Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озрахунки ст≥йкост≥ укос≥в ≥ схил≥в




”коси Ц це штучн≥, а схили Ц природн≥ похил≥ поверхн≥. ¬с≥ види земл€ного полотна, окр≥м нульових м≥сць, мають так≥ поверхн≥.

ѕорушенн€ ст≥йкост≥ укос≥в або схил≥в, на €ких розм≥щене земл€не полотно, €к правило, Ї авар≥йною деформац≥Їю ≥ тому важливо вм≥ти оц≥нити ≥ проанал≥зувати ст≥йк≥сть укос≥в ≥ схил≥в.

¬ однор≥дних звТ€зних ірунтах зм≥щенн€ масив≥в в≥дбуваЇтьс€ по чашепод≥бних або цил≥ндричних поверхн€х, а в сипучих ірунтах вони наближаютьс€ до плоских. ≤нод≥ зм≥щенн€ в≥дбуваютьс€ по контакту р≥знор≥дних шар≥в ірунту. ¬ цьому випадку поверхн€ зм≥щенн€ визначаЇтьс€ л≥толог≥чною будовою укосу або схилу.

—т≥йк≥сть укосу або схилу к≥льк≥сно можна оц≥нити з допомогою коеф≥ц≥Їнта ст≥йкост≥  . в загальному вигл€д≥   Ї в≥дношенн€м фактор≥в, що опираютьс€ зм≥щенн€м, до фактор≥в, що його викликають.

–озрахунки ст≥йкост≥ виконуютьс€ €к при проектуванн≥ земл€ного полотна ≥ р≥зних п≥дтримуючих споруд, так ≥ при анал≥з≥ ст≥йкост≥ ≥снуючого земл€ного полотна.

як правило, оц≥нку ст≥йкост≥ розгл€дають €к плоску задачу, зважаючи на те, що укоси ≥ схили Ї протилежними в довжину масивами ірунту.

–≥зноман≥тн≥ природн≥ €вища, повТ€зан≥ з порушенн€м ст≥йкост≥, можна звести до трьох моделей:

- поверхн€ зм≥щенн€ чи можливого зм≥щенн€ маЇ дов≥льну форму, €ка обумовлена л≥толог≥чною будовою укосу або схилу (рис. 5.45 а);

 

- поверхн€ зм≥щенн€ круглоцил≥ндрична (рис. 5.45 б);

 

 

- поверхн€ зм≥щенн€ плоска (рис. 5.45 в).

 

¬ цих модел€х вважаЇтьс€, що масив ірунту (блок) при деформац≥њ перем≥щуЇтьс€ €к Їдине ц≥ле без утворенн€ тр≥щин ≥ розд≥ленн€ на окрем≥ частини.

ѕри будь-€к≥й форм≥ поверхн≥ можливого зм≥щенн€ на будь-€кий вид≥лений з блока зм≥щенн€ в≥дс≥к д≥ють сили.

«овн≥шньою силою Ї р≥внод≥юча вс≥х д≥ючих на ≥-й в≥дс≥к сил Q. ÷е може бути сума сил ваги ірунту в межах в≥дс≥ку ≥ тиск в≥д ваги земл€ного полотна, розм≥щеного на схил≥, або сейсм≥чн≥ сили ≥ т.д. (рис. 5.46 а).

—ила Q розкладаЇтьс€ на дв≥ складов≥:

де “ ≥ N Ц тангенц≥альна ≥ нормальна складов≥ сили Q;

θ Ц кут в≥дхиленн€ зовн≥шньоњ сили в≥д вертикал≥.  ут θ вважаЇтьс€ позитивним при в≥дхиленн≥ в≥д вертикал≥ в сторону можливого зм≥щенн€;

β Ц кут нахилу основи в≥дс≥ку в≥дносно горизонту.  ут β вважаЇтьс€ позитивним при нахил≥ основи в≥дс≥ку в сторону можливого зм≥щенн€.

¬нутр≥шн≥ми Ї наступн≥ реактивн≥ сили (рис. 5.46 б):

≥-1 Ц сила, що зам≥нюЇ д≥ю на ≥-й в≥дс≥к розташованого вище масиву;

Ц сила, що зам≥нюЇ д≥ю на ≥-й в≥дс≥к розташованоњ нижче частини масиву;

R Ц нормальна реакц≥€ основи;

с×l Ц сила зчепленн€ (с Ц питоме зчепленн€, l Ц довжина основи в≥дс≥ку в площин≥ перер≥зу);

f×R Ц сила внутр≥шнього терт€ (f Ц коеф≥ц≥Їнт внутр≥шнього терт€ ірунту, f = tgφ; φ Ц кут внутр≥шнього терт€ ірунту).

–озкладемо сили ≈1-≥ ≥ ≈ на складов≥ ≥ розгл€немо умови граничноњ р≥вноваги в≥дс≥ку. ƒл€ цього складемо два р≥вн€нн€ р≥вноваги €к суми проекц≥й сил на поверхню можливого зм≥щенн€ ≤-≤ ≥ на нормаль до нењ ≤≤-≤≤.

ƒл€ спрощенн€ приймемо η≥-1≈ η≈ η0. “од≥

;

.

„асто в розрахунках приймають кути η0 = 0, тобто сили ≈ ≥ ≈≥-1 вважають горизонтальними. « врахуванн€м цього п≥дставимо R з другого р≥вн€нн€ в перше ≥ приведемо под≥бн≥ члени:

.

ѕредставимо

;

.

“од≥

.

÷е р≥вн€нн€ Ї умовою граничноњ р≥вноваги в≥дс≥ку. ƒл€ ст≥йкоњ р≥вноваги необх≥дно, щоб права частина р≥вн€нн€, €ка Ї сумою утримуючих сил, була в   раз≥в б≥льша л≥воњ його частини Ц зрушуючоњ сили “. “од≥ умова р≥вноваги буде вигл€дати так:

.

«найдемо з р≥вн€нн€ нев≥дому силу ≈. —ила ≈≥-1 вважаЇтьс€ в≥домою з розгл€ду р≥вноваги попереднього в≥дс≥ку:

. (ј)

«апишемо посл≥довно сили ≈ дл€ першого, другого ≥ т.д. в≥дс≥к≥в:

;

.

ƒл€ будь-€кого ≥ншого посл≥довного в≥дс≥ку буде вираз (ј), а дл€ останнього

. (Ѕ)

—или ≈ називають зсувними силами. якщо ук≥с в≥льний, то ≈n=0, а шуканий коеф≥ц≥Їнт ст≥йкост≥ знайдемо з р≥вн€нн€ (Ѕ), прир≥вн€вши його до нул€.

.

¬ цьому р≥вн€нн≥ в≥дсутн≥й ран≥ше член “уд враховуЇтьс€ тод≥, коли поверхн€ нахилена в протилежний можливому зм≥щенню б≥к.

–озрахунки   виконуютьс€ дл€ одного метра довжини кол≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 829 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1427 - | 1443 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.