Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ф≥скальна пол≥тика автоматичних стаб≥л≥затор≥в




‘≥скальна пол≥тика, €к в≥дзначалось ран≥ше, може бути дискрец≥йною та недискрец≥йною. ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика Ц це система заход≥в, €ка передбачаЇ ц≥леспр€мован≥ зм≥ни в розм≥р≥ державних витрат, податк≥в ≥ сальдо державного бюджету. ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика використовуЇтьс€ державою дл€ активноњ протид≥њ цикл≥чним коливанн€м. ƒл€ стимулюванн€ сукупного попиту в пер≥од економ≥чного спаду ур€д ц≥леспр€мовано створюЇ деф≥цит державного бюджету, зб≥льшуючи державн≥ витрати або знижуючи податки. ¬≥дпов≥дно, в пер≥од п≥днесенн€ ц≥леспр€мовано створюЇтьс€ бюджетний надлишок.

Ќедискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика Ц автоматична ф≥скальна пол≥тика, при €к≥й бюджетний деф≥цит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внасл≥док д≥њ автоматичних стаб≥л≥затор≥в економ≥ки. “акими стаб≥л≥заторами в економ≥ц≥ Ї прогресивна податкова система ≥ трансфертн≥ платеж≥. «м≥на вказаних величин внасл≥док цикл≥чних коливань сукупного доходу приводить до зб≥льшенн€ чистих податкових надходжень у пер≥оди зростанн€ ¬¬ѕ ≥ до њхнього зменшенн€ у фаз≥ економ≥чного спаду.

јвтоматичн≥ (вмонтован≥) стаб≥л≥затори Ц механ≥зми ринковоњ економ≥ки, що не залежать в≥д держави ≥ згладжують спади ≥ п≥дйоми в економ≥ц≥, або це механ≥зм, €кий дозвол€Ї зменшити цикл≥чн≥ коливанн€ в економ≥ц≥ без проведенн€ спец≥альноњ економ≥чноњ пол≥тики. ƒ≥€автоматичнихстаб≥л≥затор≥в впливаЇ на зм≥ну обс€гу виробництва, р≥вн€ ц≥н ≥ ставок в≥дсотка. —таб≥л≥затори при зм≥н≥ попиту забезпечують б≥льш плавну зм≥ну випуску продукту. ƒ≥€ автоматичних стаб≥л≥затор≥в в≥дбиваЇтьс€ на розм≥р≥ цикл≥чного деф≥циту/проф≥циту бюджету.

ќсновн≥ автоматичн≥ стаб≥л≥затори:

прогресивне оподатковуванн€. ¬пливаЇ на розм≥р прибутку Ц зб≥льшенн€ валового прибутку ≥ндив≥да або п≥дприЇмства зб≥льшуЇ њхн≥ податков≥ в≥драхуванн€. ¬плив на прибуток контролюЇ сукупний попит. ” пер≥оди п≥днесенн€/спаду витрати зб≥льшуютьс€/знижуютьс€ б≥льш плавно, н≥ж одержуван≥ прибутки;

соц≥альн≥ виплати. ѕри п≥днесенн≥ к≥льк≥сть безроб≥тних ≥ малозабезпечених скорочуЇтьс€, зменшуючи соц≥альн≥ витрати держави;

споживанн€. ѕри зростанн≥ доход≥в споживанн€ домашн≥х господарств зростаЇ, але не т≥Їю м≥рою, €к доход.

«м≥на вказаних величин внасл≥док цикл≥чних коливань сукупного доходу приводить до зб≥льшенн€ чистих податкових надходжень у пер≥оди зростанн€ ¬¬ѕ ≥ до њхнього зменшенн€ у фаз≥ економ≥чного спаду. –озгл€немо механ≥зм д≥њ автоматичних стаб≥л≥затор≥в економ≥ки (рис. 7.4).

–исунок 7.4 Ц ћехан≥зм д≥њ автоматичних стаб≥л≥затор≥в економ≥ки

” фаз≥ цикл≥чного п≥дйому доход зростаЇ, Y2 > Y0 ≥ тому податков≥ в≥драхуванн€ автоматично зростають, податковий мультипл≥катор зменшуЇтьс€, а трансфертн≥ платеж≥ з бюджету автоматично знижуютьс€. ÷е зменшуЇ особист≥ доходи, скорочуЇ видатки на споживанн€ ≥ сукупний попит в ц≥лому. ” п≥дсумку бюджетний надлишок зростаЇ, а надм≥рне розширенн€ економ≥ки й ≥нфл€ц≥€ стримуютьс€.

” фаз≥ цикл≥чного спаду сукупний доход, навпаки, знижуЇтьс€: Y1 < Y0.„ерез це податков≥ надходженн€ автоматично скорочуютьс€, податковий мультипл≥катор зб≥льшуЇтьс€, а трансферти приватному секторов≥ зростають. Ќасл≥дком цього Ї зб≥льшенн€ бюджетного деф≥циту, але одночасно зростають сукупний попит ≥ обс€г виробництва, що обмежуЇ глибину спаду. ќтже, контрцикл≥чн≥ зм≥ни в податках ≥ державних витратах хоча й мають стаб≥л≥зуючий вплив, але не можуть повн≥стю усунути економ≥чну нестаб≥льн≥сть, адже автоматичн≥ стаб≥л≥затори лише зменшують, а не зовс≥м усувають мультипл≥кативний вплив податк≥в та державних видатк≥в на економ≥ку.

¬монтована стаб≥льн≥сть виникаЇ тому, що в реальност≥ податкова система забезпечуЇ вилученн€ такого чистого податку (чистий податок дор≥внюЇ загальн≥й величин≥ податку за в≥драхуванн€м трансфертних платеж≥в ≥ субсид≥й), €кий зм≥нюЇтьс€ пропорц≥йно величин≥ „¬ѕ. ћайже вс≥ податки дадуть р≥ст податкових надходжень з≥ зростанн€м „¬ѕ. «окрема, ≥ндив≥дуальний подоходний податок маЇ прогресивн≥ ставки ≥ з≥ зростанн€м „¬ѕ даЇ б≥льш≥, н≥ж пропорц≥йн≥, прирости податкових надходжень. Ѕ≥льше того, з≥ зростанн€м „¬ѕ ≥ зростанн€м обс€гу закуп≥вель товар≥в ≥ послуг будуть зб≥льшуватис€ надходженн€ в≥д податку на доходи ф≥рм, ѕƒ¬ ≥ акциз≥в. ≤, аналог≥чно, зб≥льшуЇтьс€ величина податк≥в на зарплату з тим, €к в ход≥ економ≥чного п≥днесенн€ створюютьс€ нов≥ робоч≥ м≥сц€. Ќавпаки, у випадку пад≥нн€ „¬ѕ податков≥ надходженн€ в≥д вс≥х цих джерел будуть падати. “рансфертн≥ платеж≥ (або Унегативн≥ податкиФ) мають пр€мо протилежну повед≥нку. ¬иплати по безроб≥ттю, по б≥дност≥, субсид≥њ фермерам Ц вс≥ вони скорочуютьс€ п≥д час економ≥чного п≥днесенн€ ≥ зростають п≥д час спаду виробництва.

–исунок 7.4 служить ≥люстрац≥Їю того, €к податкова система п≥двищуЇ вмонтовану стаб≥льн≥сть. ”р€дов≥ витрати (G) у цьому звТ€зку вважаютьс€ заданими ≥ незалежними в≥д величини „¬ѕ; витрати затверджуютьс€ ¬ерховною –адою на пост≥йному ф≥ксованому р≥вн≥. јле парламент невизначаЇ розм≥р податкових надходжень, скор≥ше, в≥н визначаЇ величину податкових ставок. ѕодатков≥ надходженн€ пот≥м коливаютьс€ в тому ж напр€мку, що ≥ р≥вень „¬ѕ, €кого дос€гаЇ економ≥ка. ѕр€мий зв'€зок податкових надходжень ≥ „¬ѕ заф≥ксований у висх≥дн≥й л≥н≥њ “.

≈коном≥чне значенн€ цих пр€мих взаЇмозв'€зк≥в м≥ж податковими надходженн€ми ≥ величиною „¬ѕ здобуваЇ особливу важлив≥сть, коли ми згадуЇмо про дв≥ обставини. ѕо-перше, податки €вл€ють собою вилученн€ чи втрату потенц≥йноњ куп≥вельноњ спроможност≥ в економ≥ц≥. ѕо-друге, з погл€ду стаб≥льност≥ бажано зб≥льшити обс€г таких виток≥в (вилучень) у пер≥оди, коли економ≥ка рухаЇтьс€ до ≥нфл€ц≥њ, ≥, навпаки, величина вилучень куп≥вельноњ спроможност≥ повинна бути м≥н≥м≥зована в пер≥од упов≥льненн€ росту. ≤ншими словами, податкова система, що зображена на рис. 7.4, створюЇ де€кий елемент стаб≥льност≥ в економ≥ц≥, автоматично викликаючи зм≥ни в податкових надходженн€х ≥, отже, у державному бюджет≥, що протид≥ють ≥ ≥нфл€ц≥њ, ≥ безроб≥ттю. ƒаючи б≥льш загальне визначенн€,. вбудований стаб≥л≥затор Ц це будь-€кий зах≥д, €кий маЇ тенденц≥ю зб≥льшувати деф≥цит державного бюджету (або скоротити його позитивне сальдо в пер≥од спаду ≥ зб≥льшити його позитивне сальдо (чи зменшити його деф≥цит) у пер≥од ≥нфл€ц≥њ без необх≥дност≥ прийн€тт€ €ких-небудь спец≥альних крок≥в з боку пол≥тик≥в. ≤, €к видно на рис. 7.4, це саме те, що робить наша податкова система. « ростом „¬ѕ у пер≥од процв≥танн€ податков≥ надходженн€ автоматично зростають, ≥ оск≥льки вони €вл€ють собою вилученн€, стримують економ≥чний п≥дйом. ≤ншими словами, по м≥р≥ того, €к економ≥ка просуваЇтьс€ до б≥льш високого р≥вн€ „¬ѕ, податков≥ надходженн€ зростають автоматично ≥ формують тенденц≥ю до л≥кв≥дац≥њ деф≥циту бюджету ≥ створенню бюджетного надлишку. Ќавпаки, коли „¬ѕ скорочуЇтьс€ в пер≥од спаду, податков≥ надходженн€ автоматично скорочуютьс€, ≥ це скороченн€ пом'€кшуЇ економ≥чний спад. “обто з падаючим „¬ѕ податков≥ надходженн€ також падають ≥ п≥дштовхують державний бюджет в≥д бюджетного надлишку до деф≥циту. ¬икористовуючи позначенн€ рис. 7.4, низький р≥вень нац≥онального продукту (Y1) автоматично викликаЇ по€ву стимулюючого бюджетного деф≥циту: високий ≥, можливо, зв'€заний з ≥нфл€ц≥Їю р≥вень нац≥онального продукту (Y0) автоматично викликаЇ по€ву стримувального бюджетного надлишку.

¬иход€чи з рис. 7.4, розм≥р автоматично виникаючих бюджетних деф≥цит≥в ≥ надлишк≥в ≥, отже, вбудована стаб≥льн≥сть залежать в≥д сприйн€тливост≥ зм≥н у податках до зм≥н величини „¬ѕ. якщо податков≥ надходженн€ енерг≥йно зм≥нюютьс€ у сл≥д за зм≥нами величини „¬ѕ, нахил л≥н≥њ на рисунку буде крутим ≥ вертикальн≥ша в≥дстань м≥ж T i G Ц тобто деф≥цити чи надлишки Ц буде б≥льшою. ≤ навпаки, €кщо податков≥ надходженн€ будуть зм≥нюватис€ дуже незначно при зм≥нах „¬ѕ, нахил буде пологим ≥ елементи вбудованоњ стаб≥льност≥ будуть незначними. «м≥ни в державн≥й пол≥тиц≥ чи законодавств≥, що зм≥нюють ступ≥нь прогресивност≥ чистоњ податковоњ системи (податки за вин€тком трансферт≥в ≥ субсид≥й), впливають, отже, на ступ≥нь вбудованоњ стаб≥льност≥.

Ќе викликаЇ сумн≥ву, що вбудована стаб≥льн≥сть, забезпечувана нашою податковою системою, пом'€кшувала економ≥чн≥ коливанн€. ќднак вбудован≥ стаб≥л≥затори не здатн≥ скорегувати небажан≥ зм≥ни р≥вноважного „¬ѕ. ”се, що робл€ть стаб≥л≥затори, це обмеженн€ розмаху чи глибини економ≥чних коливань. “ому кейнс≥анськ≥ економ≥сти погоджуютьс€, що дл€ корекц≥њ ≥нфл€ц≥њ чи спаду вимагаютьс€ дискрец≥йн≥ ф≥скальн≥ заходи з боку парламенту, тобто зм≥ни податкових ставок, податковоњ структури ≥ величини витрат. «а оц≥нками експерт≥в, у —Ўј сьогодн≥ вбудован≥ стаб≥л≥затори можуть зменшити коливанн€ нац≥онального доходу приблизно на третину

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 583 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1357 - | 1168 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.