Протидія та запобігання насильницьким злочинам

Заходи загальносоціального попередження насильницької злочинності повинні включати соціальні, економічні, ідеологічні, культурно-виховні та інші складові. Одним з головних шляхів удосконалення суспільних відносин у зазначених сферах є правове регулювання діяльності різноманітних державних та громадських інститутів, що впливає на життя окремих громадян і, як наслідок, змінює їх життєві цінності, переконання та звичний спосіб життя.

Економічні негаразди, падіння моральності та духовності суспільства негативно вплинули на соціальне здоров'я молоді, для значної частини яких актуальними стали проблеми бідності, безпритульності, безробіття й насильства. Відповідно запобіганню насильницької злочинності мають слугувати державні програми, що містять положення, спрямовані на формування нових засад соціального і правового захисту сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, безпритульних та інших уразливих верств населення; недопущення бродяжництва, (стр. 160) безпритульності, насильства, наркоманії, алкоголізму та проституції. На жаль, більшість існуючих програм не фінансуються у повному обсязі, а їх норми носять переважно декларативний характер. Слід погодитись з О.Г. Кальманом, що «... попереджувальні заходи перш за все залежать від ефективної економічної політики, яка має забезпечити стабільний рівень розвитку економіки країни; знизити характер і рівень економічних загроз державі, суспільству і особі; сприяти ефективності державного регулювання економіки, повноті реалізації соціально-економічних функцій».

Загальновизнаною є необхідність підвищення культурного і освітнього рівня громадян, створення сприятливих умов для повноцінного морально-психологічного, соціального, культурного і духовного розвитку сім'ї та молоді, формування в суспільній свідомості негативного ставлення до насильства як способу вирішення конфліктів, підвищення престижу правомірних способів захисту своїх прав. Особливу увагу слід приділити створенню у підлітків та молоді розуміння пріоритету людського життя і здоров'я, підвищення статусу чесної праці й здорового способу життя, гуманних взаємин між членами кожної родини та в суспільстві, трансформація масової свідомості у бік вкрай негативного сприйняття алкоголізму, наркоманії і насильства

Ефективним заходом запобігання насильству є суворе дотримання законодавчого обмеження щодо вживання алкоголю у громадських місцях, скорочення реклами торгових марок алкогольних напоїв; обмеження часу та місць їх продажу; посилення відповідальності за продаж алкогольних виробів неповнолітнім,- спрямування надходжень від оподаткування цих виробів на підтримку програм формування здорового способу життя молоді.

У руслі запобігання насильницькій злочинності, як і будь-якій злочинності взагалі, неефективно лише забороняти вчинення злочину і застосовувати кримінально-правові засоби впливу на порушників. Для результативного запобігання злочинності необхідно протиставити розвинуті соціально схвалені форми поведінки. Значний потенціал у такій роботі мають засоби масової інформації як (стр. 161) один із найбільш надійних способів вироблення механізмів суспільної регуляції. Збалансоване і різнобічне зображення громадського життя, пропагування просоціального, морального способу життя, поваги до сім!, материнства, батьківщини, інших суспільних цінностей однозначно сприятиме запобіганню злочинам, підвищенню правосвідомості громадян. Реформування змістовного характеру деякої частини продукції ЗМІ з дотриманням принципів свободи слова і відповідно до принципу забезпечення рівних прав і можливостей служило б показником демократичних змін у суспільстві, руху у бік розбудови громадянського суспільства.

Спеціально-кримінологічне запобігання насильницькій злочинності передбачає сукупність заходів, змістом яких є різноманітна робота державних органів, громадських організацій, соціальних груп і громадян, безпосередньо спрямованих на усунення причин та умов, що породжують і сприяють злочинності, а також недопущення вчинення злочинів на різних стадіях злочинної поведінки.

Заходи з спеціально-кримінологічного запобігання насильницькій злочинності можна розподілити на організаційні - пов'язані з організацією профілактичної діяльності, та функціональні - спрямовані на її безпосереднє здійснення. До організаційних заходів належать: вивчення та аналіз інформації про рівень, структуру і динаміку насильницької злочинності в регіоні; кримінологічне планування; профілактичне відпрацювання окремих територій і об'єктів та ін. До функціональних відносять заходи щодо здійснення профілактичного контролю і впливу у відповідному мікросередовищі: систематичне обстеження місць, де найбільш часто вчиняються злочини проти особи та громадського порядку; забезпечення дислокації працівників ОВС з урахуванням місця і часу вчинення більшості діянь; проведення спеціальних профілактичних рейдів, перевірок; здійснення заходів, спрямованих на виявлення і вилучення зброї та вибухових речовин.

До суб'єктів запобігання насильницькій злочинності належать: органи внутрішніх справ (зокрема підрозділи карного розшуку, кримінальна міліція у справах дітей, служба дільничних інспекторів міліції, підрозділи патрульно-постової служби міліції, підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю та інші, завданням яких є профілактика правопорушень, виявлення й розкриття злочинів, (стр. 162) розшук осіб, які їх скоїли; організація та забезпечення правопорядку і безпеки на вулицях і в громадських місцях усіх населених пунктів, локалізація та припинення групових порушень громадського порядку, забезпечення дотримання правил обігу, охорони, перевезення і використання вогнепальної та пневматичної зброї, вибухових матеріалів, спеціальних засобів самооборони тощо); прокурори, на яких покладено нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, підтримання державного обвинувачення та інші функції, Державний департамент України з питань виконання покарань (ЛДУПВП), інші правоохоронні органи; Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, його підрозділи та центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціально-реабілітаційні центри, центри соціально-психологічної реабілітації, центри реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, молодіжні клуби, центри працевлаштування молоді й інші установи; органи соціального захисту населення, мережі закладів для бездомних громадян, установ соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі Міністерства праці та соціальної політики України, центри соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, одиноким матерям, центри психолого-педагогічної допомоги населенню й інші заклади соціального обслуговування; заклади, що здійснюють освітній процес; громадські організації та створені ними установи, окремі громадяни.

У межах запобігання злочинності на спеціально- кримінологічному рівні необхідної уваги потребують окремі маргінальні групи, серед яких розповсюджено вживання наркотичних речовин, алкоголізм, бродяжництво, часто поширені елементи кримінальної субкультури. До них також належать особи, звільнені з установ виконання покарань, які втратили зв'язок із сім'ями, друзями, не мають житла та роботи. Заданими Рекомендацій парламентських слухань, затверджених Верховною Радою України, (стр. 163) серед бездомних громадян: 43% - раніше засуджені, 6% - хворі на різні інфекційні захворювання (СНІД, туберкульоз, гепатит тощо), 3,7% - зловживають наркотичними засобами, 5,4% - хронічні алкоголіки.

Запобіганню насильницькій злочинності серед бездомних та безпритульних сприятиме неухильне дотримання положень Законів України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про зайнятість населення», «Про охорону дитинства», виконання заходів, затверджених KM України у «Концепції соціального захисту бездомних громадян до 2012 року», «Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк» та інших заходів різноманітних державних програм.

Окремою групою, що постачає нових рекрутів до лав насильницької злочинності, є споживачі наркотичних засобів, прекурсорів та психотропних речовин. Сучасні профілактичні стратегії протидії наркоманії на спеціально-кримінологічному рівні, з точки зору ООН, повинні збалансовано поєднувати у собі заходи боротьби з нелегальним обігом наркотиків та різні заходи щодо зменшення попиту на них. Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначає систему заходів, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права та обов'язки юридичних осіб і громадян у зв'язку із застосуванням цього Закону.

Збереження психічного здоров'я населення, заходи психогігієни й психопрофілактики також є важливою складовою запобігання насильницькій злочинності. Корекція поведінки осіб з аномаліями психіки, які можуть ускладнювати успішну соціалізацію та навіть призводити до вчинення імпульсивних антисоціальних вчинків, повинна здійснюватися на ранніх етапах з дотриманням норм Закону України «Про психіатричну допомогу», інших нормативних актів.

Запобіганню подружнього насильства та насильства над дітьми сприяють положення Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», який передбачає усунення негативного впливу (стр. 164) фізичного, психологічного та інших видів насильства шляхом винесення офіційних попереджень про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, захисних приписів, направлення осіб до кризового центру для проходження корекційних програм та інші заходи.

Підвищення ефективності протидії насильницьким злочинам також залежить від кваліфікаційного рівня співробітників правоохоронних органів, діяльності слідчих та оперативних підрозділів. Провадження успішного досудового слідства у складних, іноді багатоепізодних справах про насильницькі злочини потребує високого фахового рівня та досвіду. Разом з тим низький рівень матеріальної забезпеченості працівників сприяє відтоку професійних та високоосвічених кадрів.

Індивідуальне запобігання насильницьким злочинам повинно здійснюватися у формі профілактичних бесід, проходження корекційних та психотерапевтичних програм, курсів лікування алкоголізму й наркотичної залежності, надання індивідуальної допомоги у працевлаштуванні та вирішенні проблем бездомності, соціальної дезадаптованості.

Обов'язковою складовою запобігання насильницьким злочинам є віктимологічна профілактика, покликана по можливості вивести Людей з «групи ризику», навчити їх навичкам уникнення небезпечних криміногенних ситуацій.