Проблеми протидії злочинності у військових формуваннях України багато у чому обумовлюються факторами, причинами та умовами, що їй сприяють. Лише після повного або часткового усунення цих обставин, нейтралізації їх негативного впливу на порядок несення або проходження військової служби можливо досягти певного «прориву» у справі протидії злочинності. Система й зміст основних напрямів профілактичної діяльності у військах повинні відповідати структурі й змісту причин, що обумовлюють існування злочинності у державі та її військових формуваннях.
У цілому заходи протидії й запобігання військовим злочинам поділяються на загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та індивідуальні.
Для запобігання злочинності військовослужбовців на загальносоціальному рівні першочергове значення мають державні заходи, спрямовані на нейтралізацію, обмеження сфери й потужності дії базисних, насамперед економічних, її причин та умов. Слід відновити престиж військової служби, забезпечити реальну професіоналізацію військ, відповідність усього особового складу якісно новим вимогам сьогодення. Лише на цій основі можна розв'язати завдання загального та спеціального запобігання злочинам військовослужбовців.
Загальносоціальними невідкладними заходами протидії військовим злочинам мають стати:
- відпрацювання доктрини військової безпеки України виходячи з вимог забезпечення її національної безпеки з урахуванням внутрішньої та зовнішньополітичної ситуації в країні;
· належне фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, що враховувало б відповідний компроміс між економічними можливостями держави та сучасними потребами ЇЇ збройних сил. При цьому фінансуватися мають як заходи, пов'язані із підтриманням бойової готовності військ, так і соціальні програми для військовослужбовців та членів їх сімей;
· перехід на комплектування усіх військових формувань та правоохоронних органів, у яких передбачена військова служба, виключно за контрактом. Насамперед це стосується заміни солдатського і сержантського складу військовослужбовцями за контрактом. Для цього потрібно створити такі матеріально-технічні та соціально-економічні умови служби цих категорій військовослужбовців, які б давали їм більше можливостей для самореалізації. Так, враховуючи найнижчий рівень грошового забезпечення солдатського та сержантського складу серед військовослужбовців за контрактом, доцільно було б створити для них окремі факультети заочної форми навчання у військових училищах (інститутах). Після закінчення військового навчального закладу такий військовослужбовець у разі повторного підписання контракту міг би претендувати на присвоєння військового звання «лейтенант» із призначенням на відповідну посаду;
· вдосконалення кадрової політики у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, яка передбачала б всебічну підготовку офіцерського складу, підвищення вимог до його ділових й моральних якостей;
· відновлення, із урахуванням нових умов, військово- патріотичного виховання призовників, здійснення заходів, спрямованих на недопущення призиву до військової служби осіб з антисоціальними поглядами.
За даних обставин суттєвого значення набуває організація правового виховання не лише офіцерів, прапорщиків, а й усіх без винятку категорій військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, вжиття заходів щодо зміцнення військової дисципліни, взаємодії з контролюючими, правоохоронними та судовими органами.
Спеціально-кримінологічні й індивідуальні заходи мають бути спрямовані передусім на поліпшення роботи військової служби правопорядку, активної виховної роботи серед військовослужбовців (стр. 346) з метою на підвищення їх морально та професійного рівня; залучення громадських організацій до реалізації запобіжних заходів; вдосконалення статистичного обліку правопорушень і злочинів у збройних силах; принципове реагування командирами військових формувань на прояви агресії, жорстокості, нестатутних відносин серед військовослужбовців.
На індивідуальному рівні заходи протидії військовим злочинам полягають в цілеспрямованому виявленні серед призовників осіб з антисуспільними поглядами, а також вадами, проведення з ними систематичної виховної роботи з метою формування відповідних моральних і ціннісних настанов щодо поведінки в армії, виховання патріотизму, своєчасне притягнення до дисциплінарної та адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень.
