Вивчення закономірностей та особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення неможливе без побудови моделі грошового обороту. Основна кількість грошових платежів здійснюється через ринки, яких у моделі грошового обороту виділяють чотири:
1) ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;
2) ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);
3) фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти;
4) світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої економічної системи із "зовнішнім" світом.
Розглянемо простий приклад грошового кругообігу (рис. 2.1) підприємств і населення, які пов'язані між собою двома групами ринків: продуктів та ресурсів.
Рис. 2.1. Грошовий кругообіг продуктів, грошей, товарів
Сімейні господарства, які безпосередньо чи опосередковано (через торгово-промислові корпорації, що перебувають у їхній власності) володіють всіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підприємствам. Підприємства мають попит на ресурси, оскільки останні є засобами, за допомогою яких вони виробляють товари та послуги. Взаємодія попиту та пропозиції великої кількості людських та матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожний з них. Платежі, які здійснюють підприємства, купуючи ресурси, являють собою витрати цих підприємств, але одночасно вони відображають потоки заробітної плати, ренти, відсотків і прибутків сімейним господарствам від продажу ресурсів.
Грошовий дохід, одержаний сімейними господарствами від продажу ресурсів, не має реальної цінності. У процесі витрачання грошового доходу сімейні господарства виражають свій попит на велику кількість товарів та послуг на ринку продуктів. Одночасно підприємства поєднують придбані ними ресурси для виробництва та пропозиції товарів і послуг на тих же ринках. Взаємодія цих рішень про попит та пропозицію і визначає ціни продуктів. З точки зору підприємств потік розрахунків за товари і послуги утворює виручку чи доходи від продажу товарів та послуг.
Модель кругообігу демонструє складне, взаємопов'язане переплетення процесів прийняття рішень й економічної діяльності. Слід звернути увагу на те, що сімейні господарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але в кожному випадку на протилежних сторонах. На ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні попиту, а сімейні господарства - як власники ресурсів та постачальники. На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим кожний з цих економічних суб'єктів і купує, і продає.
