Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕудова судинноњ системи




”с≥ кровоносн≥ судини под≥л€ють на артер≥њ, артер≥оли, гемокап≥л€ри, венули, вени, а також артер≥оло-венул€рн≥ анастомози.  ап≥л€ри розташо≠ван≥ м≥ж артер≥€ми ≥ венами. “акож ≥снують "чудов≥" кап≥л€рн≥ с≥тки: у нирц≥ Ч артер≥альна чудова с≥тка, де кап≥л€ри розм≥щен≥ м≥ж двома ар≠тер≥€ми, а в печ≥нц≥ - венозна чудова с≥тка, у €к≥й кап≥л€ри розташован≥ м≥ж двома венами. јртер≥о-венул€рн≥ анастомози забезпечують скиданн€ кров≥ без переходу њњ через кап≥л€рне русло.

јртер≥оли, гемокап≥л€ри, венули, а також артер≥оло-венул€рн≥ анасто≠мози утворюють м≥кроциркул€торне русло (ћ÷–) - функц≥ональний комплекс кровоносних судин, оточений л≥мфатичними кап≥л€рами та су≠динами разом ≥з навколишньою сполучною тканиною, €кий виконуЇ функц≥њ кровопостачанн€ орган≥в, транскап≥л€рний обм≥н, дренаж, депо≠нуванн€ кров≥.

Ѕудова судинноњ ст≥нки. —т≥нка артер≥й побудована з трьох оболонок: внутр≥шньоњ, середньоњ, зовн≥шньоњ. ¬нутр≥шн€ оболонка утворена з ендо≠тел≥ю, п≥дендотел≥ального шару та внутр≥шньоњ еластичноњ мембрани. —е≠редн€ оболонка складаЇтьс€ ≥з двох основних елемент≥в, €к≥ розташован≥ циркул€рно (у вигл€д≥ пологоњ сп≥рал≥) та еластичних волокон, розташо≠ваних сп≥рально, рад≥ально ≥ дугопод≥бно. “ут же м≥ститьс€ невелика к≥льк≥сть колагенових волокон. «овн≥шн€ оболонка (адвентиц≥€) скла≠даЇтьс€ з пухкоњ волокнистоњ неоформленоњ сполучноњ тканини, волокна €коњ ор≥Їнтован≥ здеб≥льшого поздовжньо. ” внутр≥шньому шар≥ ц≥Їњ обо≠лонки м≥ст€тьс€ судини та нерви судин. «а д≥аметром ≥ особливост€ми бу≠дови артер≥њ под≥л€ють на три типи: а) м'€зового типу (середнього ≥ мало≠го кал≥бру); б) м≥шаного, м'€зово-еластичного типу (середнього кал≥бру); в) еластичного типу (великого кал≥бру).

—т≥нка артер≥оли м≥стить один р€д м≥оцит≥в. ” прекап≥л€рних ар≠тер≥олах м'€зов≥ кл≥тини розташован≥ поодиноко, в≥ддаль м≥ж ними зб≥ль≠шуЇтьс€ у дистальних в≥дд≥лах. ѕеред початком кап≥л€р≥в можуть бути роз≠ташован≥ прекап≥л€рн≥ сф≥нктери, €к≥ регулюють надходженн€ кров≥ до орган≥в.  ап≥л€ри - найчисленн≥ш≥ та найтонш≥ судини (д≥аметр - 4-12 мкм, довжина - 0,3 мм). —т≥нка збудована з ендотел≥оцит≥в, €к≥ розташован≥ на базальн≥й мембран≥. ÷итоплазма ендотел≥оцит≥в маЇ пори, або фенестри.

ѕосткап≥л€рн≥ венули (д≥аметр 8-30 мкм) переход€ть до збиральних ве-нул, а дал≥ - до др≥бних збиральних вен. «биральн≥ вени мають зовн≥шню оболонку, €ка утворена колагеновими волокнами ≥ ф≥бробластами.

—т≥нка вен маЇ т≥ ж три оболонки, що й артер≥њ, але будова маЇ в≥дм≥нност≥ внасл≥док ≥нших умов гемодинам≥ки, €кими Ї низький кров'€ний тиск та незначна швидк≥сть кровотоку.

ѕ≥дірунт€м класиф≥кац≥њ вен Ї на€вн≥сть м'€зових елемент≥в у ст≥нц≥ та ступ≥нь њх розвитку: вени безм'€зового (волокнистого) та м'€зового (вени ≥з слабким розвитком м'€зових елемент≥в та вени з сильним розвитком м'€зо-вих елемент≥в) тип≥в. ¬≥дм≥нност≥ у будов≥ вен м'€зового типу пов'€зан≥ з р≥зними гемодинам≥чними умовами: у перших кров рухаЇтьс€ п≥д д≥Їю си≠ли земного т€ж≥нн€, у других - у протилежному напр€мку. ’арактерною особлив≥стю цих вен Ї також на€вн≥сть клапан≥в - кишенепод≥бних ви≠рост≥в внутр≥шньоњ оболонки, €к≥ запоб≥гають зворотному руху кров≥ в них. «а кал≥бром вени под≥л€ють на велик≥, середн≥ та мал≥. ™мн≥сть веноз≠ноњ системи значно б≥льша, н≥ж Їмн≥сть артер≥альноњ.

«аконом≥рност≥ розпод≥лу судин. ”с≥ кровоносн≥ судини в≥дпов≥дно до будови р≥зних частин т≥ла та систем орган≥в, особливостей њх ≥ннервац≥њ под≥л€ють на: а) судини, що починають та зак≥нчують мале ≥ велике коло кровооб≥гу - аорта ≥ легеневий стовбур, порожнист≥ й легенев≥ вени; б) маг≥стральн≥ судини, що розпод≥л€ють кров по орган≥зму, велик≥ ≥ се≠редн≥ позаорганн≥ артер≥њ м'€зового типу й позаорганн≥ вени; в) внутр≥шньоорганн≥ судини, що забезпечують обм≥нн≥ процеси, внутр≥шньоорганн≥ артер≥њ, вени ≥ кап≥л€ри.

ƒл€ тулуба характерний сегментарний розпод≥л судин: сегменту т≥ла в≥дпов≥даЇ судинний сегмент - судини хребц≥в, спинного мозку, м≥жре≠берн≥ артер≥њ.  ожна частина т≥ла маЇ один великий артер≥альний стовбур: тулуб - аорту, кожна половина голови ≥ шињ - загальну сонну артер≥ю; верхн€ к≥нц≥вка - п≥дключичну артер≥ю, €ка переходить у пахвову артер≥ю; нижн€ к≥нц≥вка - зовн≥шню клубову, €ка переходить у стегнову артер≥ю. ѕодальший розпод≥л цих головних маг≥стральних судин в≥дпов≥даЇ орга≠нам, що складають дану частину т≥ла. ” грудн≥й порожнин≥ артер≥њ д≥л€ть≠с€ на парн≥, наприклад, бронх≥альн≥ артер≥њ леген≥в ≥ непарн≥ - артер≥њ сер≠цевоњ сумки, стравоходу, д≥афрагми. ” черевн≥й порожнин≥ артер≥њ мають парний (наднирков≥ залози, нирков≥) ≥ непарний (д≥афрагмальна, черев≠ний стовбур, верхн€ ≥ нижн€ брижов≥) под≥л. јртер≥њ в≥ддають г≥лки до к≥сток, суглоб≥в, м'€з≥в.

–озташуванн€ артер≥й маЇ сувору законом≥рн≥сть. Ќа тулуб≥ ≥ шињ вони розташован≥ по передн≥й ст≥нц≥ та спереду до хребта. Ќа розгинальних по≠верхн€х, на спин≥ ≥ потилиц≥ великих судин немаЇ. Ќа к≥нц≥вках артер≥њ проход€ть по њх згинальних поверхн€х у захищених м≥сц€х. ” де€ких д≥л€нках т≥ла окрем≥ частини артер≥й проход€ть поверхнево, вкрит≥ шк≥рою, п≥дшк≥рною жировою кл≥тковиною ≥ фасц≥Їю. ” цих м≥сц€х ар≠тер≥њ можна притиснути до к≥сток (скронева, зовн≥шн€ сонна, плечова, л≥ктьова, променева, стегнова тощо), пальпаторно оц≥нити пульс, а також зупинити кровотечу. јртер≥њ йдуть до орган≥в в≥д м≥сц€ розгалуженн€ (ут≠воренн€) найкоротшим шл€хом. ћ≥сце входженн€ судинно-нервового пучка до органа називаЇтьс€ воротами. “опограф≥€ судин в орган≥ в≥дпов≥даЇ його будов≥, функц≥њ ≥ розвитку: у зв'€зках, м'€зах ≥ нервах, що мають паралельний х≥д волокон, судини проход€ть уздовж волокон; у нир≠ках, печ≥нц≥, леген€х, €к≥ мають частки, судини п≥дход€ть до кожноњ ≥з них; в органах, що мають трубчасту будову (кишка, матков≥ труби), судини проход€ть перпендикул€рно до ос≥ органа.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 893 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1375 - | 1226 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.