Змістовий модуль 4.
Травматичні хвороби локомоторного апарату. Хвороби очей.
Тема 1. Хвороби грудної кінцівки.
План
1. Кульгавість. Класифікація кульгавості. Діагностика хвороб кінцівок.
2. Хвороби нервів грудних кінцівок.
3. Ревматичний міозит та ревмоартрит.
4. Прекарпальний та ліктьовий бурсити.
5. Вивих ліктьового суглоба.
6. Переломи кісток передпліччя.
7. Періартрит зап’ясткового суглоба.
Кульгавість. Класифікація
кульгавості. Діагностика хвороб кінцівок.
Кульгавість – один із симптомів хвороби кінцівок. Виділяють кульгавість опірної кінцівки, висячої і змішану. Специфічні види кульгавості: шпатова, переміжна, абдукція, аддукція.
Кульгавість опірної кінцівки виникає як больова реакція на обпирання. Вона виникає при захворюванні корит, переломах кісток, розривах сухожилків статичного апарату, а також при паралічі м’язів, що розправляють кінцівку для опори на грудній кінцівці це триголовий м’яз (променевий нерв), на тазовій кінцівці – чотириголовий м’яз стегна (стегновий нерв).
У кульгаючої тварини один крок вкорочується за рахунок збільшення іншого; в цілому крок пошкодженої кінцівки дорівнює кроку здорової.
При кульгавості опірної кінцівки вкорочується задній відрізок (від місця постановки здорової кінцівки). Внаслідок прояву болю тварина прагне скоротити цю фазу (не доносячи здорову кінцівку вперед, ставить її біля хворої) внаслідок цього крок укорочується.
Кульгавість висячої кінцівки спостерігається при ураженні мязів чи сухожилків, що беруть участь у її виносі. Вона повільно переміщується і недостатньо піднімається над землею. Не доносячи кінцівку вперед, тварина ставить її біля опертої здорової – спостерігається вкорочення переднього відрізка кроку.
Змішана кульгавість з’являється коли порушується функція кінцівки в обох фазах – опори і виносу. Тварина відчуває біль у момент опирання, як і при ураженні інших суглобів; у фазу ж виносу він обумовлений широкою рухомістю лопатки, плечової, стегнової кістки. Така кульгавість спостерігається при запаленні міжгорбикової бурси чи двоголового м’яза плеча. Змішаною кульгавістю різного ступеня супроводжуються захворювання в ділянці передпліччя, зап’ястя і п’ясті.
Специфічні види кульгавості: шпатова, переміжна, абдукція, аддукція.
Шпатова кульгавість характеризується поривчастим згинанням суглоба і повільним не ритмічним опусканням (півняча хода). Вона спостерігається при хронічних безексудативних артритичних процесах, особливо на тазовій кінцівці.
Переміжна кульгавість характерна для тромбозу і емболії основних артеріальних стволів; підм’язової і плечової – на грудній кінцівці і черевної аорти чи зовнішньої здухвинної – на тазовій. Для неї характерне порушення функції кінцівки під час швидких алюрів. У стані спокою і навіть при легких рухах вона може не проявляться.
Абдукція (відведення кінцівки) спостерігається при ураженні латеральних зв'язок суглоба, зовнішньої частини у копита у коня чи латерального пальця у рогатої худоби, а в ділянці плечового суглоба – при ураженні заостного і дельтоподібного м’язів.
Аддукція (приведення до тулуба) обумовлена ураженням з внутрішнього боку кінцівки, медіальних бокових зв'язок суглобів, підлопаткового і великого круглого м’язів.
Діагностика хвороб кінцівок включає:
а) Анамнез;
б) Огляд тварини у стані спокою;
в) Пальпація;
г) Перкусія;
д) Аускультація;
е) Дослідження в русі;
є) Морфологічні дослідження тканин;
ж) Дослідження м’язів;
з) Дослідження лімфатичних вузлів;
и) Дослідження сухожилків;
і) Дослідження суглобів та їх зв'язок;
ї) Дослідження кісток;
й) Дослідження копит;
к) Дослідження пасивними рухами;
л) Провідникова анестезія;
м) Використування гарячих ванн;
н) Рентгенологічне дослідження;
о) Лабораторні дослідження;
п) Спеціальні діагностичні проби (проба на клин, проба на біцепс, проба на трицепс, шпатова проба).
