Змістовий модуль 2. Оцінка екологічних процесів
У агроекосистемах
Тема 5. Оцінка біокліматичного потенціалу агроекосистеми
1.Основи біокліматології
2. Кліматичні чинники та їх режими
3. Основні показники оцінювання клімату агросфери
4. Агрокліматичне районування
Основи біокліматології
Ріст, розвиток і урожайність сільськогосподарських культур істотно залежать від кількості сонячного світла, тепла і вологи, особливостей клімату та погодних умов. Розміщення галузей сільського господарства, зон вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізація господарств, системи машин і знарядь, які використовують у сільському господарстві, строки проведення польових робіт, технології значною мірою визначаються кліматом і погодою.
Клімат – це багаторічний режим погоди, характерний для даної місцевості, зумовлений кількістю сонячної радіації, її перетвореннями у верхньому шарі земної поверхні та пов'язаних із ними циркуляцій атмосфери й океанів.
Погодою називають фізичний стан атмосфери в певний момент або інтервал часу, який характеризується сукупністю метеорологічних елементів (величин) і атмосферних явищ.
Метеорологічні величини – це кількісні характеристики стану атмосфери (температура, вологість повітря, швидкість і напрямок вітру, кількість і товщина хмар, інтенсивність опадів, потік радіації і тепла та ін.).
Атмосферне явище є фізичним процесом, який супроводжується різкою (якісною) зміною стану атмосфери (туман, ожеледь, роса, опади, пилова буря, хуртовина тощо).
Рис.5.1. Схема класифікації основних категорій метеорології
Агрокліматологія розвивається як галузь кліматології у тісному зв’язку з іншою прикладною галуззю – біокліматологією – наукою, яка вивчає чинники, що визначають поширення, функціонування та чисельність організмів у середовищі.
Теоретичною основою біокліматології є принцип єдності організму і навколишнього середовища, сформульований І.М. Сєченовим (1861), згідно якого живий організм тісно пов'язаний зі своїм оточенням через процеси обміну матерією й енергією, і цей зв'язок двосторонній.
