Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону
В ході експерименту проводили моніторинг клінічного стану щурів за такими показниками: маса тіла та характер випорожнень.
Перед початком введення антибіотико чи фізіологічного розчину (контрольна група) та в кінці експерименту (через день після останнього введення) щурів контрольної та дослідної груп зважували. Ми не спостерігали різниці у масі тіла щурів на початку і в кінці експерименту.
Слід відзначити, що клінічно у 30% щурів, які отримували цефтріаксон, розвивалась діарея. Рідкі випорожнення з’являлись переважно на 2-3 добу від початку терапії і зберігались протягом декількох днів незалежно від тривалості антибактеріальної терапії.
Визначення змін у просвітній та пристінковій мікрофлорі кишечника щурів в нормі та в різний термін після терапії з цефтріаксоном
Мікрофлора кишечника у функціональному відношенні ділиться на дві основні групи: пристінкову і просвітну. Просвітна або транзиторна мікрофлора входить до складу фекальної мікрофлори. Її основними представниками є аеробні та факультативно аеробні мікроорганізми, в основному представники сімейства Enterobacteriaceae. Склад просвітної мікрофлори непостійний і варіює залежно від характеру харчування, якості харчових продуктів, функціонального стану кишечника, частоти стільця. Пристінкова або "фіксована" мікрофлора на 99% представлена неспороутворюючими анаеробними та факультативно-анаеробними бактеріями (біфідо-і лактобактерії, бактероїди, молочнокислі стрептококи та ін), які прикріплені до поверхневих рецепторів епітеліальних клітин. Пристінкова мікрофлора більш стабільна, представляє собою стійку систему, зруйнувати яку досить важко. Тому некоректно судити про зміни в мікробному ценозі тільки за результатами бактеріологічного дослідження фекалій. У зв'язку з цим, ми також дослідили зміни в пристінковій мікрофлорі.
На першому етапі роботи ми провели порівняння кількісного складу просвітної мікрофлори, яку ми визначали за результатами посіву фекалій, та пристінкової мікрофлори. Для визначення пристінкової мікрофлори у щурів видаляли 1 см товстої кишки, гомогенізували. Отриманий гомогенат висівали на поживне середовище. Як видно з таблиці 2, рівень біфідобактерій, лактобактерій і умовно-патогенних ентеробактерій був значно нижчим в пристінковій, у порівнянні з просвітною мікрофлорою.
Таблиця 2. Порівнянні кількісного складу просвітної та пристінкової мікрофлори товстої кишки щурів за нормальних умов
| Групи мікроорганізмів | Мікрофлора | |
| Просвітна (lg КУО/г) | Пристінкова (lg КУО/см2) | |
| Біфідобактерії | 8,7 + 0,3 | 5,3 + 1,0 |
| Лактобактерії | 6,3 + 0,4 | 2,0 + 0,9 |
| Умовно-патогенні ентеробактерії | 2,0 + 0,2 | 1,4 + 0,8 |
Наступним етапом нашої роботи було визначити зміни у нормофлорі товстої кишки щурів після 5-ти добового введення цефтріаксону в дозі 50 мг/кг. Цефтріаксон зумовлював значні зміни у кількісному складі просвітної мікрофлори. Це проявлялося у зниження числа біфідобактерій з 8,7 + 0,3 lg КУО/г в контрольній групі до 7,7 + 0,8 lg КУО/г в групі, що отримувала цефтріаксон. Такж спостерігалася тенденція до зниження у рівні лактобактерій, показники яких у контрольних щурів становили 6,3 + 0,4 lg КУО/г, у щурів дослідної групи - 5,0 + 1,5 lg КУО/г. Зниження рівня факультативних-анаеробних бактерій супроводжувався збільшенням, майже у два рази рівня умовно-патогенних ентеробактерій. Так в контрольній групі їх рівень становив 2,0 + 0,2 lg КУО/г, тоді як після введення цефтріаксону він зріс до 4,0 + 1,0 lg КУО/г (рис.1).
Рис. 1 Вплив цефтріаксону (50 мг/кг, в.м.) на просвітну мікрофлору товстої кишки щурів. *- P<0,05, відносно показників в контрольній групі.
Введення ценфтріаксону щурам також справляв зсув у складі пристінкової мікрофлори, хоча зміни були не такі виразні як у складі просвітної мікрофлори. Найбільш виразним було зменшення у числі біфідобактерій.Так в контрольній групі їх рівень становив 5,3 + 1,0lg КУО/см2, тоді як після введення цефтріаксону він зменшився до 4,0 + 0,3 lg КУО/ см2. Рівень лактобактерій у контрольних щурів становили 2,0 + 0,9 lg КУО/ см2, у щурів дослідної групи - 2,4 + 0,3 КУО/ см2. Кількісний склад умовно-патогенних ентеробактерій також був без змін і становив 1,4 + 0,8 lg КУО/ см2 у контрольних щурів та 1,0 + 0,5 lg КУО/ см2 після введення цефтріаксону (рис.2).
Рис. 2 Вплив цефтріаксону (50 мг/кг, в.м.) на пристінкову мікрофлору товстої кишки щурів. *- P<0,05, відносно показників в контрольній групі.
Аналізуючи отримані результати можна заключити, що введення цефтріаксону призводить до змін у нормо флорі товстої кишки щурів, що відповідають І-ІІ ступені дисбактеріозу.
- Згідно класифікації кишкового дисбактеріозу за Грачовою Н.М. та співавт. дисбактеріоз I ступеня (латентна, компенсована форма) характеризується незначними змінами аеробної частини мікробіоценозу (збільшення або зменшення кількості кишкової палички). Біфідо- та лактофлора залишаються незмінними. Кишкові дисфункції, як правило, не реєструються;
- дисбактеріоз II ступеня (субкомпенсована форма). На фоні незначного зниження вмісту біфідофлори виявляються кількісні та якісні зміни кишкової палички або інших умовнопатогенних мікроорганізмів. Така форма дисбактеріозу є граничним станом і свідчить про те, що досліджувані особи можуть бути віднесені до групи ризику;
