За типами зволоження
| Тип зволо-ження | Агрокліматична область | Кз | Підобласть | Кз |
| I | достатнього зволоження | >0,45 | надлишково волога | >0,60 |
| волога | 0,45-0,60 | |||
| II | недостатнього зволоження | 0,45-0,15 | слабкопосушлива | 0,35-0,45 |
| напівпосушлива | 0,25-0,35 | |||
| посушлива | 0,20-0,25 | |||
| дуже посушлива | 0,15-0,20 | |||
| III | незначного зволоження | <0,15 | - | <0,15 |
Надлишково вологу та вологу підобласті займають листяні ліси на підзолистих і бурих ґрунтах, вологу – лісостепова рослинність, напівпосушливу – типовий степ; посушливу – степ на південних чорноземах; дуже посушливу – південний степ).
За гідротермічним коефіцієнтом Селянинова виділяють п’ять зон (див. табл.5.4).
Найліпші умови для отримання високих урожаїв зернових культур за весняної сівби створюються при ГТК= 1,0-1,4, для післяукісних і післяжнивних культур – 1,4-1,6.
За середніми багаторічними значеннями ГТК у період найбільшої потреби сільськогосподарських культур у воді (червень – серпень) на території України виділено такі зони (за М.Ф. Цупенком):
1 – оптимальних значень ГТК (ГТК= 1,3-1,6) – охоплює райони на захід і на північ від лінії Глухів – Київ – Білопілля – Вінниця – Чернівці (Полісся);
2 – слабкопосушлива (ГТК= 1,0-1,3) – з північного заходу обмежена лінією зони 1, а з півдня – лінією Затишшя (Одеська обл.) – Гайворон – Бобринець – Кіровоград – Полтава – Харків – Куп'янськ (Лісостеп);
3 – посушлива (ГТК= 0,7-1,0) – з півдня обмежена лінією Маріуполь – Мелітополь – Михайлівка (Запорізька обл.) – Миколаїв – Біляївка (Одеська обл.) (Степ);
4 – дуже посушлива (ГТК= 0,4-0,7) – на південь від зони 3.
Таблиця 5.4.
Зони тепло- та вологозабезпечення (за ГТК)
| Зона | ГТК | |
| I | надлишкового зволоження (дренажу) | > 1,3 |
| II | забезпеченого зволоження | 1,0... 1,3 |
| III | посушлива | 0,7... 1,0 |
| IV | сухого землеробства | 0,5...0,7 |
| V | суха (іригації) | < 0,5 |
Спеціальне агрокліматичне районування здійснюють стосовно окремих культур, свійських тварин або невеликих територій.
Складовою частиною агрокліматичного районування є районування території за кліматом ґрунту. Території, подібні за кліматичними умовами існуваня екологічних груп рослин, свійських тварин і прийомами землеробства, називають агрокліматичними аналогами. Головним при їх виділенні є спільність основних елементів клімату, які визначають оптимальний перебіг вегетації рослин та прийоми землеробства, а не подібність загальних характеристик клімату. Агрокліматичні аналоги розроблені і для окремих культур з метою розміщення галузей сільськогосподарського виробництва, диференціації меліоративних заходів, визначення потенційної продуктивності клімату тощо.
Територія України лежить у межах помірного підпоясу промірно-континентального агрокліматичного поясу і поділяється на 4 основні зони за ГТК (див. рис.5.5).
Перехід середньодобової температури повітря через 0 °С в бік плюсових температур прийнято вважати за початок весни, в бік мінусових – за закінчення осені.
Вегетація більшості сільськогосподарських культур обмежується періодом із середньодобовими температурами повітря понад 5°С, теплолюбних – понад 10°С, а найактивніша вегетація рослин – за температури понад 15°С.
Рис. 5.5. Карта агрокліматичного районування України
Питання самоконтролю:
1. Охарактеризуйте різницю між поняттями «погода, клімат, агрокліматичні та агрометеорологічні показники».
2. Назвіть основні кліматичні чинники та охарактеризуйте їхній вплив на організми агроекосистеми.
3. Охарактеризуйте основні ефекти впливу кліматичних чинників на живлення та ушкодження рослин.
4. Назвіть усі групи показників агрокліматичного оцінювання території.
5. Назвіть основні показники оцінювання світло- та теплозабезпеченості рослин.
6. Назвіть основні показники оцінювання вологозабезпеченості рослин.
7. Назвіть основні показники комплексного оцінювання агрокліматичних умов території.
8. Розрізніть поняття суми температур «біологічних, кліматичних, біокліматичних».
9. Наведіть формули визначення ГТК та БКП. Що характеризують ці показники?
10.Вкажіть, які показники агрокліматичного оцінювання доцільно застосовувати для обгрунтування потреби території у гідротехнічних меліораціях і за яких їхніх значень слід проводити зволожувальні та осушувальні меліорації земель?
11.Дайте визначення понять «агрокліматичний пояс, зона, провінція, округ», яка між ними суттєва різниця?
12.Назвіть територіальні одиниці агрокліматичного районування території України.
13.Вкажіть, якими показниками (значення показників для території України) ідентифікується належність території до тої чи іншої одиниці агрокліматичного районування.
14. Які території називають агрокліматичними аналогами? Наведіть приклади.
15.Які температурні пороги обмежують вегетацію більшості сільськогосподарських культур та теплолюбивих культур?
16. Яка середньодобова температура повітря є мінімальним порогом найбільш активної вегетації сільськогосподарських культур?
