Протидія та запобігання злочинам засобами прокурорського нагляду

Здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів - основна функція прокуратури. Відповідно до статей 1 та 5 Закону України «Про прокуратуру» на неї покладається обов'язок здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів: органами влади і управління, громадськими організаціями; органами, які проводять оперативно-розшукову (стр. 80) діяльність, дізнання, досудове слідство, при виконанні судових рішень.

Нагляд за виконанням законів у сфері протидії та запобігання злочинності здійснюється Генеральним прокурором України й уповноваженими ним прокурорами (ст. 1 Закону України «Про прокуратуру»). А згідно з п. 5 ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» предметом нагляду є також здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. Відповідно до п. 5 ст. 20 цього ж закону прокурор зобов'язаний вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону й умов, що їм сприяли.

Прокурорський нагляд передбачає використання наданих прокурору повноважень з припинення порушень закону, вжиття заходів щодо їх запобігання, притягнення до відповідальності осіб, які порушили закон, відновлення прав і законних інтересів громадян тощо.

Важливим напрямом спеціально-кримінологічної діяльності прокуратури у сфері запобігання злочинності є здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського⁴ управління та контролю, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності (загальний нагляд). Такий нагляд дає змогу виявляти і здійснювати заходи щодо припинення триваючих правопорушень незлочинного характеру, здатних перерости в злочини, і усунення правопорушень, які. створюють умови для вчинення інших злочинів. При здійсненні цього нагляду виявляються причини й умови економічних, екологічних та інших злочинів, які здебільшого вчинюються під прикриттям легальної діяльності.

Одним із перспективних напрямів роботи органів прокуратури є здійснення перевірок із залученням контролюючих органів і здійснення безпосереднього нагляду за діяльністю останніх. Але слід зазначити, що взаємодія з контролюючими органами, на жаль, має недостатньо високий рівень. Прокурори не завжди ефективно реагують на дії органів державного контролю, які продовжують направляти до прокуратури неякісні акти перевірок, ревізій (стр. 81) і матеріалів за дріб'язковими фактами порушень. Як наслідок, із отриманих органами прокуратури у 2008 році 3200 матеріалів ревізій порушено лише 310 кримінальних справ.

Важливою складовою діяльності органів прокуратури у сфері протидії та запобігання злочинності є внесення прокурорами у відповідні органи влади та управління подань, що містять пропозиції, спрямовані на зміцнення законності й правопорядку, підвищення рівня ефективності заходів протидії злочинності. На органи прокуратури покладено завдання «інформувати державні органи й громадськість про стан законності й заходи щодо її зміцнення», про яке зазначено в п. 5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

Однак у науково-методичній літературі та на практиці цей інформаційний документ не має уніфікованої назви. Одні називають його «поданням», інші ~ «інформацією», треті - «узагальненим поданням» тощо. У цьому зв'язку вважаємо за доцільне: уніфікувати назву такого документа відповідно до вимог п. 5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», назвавши його, наприклад, «Інформаційний лист прокуратури про стан законності в районі (місті) та заходи щодо її зміцнення».

Вважаємо, такий документ має бути подібним до документа, що у прокурорській практиці дістав назву «Подання про усунення порушень закону, причин порушень». Такий документ вноситься прокурором, як правило, на підставі узагальнених матеріалів про порушення законності, виявлених під час перевірок виконання законів на окремих об'єктах, і основною його метою є усунення виявлених правопорушень та їх причин. У більшості випадків у поданні прокурора ставиться питання про дисциплінарну й іншу відповідальність посадових осіб, винних у порушенні закону. Подання можуть вноситися лише органом управління та посадовими особами, на яких поширюються наглядові повноваження прокурорів.

При підготовці інформаційних листів прокуратури матеріали наглядових перевірок застосовуються не обов'язково. Однак такі матеріали можуть мати і допоміжне значення. Основний зміст цього документа становлять дані, отримані прокуратурою в процесі аналітичної роботи, і насамперед роботи, пов'язаної з вивченням злочинності та її причин. Тому пропозиції прокуратури в сфері протидії злочинності мають не імперативний, а рекомендаційний характер. У розглянутому документі прокурор не може порушувати (стр. 82) питання про відповідальність осіб, винних у порушенні закону. Якщо буде потреба, для цього варто використати інший документ - подання прокурора в порядку нагляду.

Інформаційний лист прокуратури про стан законності в районі (місті) та заходи щодо її зміцнення вноситься прокуратурою в орган місцевого самоврядування у порядку інформування про стан злочинності на підвідомчій території. Поряд з інформацією про стан злочинності в районі (місті) прокуратурою вносяться і конкретні пропозиції щодо того, які заходи протидії доцільно вжити. При цьому прокурори повинні виходити винятково з повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Конституцією та чинним законодавством України.

Необхідно також чіткіше визначити і правову норму, на підставі якої вони вносяться. Подання прокурора з вимогою усунення порушень закону, причин цих порушень і сприятливих їм умов (наглядове подання), вноситься прокурором району (міста) або його заступником на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Правовою основою для внесення прокуратурою в органи місцевого самоврядування Інформаційного листа прокуратури про стан законності в районі (місті) та заходи щодо її зміцнення є п. 5 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

Інформаційний лист прокуратури має складатися з трьох частин: вступної, описової, заключної. У вступній частині вказується орган, якому адресується цей лист, а також його найменування. Описова частина містить відомості про стан злочинності й інших правопорушень; аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень; стислу характеристику діяльності правоохоронних органів з протидії злочинам та іншим правопорушенням. У заключній частині надаються конкретні пропозиції про заходи щодо посилення протидії злочинності.

Проведений аналіз цих документів засвідчив, що описова частина багатьох із них перевантажена цифровими показниками про зареєстровані злочини та інші правопорушення. У ряді випадків описовий розділ практично ідентичний статистичному аналізу злочинності у районі (місті). У той же час висновки щодо причин зростання злочинності в цілому або окремих її видах робляться не досить ґрунтовні та аргументовані. Зазначені недоліки знижують практичну цінність цих документів, а тому їх усунення – (стр. 83) найважливіший резерв підвищення ефективності діяльності органів прокуратури в розглянутому аспекті.

Практично значимим є питання про те, ким повинні підписуватися розглянуті документи. Вважаємо, інформаційні листи, підготовлені прокуратурою самостійно, підписуються прокурором також самостійно. Якщо співробітники інших органів брали участь в підготовці пропозицій щодо посилення протидії злочинності, даний документ має бути підписаний і керівниками цих органів.