безпечення прав громадян України, які перебувають за кордоном, користуватися в повному обсязі правами, наданими законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниця яких є Україна і держава перебування громадянина1.
12.3. Набуття громадянства України
Набуття громадянства України — це одержання громадянства відповідно до визначених Законом України «Про громадянство України» підстав. Згідно зі ст. 6 цього закону громадянство України надувається за таких підстав:
— за народженням;
— за територіальним походженням;
— у результаті прийняття до громадянства;
— шляхом поновлення у громадянстві;
— у результаті усиновлення;
— шляхом встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя;
— встановленням над особою, визнаною судом недієздатною,
опіки;
—у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
—у результаті визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;
—за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Набуття громадянства України за народженням (філіація). Філіація (франц./г/шґюи, лат. fiiiatio — спадкоємність, emfilius — син) є основ ним і найбільш поширеним способом набуття громадянства. При цьому набуття громадянства за народженням відбувається на основі принципів «права крові» або «права грунту».
В «Юридичній енциклопедії» «право ґрунту» (лат. jus soli) визначається як принцип набуття громадянства в результаті народження.
Він означає, що особа набуває громадянство держави, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків. Цей принцип передбачений у законодавстві про громадянство США і більшості латиноамериканських держав. При цьому він нерідко поєднується з принципом «права крові», особливо, коли це стосується дітей громадян відповідних держав, які народилися за кордоном1.
«Право крові» (пал. jus sanguinis) — принцип набуття громадянства в результаті народження. Іноді його називають принципом набуття громадянства за походженням. Він означає, що особа набуває громадянство батьків незалежно від місця держави її народження. Більшість держав, у тому числі Україна, дотримується саме цього принципу. Але в ряді випадків ці держави враховують і принцип «права грунту»2.
У Законі України «Про громадянство України» (ст. 7) закріплено «принцип крові» — особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Крім «принципу крові», в основу набуття громадянства України за народженням покладено також принцип «права грунту». Стаття 7 Закону України «Про громадянство України» передбачає вичерпний перелік випадків, коли застосовуються елементи «принципу грунту». До них належать такі:
— особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України;
— особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України;
— особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України;
— особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за
Тодика Ю. М. Громадянство України: конституційно-правовий аспект. — С. 50. 88
1 Шемшученко Ю. С. Право ґрунту // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.:
Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К., 2003. — Т. 5: П-С. — С. 9.
2 Шемшученко Ю. С. Право крові // Юридична енциклопедія. — Т. 5: П-С. — С. 14.
89
Розділ 12
Громадянство України і статус іноземців
народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України;
—особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України;
—новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.
У кожному з перелічених випадків не має значення, перебували батьки особи в шлюбі на момент її народження чи ні.
Особа, яка має право на набуття фомадянства за народженням, є фомадянином України з моменту народження.
Положення ст. 7 Закону України «Про фомадянство України» спрямовані на запобігання випадкам безфомадянства, що можуть виникнути за народженням, і відповідають змістові п. З ст. 24 Міжнародного пакту про фомадянські і політичні права, п. 1 ст. 1 Конвенції про скорочення випадків безгромадянства, ст. 6 Європейської конвенції про фомадянство.
Набуття громадянства України за територіальним походженням. Умови набуття фомадянства України за територіальним походженням встановлені ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Згідно з цією статтею фомадянином України реєсфується:
— особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні
(повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи
онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 р. на те
риторії, яка стала територією України відповідно до Закону України
«Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її
батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сесфа
народилися або постійно проживали на інших територіях, що входи
ли на момент їх народження або під час їх постійного проживання до
складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народ
ної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Ра
дянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської
Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без фомадянства або
іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне фомадян
ство, та подала заяву про набуття фомадянства України, а також її
неповнолітні діти.
При цьому іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити фомадянство всіх цих держав.
Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне фомадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного фомадянства;
—дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених вище і є особою без фомадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне фомадянство), за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника;
—дитина, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 р. і не набула за народженням фомадянство України та є особою без фомадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов'язання припинити іноземне фомадянство, за клопотанням одного з її законних представників.
Іноземці, які набувають фомадянства України за територіальним походженням та подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх фомадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для офимання такого документа, з незалежних від них причин не можуть офимати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного фомадянства.
Декларація про відмову від іноземного громадянства — це документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне фомадянство і в якого існують незалежні від нього причини неофиман-ня документа про припинення іноземного фомадянства (підданства) або іноземних фомадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Датою набуття фомадянства України за територіальним походженням є дата реєсфації набуття особою фомадянства України.
Набуття громадянства України у результаті прийняття до громадян ства (натуралізація). В «Юридичній енциклопедії» натуралізація (франц. naturalisation, від лат. naturalis — природний, дійсний, справжній) визначається як акт прийняття до громадянства певної держави іноземця чи особи без громадянства.
Натуралізація має дві основні форми: індивідуальну (відповідно до заяви) і в силу державного правонаступництва. Набуття фомадянства
90
91
Розділ 12
