Поняття та види насильницьких злочинів

Насильницькі посягання на життя і здоров'я особи є однією з найнебезпечніших складових сучасної злочинності. Протягом усієї історії людства вбивство, завдання навмисного каліцтва вважали вчинком, забороненим релігійними і моральними нормами. З часом правові норми багатьох держав світу визнали життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю, піддавши кримінального переслідуванню різноманітні насильницькі діяння проти життя і здоров'я особи.

Насильницька злочинність - це сукупність суспільно небезпечних насильницьких посягань на життя і здоров'я особи, передбачених Кримінальним кодексом України, та осіб, які їх вчинили із застосуванням фізичної сили або погрози її застосування, з метою позбавлення життя людини або спричинення шкоди її здоров'ю, фізичній свободі, тілесній недоторканності. Відмітною рисою цих злочинів є насильство і агресія щодо потерпілого. Насильство - це складне багаторівневе явище, що призводить до негативних особистих і соціальних наслідків і є, з одного боку, соціокультурним та соціопсихологічним феноменом, а з другого - наслідком впливу на особистість біогенетичних чинників. Воно завжди пов'язано з певним обмеженням свободи вибору особистості. АА Піонтковський вважав, що насильницький вплив на особистість полягає у всілякому примушуванні її до дій, що суперечать її бажанням. Таке розуміння є досить широким і включає соціально прийнятні випадки застосування насильства. Насильницька злочинність, як одна з форм агресивної поведінки: а) грубо порушує моральні норми суспільства; б) заподіює фізичну та (або) психологічну шкоду іншій особі; в) здійснюється всупереч волі потерпілого, який не бажає такого поводження із собою, г) відповідає іншим ознакам злочину, передбаченим Кримінальним (стр. 145) кодексом України. Трактування насильства як одного з найнебезпечніших різновидів агресії дотримувалися Р. Блекборн, А. Зелінський, О. Ігнатов, О. Литвак.

Законодавче визначення окремих видів насильства міститься в Законі України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 року № 789-111. У ст. 1 цього Закону насильство в сім'ї визначається як будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи останнього як людини і громадянина й наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Таке тлумачення грунтується на двох головних аспектах - завданні шкоди і порушенні конституційних прав та свобод людини. Стаття 40 КК України застосовує категорію «фізичний або психічний примус». Фізичний примус учені визначають як «застосування фізичного впливу (фізичного насильства), що може виражатись у...діях, які завдають фізичного болю, у незаконному позбавленні волі тощо». Безпосередньо термін «насильство» використовується також у КК України у ч. 2 ст. 186, статтях 187, 189, 206, 228, 278, 280, 289 та ін.). У цих випадках законодавець трактує насильство з позицій спричинення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості або його небезпечності для життя чи здоров'я людини, тобто переважно з позицій насильства фізичного. Досліджуючи насильницьку злочинність, науковці здебільшого спрямовують увагу на умисні убивства і тяжкі тілесні ушкодження як на найбільш небезпечні різновиди цієї групи злочинів. Не меншу суспільну небезпеку мають і корисливо-насильницькі злочини, в яких насильство є інструментом отримання матеріальної винагороди: убивство з корисливих мотивів, розбій, вимагання, поєднане з насильством, та інші види злочинів.

Насильницьким злочинам притаманна певна внутрішня єдність, заснована на агресивно зневажливому ставленні до недоторканності життя і здоров'я людини. Для більшості насильницьких злочинів характерна ситуативність, імпульсивність їх учинення, алкогольне сп'яніння учасників, розповсюдженість саме у сферах побуту та (стр. 146) дозвілля. Жага помсти, ревнощі, ненависть, недоброзичливість, незадоволеність прийнятим рішенням, бажання забезпечити себе матеріально сьогодні або в майбутньому за рахунок іншого ~ це лише невеликий перелік мотиваційного підґрунтя конфліктів, які можуть перерости у скоєння насильницьких злочинів.

Саме за мотиваційною складовою відмежовують різні види насильницьких злочинів. Слушним видається виділення двох І основних видів насильницьких злочинів: 1) насильницько-егоїстичні, І коли насильство вчинюється з метою завдання людині психічної чи фізичної шкоди і приносить задоволення самим процесом та І безпосередніми наслідками вчинення насильницького діяння; 2) насильницько-інструментальні, де насильство є інструментом здобуття матеріальних благ чи досягнення інших, крім фізичної шкоди жертві, цілей.

За об'єктом злочину вирізняють такі види насильницьких злочинів: 1) злочини проти життя: умисне вбивство; вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; вбивство матір'ю новонародженої дитини; вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинців, доведення до самогубства та ін.; 2) злочини проти здоров'я: умисні тілесні ушкодження; побої і мордування; катування; примушування до вилучення органів людини для трансплантації, І зараження ВІЛ-інфекцією, насильницьке донорство та ін.; 3) злочини і проти волі, честі та гідності особи: незаконне позбавлення волі або викрадення людини; захоплення заручників (насильство? застосовується як засіб досягнення якоїсь іншої, крім шкоди житло і здоров'ю, мети) та ін.; 4) злочини проти статевої недоторканності та статевої свободи: зґвалтування, насильницьке задоволення статевої І пристрасті неприродним способом; 5) деякі злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод: перешкоджання насильством, погрозами здійсненню виборчого права; порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії, поєднане з насильством; 6) злочини проти власності (саме цю групу найчастіше і називають корисливо-насильницькими): грабіж, поєднаний з насильством, розбій, вимагання, поєднане з насильством; 7) злочини у сфері господарської діяльності: протидія законній господарській (стр. 147) діяльності з погрозою вбивства або в поєднанні з насильством примушування до антиконкурентних узгоджених дій шляхом насильства; 8) злочини проти громадської безпеки, у тому чи^т терористичний акт; напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення та ін.; 9) злочини проти громадського порядку та моральності: масові заворушення, хуліганство (більшість хуліганських проявів поєднані з насильством). За допомогою насильства вчинюється частина злочинів проти правосуддя, військових злочинів, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку й інші злочини.

Отже, насильство є засобом вчинення багатьох суспільно небезпечних діянь. Оскільки найбільш розповсюдженими серед них є злочини проти життя і здоров'я особи, зокрема убивства і тілесні ушкодження, на правоохоронні органи, у тому числі прокуратуру України, покладається складне завдання здійснення ефективної протидії та запобігання цим злочинам.