Основними завданнями агрокліматології є оцінювання агрокліматичних ресурсів та розробка пропозицій щодо їх ефективного використання у сільському господарстві.
Методика сільськогосподарського оцінювання клімату і погоди складається в основному з оцінок:
●забезпеченості рослин теплом і світлом;
●забезпеченості рослин вологою;
●умов перезимівлі зимуючих рослин;
●несприятливих для сільського господарства погодних явищ;
●біокліматичного потенціалу території – комплексної оцінки бонітету клімату.
Суть цієї методики відображає рис.5.4.
Під сільськогосподарською продуктивністю клімату (показником агрокліматичних ресурсів території) розуміють комплексну характеристику сукупності агрометеорологічних чинників, які створюють умови для формування продуктивності культур (термічний та світловий чинники, вологозабезпеченість, умови перезимівлі рослин, несприятливі метеорологічні явища), визначають продуктивність агроекосистеми за певного техніко-економічного рівня сільськогосподарського виробництва.
Рис.5.4. Методика оцінювання клімату і погоди в агросфері
(О.М. Шульгін, 1978)
У сучасному розумінні оцінювання агрокліматичних ресурсів — це виявлення кліматичних можливостей території для отримання сільськогосподарської продукції. Формою представлення агрокліматичних ресурсів є відомості щодо продуктивності культур залежно від кліматичних особливостей території. Агрокліматичні ресурси виражають за допомогою спеціальних показників (світло, тепло-, вологозабезпечення).
