1. Р а з о м пишуться:
а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім;
б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та прикметникового походження: безвісти, безперестанку, (у-) вбік, (у-) ввечері, (у-) ввіч, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, підстрибом,
в) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прикметниковими формами: віддавна, востаннє, (у-) вручну, догола, допізна, дочиста, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка;
ґ) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: (у-) вдвоє, (у-) втроє і под.; (у-) вперше, (у-) вдруге і под.; надвоє, натроє і под.; удвох, утрьох і под.; водно, заодно, поодинці, спершу (але: по-перше, по-друге і под.);
д) складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: (у-) вдосвіта, зав-більшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навзнак;
є) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, аніде, деколи, чимало, щовечора, щодня, якраз, якнайкраще та ін.
Але: аби тільки, дарма що, поки що, чи що, як коли, як слід, як треба.
Слід відрізняти складні прислівники від прийменників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у реченні свої функції, отже, і пишуться окремо:
Забагато працювати. — За багато років уперше зайшов.
Стало набагато легше. — Зал на багато місць.
2. О к р е м о пишуться:
а) прислівникові сполучення, що складаються з прийменника (іноді з часткою) та іменника, в яких останній зберігає своє лексичне значення й граматичну форму:
- без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу;
- на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славунад силу; не з руки; ні на б) сполучення, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (числівників) та прийменників (або без них):
- від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один по одному, один в один, раз по раз, раз у раз, рік у рік, з року в рік;
в) сполучення, що мають значення прислівників і складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника) й іменника:
- другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом (але тимчасом як);
ґ) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо;
д) фразеологічні сполучення у ролі прислівників: дорогою душею, ні світ ні зоря, на віки вічні.
3. Через дефіс пишуться:
а) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по із закінченням - ому або (-к)и: по-козацькому (-ки), по-господарському (-ки), по-християнському (-ки),
б) складні прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою прийменника по: по-перше, по-друге, по-третє і т.ін.;
в) неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-; будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь, куди-небудь, як-небудь, казна-що, аби-то, так-то, хтозна-як;
г) складні прислівники, утворені з двох однакових, синонімічних або антонімічних прислівників: далеко-далеко, ледь-ледь, ледве-ледве, ось-ось; (але: одним одна, один одним, все одно, все рівно,
4. Через два дефіси пишуться складні прислівники, утворені повторенням часток або повторенням слова зі службовими компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього
