Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві

Згідно із Законом України «Про прокуратуру» (ст. 34) прокурор, беручи участь в розгляді справ у судах, «сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі». Про обов'язок прокурорів у процесі судового слідства виявляти обставини та причини, що сприяли вчиненню злочину, і вносити з цих питань пропозиції суду про винесення окремих ухвал, зазначено також у наказі Генерального прокурора України «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення» (п. 5.5) від 19 вересня 2005 року № 5 гн.

Аналіз судової практики й чинного законодавства дає змогу зробити висновок про те, що в процесі судового розгляду кримінальної справи учасники процесу виконують три кримінологічні завдання: безпосередньо виявляють причини й умови, що сприяли вчиненню розглянутого злочину, та вживають заходів до їхнього усунення; перевіряють повноту виконання слідчим чи органом дізнання вимог статті 23 й 23-1 КПК України; перевіряють виконання заходів, застосованих щодо подання слідчого.

Перше завдання за сприяння прокурора вирішується судом тоді, коли питання про причини й умови розглянутого злочину взагалі не досліджувалося на досудовому слідстві. На практиці такі ситуації (стр. 86) виникають нечасто, проте наявні. Діяльність суду щодо виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, розпочинається зі стадії попереднього розгляду справи і здійснюється протягом усього судового розгляду.

Друге завдання за участю прокурора вирішується судом, щоб зробити висновок про повноту дослідження органом дізнання або слідчим обставин, які сприяли вчиненню злочину. Якщо з'ясовується така неповнота, суд повинен заново провести роботу із встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочину.

Третє завдання полягає у здійсненні контролю за фактичним усуненням причин та умов вчиненого злочину за поданням слідчого. Суд його виконує за активної участі прокурора. Для цього в суд можуть бути викликані особи, яких не допитували на досудовому слідстві, з метою витребовування додаткових відомостей тощо.

Розглядаючи кримінологічну діяльність прокурора в суді, слід зазначити, що, на відміну від стадії досудового слідства, прокурор, який бере участь у судовому розгляді, наглядової функції та наглядових повноважень не має. Прокурор у суді першої інстанції разом із потерпілим, цивільним позивачем та їх представниками є стороною обвинувачення, що має рівні права зі стороною захисту у реалізації своїх процесуальних прав. Прокурор, будучи стороною в судовому _Л процесі, виконує при цьому функцію державного обвинувачення, спрямовану на доведення вини підсудного в інкримінованому йому злочині.

Кримінологічна діяльність прокурора у судовому розгляді кримінальної справи нерозривно пов'язана з його процесуальною діяльністю щодо підтримки державного обвинувачення. При цьому можна виділити три етапи її здійснення: 1) кримінологічна робота прокурора на стадії попереднього розгляду справи суддею; 2) кримінологічна робота прокурора на стадії судового слідства; 3) кримінологічний аспект обвинувальної промови.

Попередній розгляд справи розпочинається з доповіді прокурора про можливість призначення справи до судового розгляду. При цьому прокурор повинен також висловити власну думку з питань, що ставляться до виконання вимог закону про виявлення й усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Зокрема, на основі знання матеріалів досудового слідства він може заявити клопотання про виклику (удове засідання осіб, показання які можуть (стр. 87) бути корисними у з'ясуванні причин та умов вчиненого злочину. Це можуть бути особи, яких з цих питань взагалі не допитували, але за тими чи іншими обставинами слідчий їх вніс у список осіб, які підлягають виклику в судове засідання. Практично корисними є пропозиції прокурорів, висловлені ними в межах попереднього розгляду про витребовування додаткових матеріалів, що містять відомості про причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, а також про заходи відповідних органів та посадових осіб щодо їх усунення на підставі подання слідчого або органу дізнання.

На стадії досудового слідства прокурор активно бере участь у дослідженні доказів, сприяє з'ясуванню питань про мотиви злочину, причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів, і вживає заходи щодо їх усунення.

Важливе значення в спеціально-кримінологічній діяльності прокурора в суді має його обвинувальна промова. Поряд з аналізом наявних у справі доказів, оцінкою суспільної небезпеки злочину, розглядом інших питань, що мають значення для винесення об'єктивного вироку у справі, прокурор в своїй промові повинен розкрити мотиви, причини й умови злочину, висловити власні міркування про заходи, необхідні для усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, а також про доцільність винесення судом окремої ухвали.

Відповідно до ст. 23-2 КПК України суд за наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій, посадових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрема ухвала може бути також винесена при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. Окрема ухвала суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести судову ухвалу і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне. Встановлення таких випадків є одним із важливих завдань прокурора у процесі досудового слідства. (стр. 88)

Прокурори також повинні ініціювати винесення окремої ухвали про виявленні громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину.

У випадках, коли вимоги закону про виявлення й усунення причин і умов, що сприяли злочину, не були виконані на досудовому слідстві, прокурор повинен запропонувати суду винести окрему ухвалу на адресу відповідного державного органу, громадської організації або посадової особи для вживання необхідних заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли здійсненню злочину, а також і на адресу слідчого або органу дізнання, що допустив порушення вимог статей 23 й 23-1 КПК України.

Якщо заходів з усунення причин і умов, які сприяли злочину, за поданням слідчого у зазначений строк вжито не було, прокурор повинен запропонувати суду обговорити питання про винесення окремої ухвали на адресу керівників даної організації.

В усіх інших випадках питання про винесення окремої ухвали про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, ставиться прокурором залежно від практичної доцільності, продиктованої завданнями кримінологічної діяльності суду й прокурора.