Класифікаційною ознакою різних видів безробіття е соціально-економічні причини. За причинами виникнення вирізняються такі види безробіття:— фрикційне;— структурне;— циклічне;— сезонне;— інституційне.
Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також з однієї місцевості в іншу. Виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце праці, дехто шукає нову роботу після звільнення, деякі тимчасово втратили сезонну роботу, а молодь уперше намагається знайти її.
Структурне безробіття є наслідком структурних зрушень в економіці — як у галузевій площині, так і в площині зміни форм власності.
Циклічне безробіття пов'язане з падінням економічного циклу.
Сезонне безробіття притаманне окремим галузям виробництва (сільське господарство, цукрова промисловість тощо).
Інституційне безробіття спричинюють правові норми, прийняті в країні, які негативно впливають на попит та пропозицію робочої сили (впровадження непродуманої податкової політики, надмірних соціальних виплат, гарантованого мінімуму заробітної плати).
Види безробіття можуть набувати різних форм. До системи формуючих критеріїв форм безробіття належать:
— тривалість стану безробіття;
— волевиявлення незайнятої особи;
— відкритість і можливість вивчення;
— обсяг безробіття.
За тривалістю виділяють такі форми безробіття:
— застійне — охоплює стійкий прошарок безробітних маргіналізованих громадян (безпритульні, жебраки, бродяги);
— хронічне — виникає з масовим безробіттям, зазвичай у періоди циклічного спаду.
За волевиявленням розрізняють безробіття:
— добровільне — виникає за власним бажанням працівника у зв'язку з незадовільним рівнем оплати праці, несприятливими умовами праці тощо;
— примусове — виникає тоді, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація підприємства в примусовому порядку звільняє персонал (наприклад, під час економічного спаду).
