Тема 19. Макроскопічна будова стебла деревної рослини

Загальні зауваження. На території України ростуть листяні і хвойні деревні породи, створюючи відповідні ліси. Їх продуктивність зумовлена розвитком стовбурів. Важливе біологічне значення має стовбур, бо саме він надає стійкості рослині, несе численні гілки, метамерні органи – листки, являє собою з’єднуючу ланку між повітряним і кореневим живленням. Тому стовбур відзначається своєю макро- і мікроскопічною будовою.

Пізнання рослинного організму можливе лише при поєднанні знань мікро- і макроскопічної будови стебла. У виробничій діяльності часто доводиться користуватися даними макроскопічної будови. Динаміка структури тканин, зміна і товщина кірки, активність роботи камбію та інше зумовлюють фізіономічність і характер розвитку стовбура деревної породи.

 

Об’єкт. Обрубок стовбура дуба звичайного – Quercus robur L.

Завдання: 1. На прикладі обрубків дуба вивчіть особливості будови

стовбура деревних листяних порід.

2. Зарисуйте сектор поперечного зрізу стовбура деревної породи і позначте

їх складові частини.

Матеріали і обладнання: лупи, мікроскопи, обрубки дуба, сосни, вільхи,

таблиці, інше приладдя.

Література: [1], с. 167-184; [7], с.104-106; [8], ч. 1, с. 214—236; [9], с.

105-116; [10], с. 259—276; [11], с.143-146; [12], с. 154-171; [13], с. 45-47;

[14], с. 203-209; [15], с.208-209.

 

Методика виготовлення обрубка поперечного зрізу стовбура дуба звичайного. Для макроскопічного дослідження стовбура дуба доцільно зробити випили товщиною 2—3 см із різних висот. Завдяки цьому можна спостерігати процес формування та зміни структури елементів будови стовбура. Обрубки слід зачистити, відполірувати, щоб добре було видно річні кільця, серцевинні промені, серцевину тощо. Для кращого виявлення і підрахунку річних кілець роблять надрізи по двох взаємно перпендикулярних лініях на глибину до 5 мм і шириною до 1 см. Відлік ведуть по всіх чотирьох радіусах і роблять помітки через кожні п'ять або десять років, починаючи від серцевини і кінчаючи кільцем, що примикає до камбію. Щоб визначити інтенсивність приросту за 5 чи 10-років, вимірюють.їх річний приріст і за одержаними даними будують графік ходу росту стовбура за діаметром.

Макроскопічне дослідження стовбура дуба звичайного. Візуально або за допомогою лупи чи стереоскопічного мікроскопа детально вивчіть макроскопічну будову стовбура деревної породи. З'ясувавши їх особливості, зарисуйте в альбомі схему макроструктури. Дальше детальне вивчення дає можливість виділити ряд блоків тканин.

Кірка. Ззовні обрубок вкриває коричнювата потужна кірка, яка належить до третинної покривної тканини. Вона надійно захищає стовбур дерева від перепаду температур, опіків, проникнення діаспор. Із внутрішнього боку вона суцільна, вирівняна, а зовні — тріщинувата, з виїмками різної величини, зарубчаста. Поверхня шершава від тріщин, що виникають у результаті наростання стебла. На зрізах при великому збільшенні лупи, а на деяких розпилах — і неозброєним оком видно поперечні щільніші і темніші смужки тканини. Це прошарки корка. Між корком видніється більш-менш однорідна аморфна маса, утворена паренхімою кори, механічними, провідними та іншими тканинами, які разом з корком утворюють відмерлу тканину— кірку (рис. 54).

Вторинна кора. Ви її легко розпізнаєте: по-перше, вона світлішого кавового кольору, по-друге — розміщена під кіркою у вигляді суцільної смуги. У вторинній корі в окремих місцях виділяються поперечні світлі, жовтуваті, тонкі смужки серцевинних променів. Між ними видніються ділянки, утворені твердим і м'яким лубом (флоемою).

Камбій залягає під вторинною корою у вигляді тріщинуватості. На обрубку практично його не видно, бо представлений він лише

кількома шарами клітин. Фактично визначається місцерозташуванням, а саме — між вторинною корою і наступною тканиною — вторинною ксилемою.

Вторинна ксилема, або деревина, займає найбільшу частину обрубка. Її легко розпізнати по ряду параметрів: по-перше, вона відзначається високою щільністю і твердістю, по-друге — за кольором вона світло-коричнювата, по-третє — в ній чітко виділяються річні кільця. В деревині зовнішня частина світла і представлена заболонною деревиною, а решта — ядровою коричнюватою. Внаслідок фізико-хімічних змін змінюється не лише колір, але й функції. Ядрова деревина не проводить воду і розчинені в ній речовини, оскільки судини закупорюються. В такому стані вона виконує механічну функцію. Вода і розчинні в ній мінеральні солі переміщуються по судинах заболонної деревини, вона фізіологічно активна.

Рис. 54. Схема макроскопічної будови стебла (стовбура): 1 - кірка; 2 - вторинна кора; 3 - камбій; 4 - заболонна деревина; 5 - ядрова деревина; 6 - річне кільце; 7 - осіння деревина; 8 - весняна деревина; 9 - первинний серцевий промінь; 10 - серцевина; 11 - вторинний серцевинний промінь

Річні кільця деревини мають різну ширину залежно від характеру розвитку деревної породи. Кожне з них диференційоване на осінню і весняну деревину. Осіння деревина річного кільця щільна, темніша, товща, утворена здебільшого трахеїдами. Весняна деревина представлена вузькою смугою, пухка, утворена здебільшого судинами.

Серцевина. На обрубку серцевина розміщена у самому центрі і займає незначне місце. Вона утворена тонкостінною паренхімою.

Серцевинні промені. Від серцевини до периферії і до кори по радіусах тягнуться первинні серцевинні промені. Промені, які містяться лише в деревині і не доходять до серцевини, називаються вторинними серцевинними променями. Серцевинні промені являють собою світлі лінії тканини, розміщені по радіусах. Завдяки їм відбувається газообмін, переміщення поживних речовин у горизонтальному напрямі.

    Висновок. Макроскопічна будова стебла деревної рослини зумовлена наростанням органічної речовини, яка виробляється в процесі фотосинтезу і супроводжується збільшенням кількості клітин та їх диференціацією у постійні тканин. Окремі блоки тканин виконують властиві їм функції.

 

Тести для самоконтролю

 

1.Які характерні риси будови стебла дуба звичайного?

2. Назвіть основні функції стовбура деревної рослини.

3. Що собою являє заболонь? Які фізичні та хімічні зміни відбуваються в

процесі формування заболонної деревини?

4. Чим відрізняється кора від кірки? Які найголовніші її ознаки?

5. Ядрова деревина, особливості її будови, фізико-хімічні властивості.

6. Які види серцевинних променів Ви знайшли, вивчаючи макроскопічну

будову обрубка дуба? Які функції вони виконують?

7. Чим відрізняється ядрова деревина від заболонної?

8. Назвіть ознаки спільності між ядровою та заболонною деревиною.

9. Який тип будови стебла властивий обрубкові дуба звичайного?

10. Завдяки якій тканині відбувається ріст стовбура в товщину? Де вона

розміщена і як працює в часі і просторі?