Розділ 1. Тесленко Вячеслав Олегович вихованець ДЕНЦ Камелія гурткаоснови біології учень 9-В класу БСШ і-іііст. №5 М. Бровари

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ

АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

СЕКЦІЯ БІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ

АНИБІОТИКОТЕРАПІЯ-ДОБРО І ЗЛО

(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОКАЗИ)

Роботу виконав

Тесленко Вячеслав Олегович вихованець ДЕНЦ "Камелія" гуртка"Основи біології" учень 9-В класу БСШ І-ІІІст.№5 м.Бровари, Київської обл.

Науковий керівник

Науковий консультант – ст.наук.сп. НДЛ «Фармакології та експериментальної патології» Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.б.н. Толстанова Г.М.

Рецензент – доцент кафедри «Мікробіології та загальної імунології» Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.б.н. Фурзікова Т.М.

 

 

М. Бровари 2011р.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААД – антибіотик-асоційована діарея

ЖК-жовчні кислоти

КУО – колоніє-утворюючи одиниці

ПЗП-пеніцилін зв᾽язувальні протеїни

КЛЖК-коротколанцюгові жирні кислоти

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1

АНТИБІОТИКИ РЯДУ ЦЕФАЛОСПОРИНИ

Класифікація антибіотиків ряду цефалоспоринів……………………6 Цефтріаксон – антибіотик ІІІ-го покоління цефалоспоринів…......…7

РОЗДІЛ 2

РОЛЬ НОРМАЛЬНОЇ МІКРОФЛОРИ У ФУНКЦІОНУВАННІ ТОВСТОЇ КИШКИ

РОЗДІЛ 3

АНТИБІОТИК-АСОЦІЙОВАНА ДІАРЕЯ

РОЗДІЛ 4

МАТЕРІАЛИ, ОБЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Забір бактеріального матеріалу з зіва людини……………………….16

Диско-дифузнийметод ………………………………………………...16

Схема експерименту на щурах………………………………………...17

Моніторинг клінічних параметрів стан щурів……………………….18

Бактеріологічне визначення мікробіоценозу товстої кишки

щурів …………………………………………………………………...18

Статистична обробка результатів……………………………………..21

РОЗДІЛ 5

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Визначення чутливості мікрофлори зіва людини до різних груп….22

Дослідження впливу цефтріаксону на мікробіоциноз товстої кишки щурів……………………………………………………………………24

Визначення кількісного та якісного складу просвітної та пристінкової мікрофлори кишечника щурів в нормі та в різний термін після терапії з цефтріаксоном………………………………...25

Моніторинг клінічного стану щурів на фоні 5-ти добового введення цефтріаксону………………………………………………..29

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….……....31

ДОДАТКИ …………………………………………………………………………..32

 

ВСТУП

Антибактеріальна терапія в останні роки стала невід'ємною частиною нашого життя. Часто від ефективності та своєчасності цієї терапії залежить життя пацієнта. В даний час антибіотики являють собою одну з найбільш поширених груп лікарських препаратів, займаючи друге місце після серцево-судинних засобів. З одного боку, антибактеріальні препарати дозволяють нам ефективно боротися з бактеріальними інфекціями, але з іншого - нерідко стають причиною розвитку цілого ряду побічних ефектів, особливо з боку шлунково-кишкового тракту. Побічну дію антибіотикотерапії можна поділити на два види: миттєву та віддалену у часі. За звичай, і це добре відомо лікарям і більшості пацієнтів, прийом антибіотиків пов’язаний з розвитком антибіотик-асоційованної діареї. Антибіотик-асоційована діарея – це три чи більше епізодів неоформлених випорожнень протягом двох та більше днів, які з’явилися на фоні застосування антибіотиків чи протягом 8 тижнів після їх відміни.Хоча інфекція Clostridium difficile вважається основною причиною антибіотик-асоційованої діареї, цей збудник виділяється лише у 20-30% хворих Антибіотик-асоційована діарея погіршує самопочуття хворого, продовжує період непрацездатності та значно збільшує вартість лікування хворого.

Отже, у зв’язку з цим очевидною є актуальність роботи, а саме: прийом антибіотиків пов’язаний з розвитком антибіотик-асоційованної діареї та її наслідки.

Новизна роботи. Більш цікавим, і майже не дослідженим, є питання віддалених у часі наслідків прийому антибіотиків. За даними провідного наукового журналу Nature 2011 [Blaser M. Antibiotic overuse: Stop the killing of beneficial bacteria // Nature. – 2011. – Vol. 476. – P. 393-394] прийом антибіотиків призводить до незворотних змін у складі кишкової нормофлори людини. Вчені припускають, що такі зміни поступово можуть призвести до структурно-морфологічних змін організму [Dethlefsen L, Relman DA. Incomplete recovery and individualized responses of the human distal gut microbiota to repeated antibiotic perturbation // Proc Natl Acad Sci U S A. – 2011. – Vol. 108, Suppl 1. – P. 4554-61].

Епідеміологічні дослідження встановили, що надмірне застосування антибіотиків може призвести до розвитку ожиріння, діабету І типу, запальних захворювань кишечника, алергії, астми, випадки яких збільшились у два рази за останні роки [1. Shaw SY, Blanchard JF, Bernstein CN. Association between the use of antibiotics and new diagnoses of Crohn's disease and ulcerative colitis // Am J Gastroenterol. - 2011. – Vol. 106, N 12. – P. 2133-42; 2. Willyard C. Microbiome: Gut reaction // Nature. – 2011. – Vol. 479. – P. S5–S7].

Логічно припустити, що першочерговою ланкою у механізмі патологічної дії антибіотиків є їх вплив на кишкову мікрофлору людини, порушення у складі якої призводить до змін з боку імунної системи людини та знижує бар’єрну функцію кишечника.

Предмет дослідження:миттєва та віддалена побічну дія антибіотикотерапії.

Об᾽єкт дослідження: кишкова мікрофлора людини.

Метою нашої роботи було дослідити чутливість мікрофлори людини до різних груп антибактеріальних препаратів та визначити вплив антибіотику групи цефалоспоринів на кількісний та якісний склад мікрофлори кишечника щурів.

Виходячи з мети перед нами стояли наступні завдання:

1. Визначити чутливість мікрофлори зіва людини до різних груп антибактеріальних препаратів.

2. Дослідити вплив антибіотику групи цефалоспоринів цефтріаксону на клінічні параметри стану щурів.

3. Встановити кількісний та якісний склад просвітної та пристінкової мікрофлори кишечника щурів в нормі та після терапії з цефтріаксоном.

 

РОЗДІЛ 1