн€ самого пон€тт€ Ђсистема праваї та сум≥жних категор≥й, можна наголосити на досить-таки немал≥й зац≥кавленост≥ вчених даним питанн€м ще починаючи з 18 стол≥тт€. ѕ≥двищений ≥нтерес до цього питанн€ по€снюЇтьс€ великим теоретичним ≥ практичним його значенн€м. ¬и правильного його вир≥шенн€ залежать напр€мки кодиф≥кац≥њ законодавства, проведенн€ наукових досл≥джень у галуз≥ юриспруденц≥њ, вик.наданн€ юридичних наук.

ѕерша дискус≥€ в≥дбулас€ у 1938 Ч 1940 рр., в ход≥ €коњ були вир≥≠шен≥ кор≥нн≥ питанн€ ц≥Їњ проблеми. ƒруге обговоренн€ було проведено у 1956 Ч 1958 рр. на стор≥нках журналу Ђ—оветское государство и правої, де знову були порушен≥ де€к≥ питанн€ першоњ дискус≥њ, зокре≠ма зд≥йснено анал≥з, чи виправдала себе система права, сформована н к≥нц≥ 30-х рок≥в. ¬третЇ журнал Ђ—оветское государство и правої по≠вернувс€ до ц≥Їњ проблеми 1982 р., опубл≥кувавши матер≥али зас≥дань круглого столу [8]. √овор€чи про Їдн≥сть права, ще ‘. ≈нгельс п≥дкреслював, що Ђу сучасн≥й держав≥ право повинно не т≥льки в≥дпов≥дати загальному економ≥чному становищу, не т≥льки бути його виразом, але також бути внутр≥шньо узгодженим виразом, шо не спростовувало б само себе в силу внутр≥шн≥х протир≥чї.  ожному ≥сторичному типу права власти≠ва сво€ система, що в≥дбиваЇ особливост≥ цього типу держави. «аконо≠давець не може, дов≥льно видаючи т≥равов≥ норми, зм≥нювати ≥сторич≠ний тип права. ¬≥н за допомогою правових припис≥в лише юридично оформлюЇ потреби сусп≥льного розвитку. ќтже, в основ≥ системи пра≠на лежать юридичн≥ приписи, що групуютьс€ у середин≥ њњ €к ц≥л≥сн≥ композиц≥њ. ¬они в≥дбивають у систем≥ права так≥ €кост≥, €к об'Їк≠тивн≥сть, узгоджен≥сть правових норм, њхню Їдн≥сть, розходженн€, спроможн≥сть в≥докремленн€ та ≥н.

ќтже, дл€ будь-€коњ держави право функц≥онуЇ €к Їдина, юри≠дично ц≥л≥сна, внутр≥шньо узгоджена система загальнообов'€з≠кових правил повед≥нки. ¬ажливим аспектом такоњ внутр≥шньоњ узгодженост≥ Ї структура права €к законом≥рна орган≥зац≥€ його елемент≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1164 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1263 - | 1245 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.