Загальні зауваження. Коренеплоди, або м'ясисті корені редьки і моркви, мають вторинну будову, зумовлену функціонуванням камбію, а коренеплід буряка — третинну, пов'язану з діяльністю камбію і кількох додаткових камбіальних кілець. Їх особливість - продукування великої кількості клітин основної паренхіми, яка є місцем відкладання про запас поживних речовин. У результаті корені трансформуються в коренеплоди. При цьому видозмінюються як власне корені, так і підсім'ядольне коліно, коренева шийка, надсім'ядольне коліно. Особливістю усіх коренеплодів є надмірне розростання основної запасної тканини. Саме цим питанням — будові, генезису і структурним змінам — слід приділити особливу увагу.
Об'єкти. 1. Корінь редьки посівної—Rарhanus sativus L.
2. Корінь моркви посівної — Dаucus sаtіvus (Ноffm.) Rоеhl.
3. Корінь буряка звичайного — Веtа vulgагіs L.
Завдання. 1. На прикладі коренів редьки і моркви вивчіть особливості
вторинної будови коренеплодів.
2. Вивчіть особливості третинної будови кореня на прикладі коренеплода
буряка.
3. В альбомі зарисуйте особливості анатомічної вторинної і третинної будови
кореня.
Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 і Біолам, препарати коренеплодів,
матеріал, що роздається, скальпелі, бритви, лупи, таблиці тощо.
Література: [1], с. 124—129; [2], с. 30—34; [6], с. 92—111; [7], с.126-128; [8],
ч. 1, с. 186—188; [9], с. 86—90; [10], с. 168—174, [11], с.111-116; [12], с.150-
| Рис. 39 Вторинна будова кореня редьки посівної: 1 — перидерма; 2 — паренхіма вторинної кори; 3 — первинна флоема; 4 — вторинна флоема; 5 — камбій; 6 — вторинна ксилема; 7 — первинна ксилема; 8—радіальні промені |
Методика виготовлення препарату кореня редьки посівної. Візьміть предметне скло і покривне скельце і протріть їх дочиста. На предметне скло, розміщене впоперек на пеналі, нанесіть краплину води або розчину йоду в йодистому калії.
| Рис. 40 Вторинна будова кореня моркви посівної: 1 — перидерма; 2—паренхіма вторинної кори; 3—первинна флоема; 4 — вторинна флоема; 5 — камбій; 6 — вторинна ксилема; 7—первинна ксилема; 8—радіальний промінь |
У серцевиі бузини зробіть посередині поздовжній розріз на глибину 1—2 см. У розщілину встроміть корінець редьки посівної товщиною 4—5 мм. Зробіть скальпелем або лезом вирівнювальний зріз строго перпендикулярно до осі кореня. Потім зробіть серію повних зрізів з обов'язковим захватом периферійної частини кореня. Під лупою або при малому збільшенні мікроскопа відберіть кілька найтонших і повних зрізів і помістіть їх у краплину води, накрийте покривним скельцем. Готовий препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і закріпіть його затискачами.
Мікроскопічне дослідження препарату поперечного зрізу коренеплоду редьки. На самостійно виготовленому та готовому препараті уже при малому збільшенні мікроскопа добре помітно, що зовні корінь покриває не одношарова епіблема з кореневими волосками, а багатошарова коричнювата тканина корку. Численні клітини корку мають скорковілі клітинні оболонки, а самі клітини порожнисті. Під корком залягає багатошарова тонкостінна жива паренхіма кори. В її клітинах можна бачити крохмальні зерна. Із двох протилежних боків до неї примикають ділянки первинної флоеми, яка на готовому препараті виділяється дрібнішими клітинами з більш інтенсивним забарвленням. Вона розміщується над суцільним багатошаровим кільцем вторинної флоеми, яка складає більшу частину поперечного зрізу. Клітини з тонкими клітинними оболонками, заповнені густим цитоплазматичним вмістом, часто в них помітні крохмальні зерна. На фоні флоемної паренхіми добре помітні ситовидні трубки і дрібні клітини-супутниці, заповнені протопластом. Під вторинною корою розміщений камбій у вигляді суцільного кільця більш інтенсивного забарвлення. Клітини камбію дрібні, оболонки тонкі, утворюють ніжне мереживо клітин. Під камбієм залягає потужний шар вторинної ксилеми, що є особливістю коренеплода редьки. Основну масу вторинної ксилеми становить ксилемна паренхіма. Вона утворена багатокутними клітинами з тонкими оболонками і цитоплазматичним вмістом, іноді з численними крохмальними зернами. У ксилемній паренхімі звичайно радіально розміщуються просвіти судин достатньо значних розмірів. У центрі міститься первинна ксилема, що являє собою залишок від двопроменевого діархного провідного пучка (рис. 39). Продовженням первинної ксилеми у межах вторинної ксилеми є два радіальні промені.
Мікроскопічне дослідження препарату поперечного зрізу коренеплоду моркви. Будова коренеплодів редьки і моркви подібна. Будова коренів у них вторинна. Тому на препараті виявлені такі самі тканини, що і в коренеплода редьки. Особливістю будови коренеплода моркви є значний розвиток вторинної флоеми і, навпаки, слабкий розвиток вторинної ксилеми. У редьки, на відміну від моркви, дуже розвинута вторинна ксилема, а вторинна флоема утворює лише незначну смугу, що видно із схеми (рис. 40).
Мікроскопічне дослідження препарату поперечного зрізу коренеплоду буряка. При малому і великому збільшенні мікроскопа вивчіть особливості анатомічної будови коренеплоду буряка. На цьому препараті ознайомтесь з третинною будовою кореня. Радимо простим олівцем зарисувати крупним планом схему розміщення окремих груп тканин, а потім з-під великого збільшення зарисуйте особливості третинної будови кореня. Починаючи від периферії до центру відшукайте і зарисуйте в альбомі такі тканини. На препараті видно, що зовні корінь покриває корок. Як і в попередніх препаратах, він представлений багатьма шарами мертвих клітин коричнюватого кольору.
Нижче розміщується паренхіма кори, що генетично межує з потужним шаром флоемно-перициклічної паренхіми. Вона має вигляд ажурного мережива клітин, заповнених живим вмістом. У кільці цієї тканини виділяються 3—7 додаткових камбіальних кілець, що складаються із міжпучкового та пучкового камбіїв у вигляді тонкостінної сіточки. Клітини живі, тонкостінні, заповнені густим цитоплазматичним вмістом. На додаткових камбіальних кільцях формуються відкриті провідні пучки, зовні утворені третинною флоемою і червонуватого кольору третинною ксилемою. У її складі звичайно виділяються 5—7 судин багатокутної форми червоного кольору, завдяки чому її легко розпізнати. Судини розміщені серед тонкостінної живої ксилемної паренхіми. Далі розміщена тонкостінна первинна флоема, а під нею знаходиться такого ж блакитного кольору вторинна флоема. Нижче видно суцільне кільце камбію у вигляді інтенсивно забарвленої в зеленуватий колір смужки правильно розміщених одна над одною прямокутних тонкостінних клітин. Клітини камбію у доцентровому напрямі відкладають вторинну ксилему. На препараті вона забарвлена у червоний колір і представлена достатньо великими за розмірами судинами, розміщеними у вигляді радіальних рядів. Між ними знаходиться дрібноклітинна ксилемна паренхіма з тонкими клітинними оболонками та густим цитоплазматичним вмістом. У центрі препарату видніється двопроменева первинна ксилема з 5—9 червонуватих клітин, розміщених в один ряд. Від них в обидва боки розходяться два радіальні промені, утворені тонкостінною живою паренхімою (рис. 41).
| Рис. 41. Третинна будова кореня буряка: І — перидерма; 2 — -провідні пучки; 3 — основна паренхіма; 4 —камбій; 5—первинна ксилема; 6—вторинна ксилема; 7 — вторинна флоема; 8-первинна флоема; 9—ксилема провідного пучка; 10—флоема провідного пучка; 11—додаткові камбіальні кільця |
Висновок. У результаті діяльності камбію і додаткових камбіальних кілець, активного наростання клітин основної паренхіми, надмірного її розростання в зв'язку з нагромадженням запасних поживних речовин корінь видозмінюється і перетворюється у коренеплід. У зв'язку із зміною функцій коренеплоду змінюється структура його внутрішньої будови.
Тести для самоконтролю
1. Який тип будови властивий для кореня редьки?
2. Яка тканина переважає за масою у коренеплоду редьки?
3. Завдяки якій тканині формуються тканини вторинної ксилеми?
4. Які гістологічні елементи входять до складу вторинної флоеми буряка?
5. Який тип провідного пучка у коренеплодів редьки і моркви?
6. Яка будова властива коренеплодам редьки і моркви?
7. Яка тканина переважає у коренеплоду моркви і яку вона виконує функцію?
8. Які тканини відкладає камбій до зовні?
9. У чому полягає відмінність первинної і вторинної флоеми?
10. Клітини яких тканин зазнають змін у процесі переходу від первинної до вторинної будови коренеплоду?
11. Поясніть механізм виникнення додаткових камбіальних кілець.
12. Які ви знаєте третинні тканини в будові коренеплоду буряка?
