Визначення чутливості мікрофлори зіва людини до різних груп антибактеріальних препаратів

Кожна людини – індивідуальна і це стосується не лише її характеру, кольору очей, волосся, а також її чутливості до дії антибактеріальних препаратів. Сучасна медицина направлена на індивідуальний підхід до кожного пацієнту. Розшифрування геному людини стало революційним у цьому напрямку, адже нуклеотидна послідовність кожного гену несе в собі безліч інформації про схильність до різних груп захворювань, про стан імунної системи і т.д. Вплив факторів навколишнього середовища призводить до необоротних змін у геномі людини і може бути причиною виникнення смертельних хвороб впродовж її життя.

Хвороботворні бактерії, що оточують людину у повсякденному житті виробляють резистентність (нечутливість) до дії різних груп антибактеріальних препаратів. На сьогодні це є дуже серйозною проблемою для лікарів. Існують випадки, коли мутаційні зміни бактерій відбувалися настільки швидко, що це призводило до летальних випадків. Тому визначення індивідуальної чутливості кожної окремої людини до антибактеріальних препаратів є першочерговим етапом у лікуванні інфекційних хвороб.

Ми провели визначення чутливості мікрофлори з зіву 3-х учнів віком 14-15 років (1 дівчина, 2 хлопця) до антибіотиків групи цефалоспоринів (цефтріаксон), та пеніцилінів (пеніцилін). Це бета-лактамні антибіотики, механізм дії яких опосередковується через їх зв’язування з, так званими, пеніцилін-зв’язуючими білками, які є ферментами синтезу бактеріальної стінки. Ці антибіотики найбільш широко застосовуються в клінічній практиці. Серед бета-лактамів перше місце обіймають пеніцилліни (більше половини всіх призначень), далі ідуть цефалоспорини[ Березняков И.Г. Ингибиторозащищенные цефалоспорины: перспективы клинического применения //Медицина неотложных состояний. – 2006. – Т.6, № 7. – С. 12-17].

В результаті проведених досліджень було виявлено, що мікрофлора всіх досліджуваних не мала чутливості до пеніциліну (табл. 1).

Таблиця 1. Значення чутливості мікрофлори з зіву до антибіотиків групи цефалоспоринів (цефтріаксон), та пеніцилінів (пеніцилін)

.

Пеніцилін був першим антибіотиком, за відкриття якого Александер Флемінг отримав Нобелівську премію 1945 р. Широке застосування цього класу антибіотиків призвело до розвитку надбаної резистентності, яка розвивається в результаті мутацій чи при передачі генів, що кодують резистентність від резистентних бактерій до чутливих бактерій. Результати наших досліджень підтверджують наявність резистентності мікрофлори досліджуваних учнів до пеніциліну.

С клінічної точки зору найбільш важливим механізмом захисту бактерій є їх здатність синтезувати ферменти, що руйнують антибіотики. Бактеріальні ферменти, що руйнують бета-лактамні антибіотики - бета-лактамази. Для перешкоджання дії бета-лактамаз бактерій і збереження антибактеріальної діі були синтезовані антибіотики захищенні інгібіторами бете-лактамаз, до яких належить цефтріаксон. Проведені нами дослідження показали, що мікрофлора всіх досліджуваних учнів мала середню чи високу чутливість до дїі цефтріаксону (табл. 1).

***

Таким чином, ми можемо зробити висновки:

1. Застосування антибіотиків лише за призначенням лікаря. Неконтрольована антибіотикотерапія може призвести до розвитку резистентності бактерій.

2. Для боротьби з інфекційними хворобами потрібно застосовувати сучасні схеми лікування, адже резистентність бактерій постійно підвищується до широковживаних антибіотиків. Застосування неефективних антибіотиків не вилікує хвороби, але може призвести до порушення складу нормальної мікрофлори людини.