11.10.70. Фотоматеріали надзвичайно чутливі до навколишнього середовища. Температура в приміщеннях для зберігання фотодокументів має бути досить низькою фотодокументи мають бути захищені від надлишкового світла, ультрафіолету і шкідливих домішок у повітрі.
Для зберігання зібрань фотодокументів різних типів рекомендується відносна вологість 35–40%.
Негативи, що надійшли протягом останнього року, підлягають додатковому промиванню в проточній воді для вилучення залишків гіпосульфату.
11.10.71. Негативи і діапозитиви зберігаються в спеціальних металевих шафах і коробках з гніздами або у звичайних коробках кожний має бути вміщений в конверт з цупкого паперу типу крафт або кальки (у крайньому разі відокремлюється один від одного аркушем паперу).
Негативи слід уміщувати лише в коробки відповідного розміру. Забороняється класти негативи різного розміру в одну коробку.
Коробки ставлять вертикально на полиці шаф або стелажів. Зверху із зовнішнього боку коробки пишуть номери зберігання і, при можливості, коротку анотацію (наприклад, 100–112. Реставраційні негативи).
Малоформатні негативи, у тому числі на плівці, доцільно зберігати в конвертах, які вкладаються у спеціальні коробки або ящики типу каталожних, але обов’язково з кришкою. Котушкові і малоформатні плівки розрізають на частини за числом кадрів, які вміщуються у конверти. При великій кількості плівок і малоформатних негативів доцільно мати металеві шафи з висувними ящиками типу каталожних. Не слід торкатися пальцями емульсії негативів.
Негативи на склі слід зберігати в індивідуальних паперових контейнерах у вертикальному положенні в ящиках з м’якою оббивкою або міцних коробках з картонними перегородками, що встановлені після кожної п’ятої пластини.
Скляний негатив не можна брати за кут, тому що він може відколотися від власної ваги і скалками може бути пошкоджена емульсія на таких же негативних, що зберігаються поруч.
У діапозитивах емульсійний бік слід захищати склом. Скло заклеюють по краях смужкою паперу або матерії. Плівкові діапозитиви захищають склом з обох боків.
Відбитки зберігаються у коробках відповідних розмірів або наклеюються на картон. Старі відбитки, що становлять історичну, художню або матеріальну цінність, наклеювати на картон не можна.
Позитиви повинні зберігатися в пакетах від фотопаперу відповідних розмірів, не більше ніж 10 штук в одному пакеті.
Пакети зберігають в один-два ряди, на висувних лотках у дерев’яних або металевих шафах.
Шафи повинні бути на 5–7 см глибшими від висувних лотків, папок і коробок.
При зберіганні позитивів у папках або картонних коробках останні можуть установлюватися горизонтально або вертикально. При горизонтальному вкладанні вони розташовуються на одній полиці в один-два ряди, відстань між полицями – 8–10 см. При вертикальному зберіганні полиці повинні бути знімними і легкими.
Альбоми з позитивами зберігаються у вертикальному положенні окремо від розрізнених позитивів.
Для наклеювання фотовідбитків застосовується спеціальний фотоклей. Користуватися канцелярським клеєм для наклеювання фотовідбитків і діапозитивів забороняється (він руйнує зображення).
Методи монтування і зберігання старих відбитків застосовуються і для графіки.
11.10.72. Один раз у два роки фотоматеріали проглядаються, щоб виявити предмети, на яких з’явились руйнування емульсійного шару або паперу.
Фізико-хімічні дефекти емульсійного шару фотодокументів (вицвітання, кристалізація солей) можуть досить швидко поширитись на документи, що зберігаються поруч. Тому фотовідбитки і негативи з такими дефектами зберігаються в окремих шафах. Пошкоджені позитиви консервуються і репродукуються на негативи, які згодом зберігаються в репродукційному розділі фонду негативів.
Продукти деградації (руйнування) негативів є небезпечними для здоров’я, тому при роботі з такою плівкою слід уживати запобіжних заходів: працювати в неопренових рукавичках, респіраторі, стежити за циркуляцією повітря, обмежити експозиційний показ.
11.10.73. Кіноплівки зберігають у залізних стандартних коробках, плівки із звукозаписом – у спеціальних картонних коробках.
Плівки на основі нітрату целюлози (вироблялись у 1889–1951 рр. і використовувалися з 1900 до 1939 рр.) легко займаються, особливо в стані деградації. Тому вони мають бути відокремлені від інших кінодокументів.
11.10.74. Грамплатівки зберігають у шафах в індивідуальних конвертах, поставлених на ребро.
Полиці шаф поділяються вертикальними перегородками на чарунки, розраховані на 10–12 платівок.
11.10.75. Магнітні стрічки зберігаються в первинній упаковці або в спеціально виготовлених картонних коробках, поставлених вертикально на дерев’яних стелажах.
Періодично в процесі зберігання зовнішню поверхню коробок і паперових мішків необхідно очищати від пилу.
Магнітну стрічку кожні 6 місяців потрібно перемотувати для зняття внутрішньої напруги у рулоні. Магнітна стрічка повинна експлуатуватися в апаратурі із справним, добре відрегульованим стрічко–протяжним механізмом.
Поблизу сховища магнітних стрічок не допускається розміщення апаратури, що може створити магнітні поля (трансформаторів, електромоторів тощо).
