Гроші, як це вже було визначено в попередньому підрозділі - це загальний еквівалент, роль якого найчастіше і найліпше починають виконувати благородні метали і врешті-решт - золото. Суть грошей виявляється в їх функціях. Гроші виконують п'ять функцій:
o міра вартості;
o засіб обігу;
o засіб нагромадження й утворення скарбів;
o засіб платежу;
o світові гроші.
Перш ніж розглянути кожну з цих функцій, зауважимо, що представники західної економічної думки дещо по-іншому підходять до визначення сутності грошей. Як правило, вони не зачіпають питань походження грошей і вважають, що гроші - це все те, що виконує функцію засобу обігу, міри вартості й засобу нагромадження.
Міра вартості - перша й головна функція грошей. її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом вимірювання вартості всіх інших товарів. Кожен товар має вартість, тобто в ньому втілена абстрактна праця, він містить певну кількість суспільно необхідної праці і саме через це всі товари є сумірними, їх вартість можна виміряти якимось одним товаром, який у цих умовах набуває характеру загального еквівалента - з одного боку. З іншого боку, цей товар еквівалент або, по-іншому, гроші, тільки тому виконує функцію вимірювача вартості інших товарів, що він сам має вартість.
Вартість товарів, виміряна в грошах. є ціною товару. Тобто, ціна - це є грошовий вираз вартості. Вона виступає формою вартості і тому, як правило, не збігається з вартістю, відхиляючись від останньої під впливом різноманітних чинників або вверх, або вниз.
Функцію міри вартості гроші виконують як ідеальні, тобто як уявні, у думці. Для того щоб визначити вартість товару, людина лише уявно порівнює вартість товару з відповідною кількістю золота. Але це загальна схема, яка відтворює сутнісний рівень реалізації даної функції загального еквівалента. У реальній дійсності, особливо в умовах, коли золото вийшло з безпосереднього обігу, людина визначає вартість товару на підставі свого постійного досвіду обміну. Визначення вартості товару (а вона виявляється як ціна) окремим учасником обміну здійснюється суб'єктивно і наближено, на підставі мільярди разів повторюваних актів купівлі-продажу. При цьому ціна вже не відображається в якійсь ваговій кількості золота, а безпосередньо в грошових одиницях конкретної країни.
Можливість суб'єктивної оцінки вартості товару або його ціни з боку окремого індивіда зовсім не є підставою для висновку про те, що цей процес є суб'єктивним. Навпаки, процес визначення вартості (ціни) є суто об'єктивним, хоча в конкретних випадках він може виглядати як суб'єктивний.
З функцією грошей, як міри вартості, пов'язано поняття масштабу цін. Справа в тому, що золото, вимірюючи вартість товарів, виражає цю вартість у різній кількості металу. У практиці ж постійного обігу товарів з'являється потреба якось порівнювати між собою ці різні кількості загального еквівалента. Найпростішим і найбільш зручним способом вимірювання різних кількостей золота є їх вимірювання за допомогою якоїсь фіксованої вагової одиниці. Такою одиницею може бути, наприклад, кілограм, фунт, злотник тощо. Ці міри ваги з їх відповідними поділами, наприклад, кілограм, ділиться на грами та міліграми, і являють собою масштаб цін.
