Наука конституційного права має характерні функції, що визначаються, насамперед, її предметом. У них розкриваються її сутність, призначення, роль для правотворчого і правозастосовчого процесів, підвищення політико-правової культури населення, фахівців-юристів, для навчального процесу тощо.
_________
1 Тодика Ю. М. Державно-правова конфліктологія як важливий напрямок наукових досліджень // Вісник Академії правових наук України. — 1996. — № 6.
27
Наука конституційного права України реалізує кілька взаємопов'язаних між собою функцій, а саме: політичну, методологічну, ідеологічну, прогности1 комунікативну, експертну.
Політична функція науки конституційного права України полягає в тому, що ві спрямована на формування політичних переконань і орієнтацій у суспільстві, становлення високої політико-правової культури, без якої не існує ні цивілізован суспільства, ні правової держави. Вона також обґрунтовує політико-юридичні аі держави, в тому числі і у зв'язках з іншими країнами, дає тлумачення таких поня як «суверенітет народу», «розподіл влади», «державна влада», «самоврядуванн «ідеологічна й політична багатоманітність». В умовах становлення державності; це має особливий політичний характер. У тому числі і зовнішньополітичний.
Ідеологічна функція науки конституційного права України полягає в тому, що во аналізує ідеї і цінності, що їх втілено у чинній Конституції України, в Концепції ноі Конституції, у проектах нового Основного Закону, в Конституційному Договорі також ідеї і цінності, які бажано було б втілити в державно-правову практику. Нау сьогодні відходить від вузькокласового підходу й орієнтується на загальнолюдсі цінності. Норми й інститути конституційного права мають ідеологічний вплив суспільне життя, на напрями розвитку правової системи України, політичне процесу. Особливе значення мають положення ст. 15 Конституції України, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної та ідеологічної багатоманітності, що жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. І завдань науки входить вивчення ідейно-тематичної спрямованості нормативні актів, їх значення для державотворчого процесу. Без цього немає й аналі: ефективності цих актів, їх відповідності міжнародно-правовим стандартам, напр; мам розвитку держави і суспільства. Конституційно-правове закріплення ідеолс гічної і політичної багатоманітності — це теж ідеологія держави, шлях відходу ві ідеологічного монополізму колишніх часів.
Разом з цим, саме конституційне право може закріпити у своїх приписа загальнонаціональну ідею, яка б об'єднувала, а не роз'єднувала Український народ. Президент України Л. Д. Кучма в своїй доповіді на урочистих зборах з нагод 5-ї річниці незалежності України зазначив, «...що Україні важко буде вижист вистояти й ствердитися в ідеологічному вакуумі. У державі повинна існуваті ідеологічна домінанта, але ж не як державна ідеологія, а як ідеологія державноп будівництва. Це однозначно й очевидно. І не побудована на абстрактних утопіях,; на природних високих національних, загальнонародних цінностях»1. Йдеться пре національну ідею. «Це ідея сильної та процвітаючої України; ідея державності патріотизму і солідарності; ідея духовності, конституційного порядку, громадського миру і злагоди; ідея справедливості та добробуту; ідея відкритості світу»2.
На сучасному етапі суттєво зростає роль прогностичної функції науки конституційного права. Це пов'язано, насамперед, із формуванням нової правової системи України, в основі якої лежать конституційні норми. Підвищується значення со-
_______
1 Урядовий кур'єр. — 1996. — 29 серп.
2 Там само.
28
ціального і юридичного прогнозування в стратегії законотворчого і в цілому нормо-творчого процесу, прогнозування розвитку конституційного процесу, сприйняття населенням республіки державно-правових новацій. Конституційно-правові норми й інститути працюють тільки тоді, коли вони сприймаються населенням, не суперечать його світоглядові. Тому розроблення науковцями концепцій законодавчих актів, в яких би враховувались можливі політичні, ідеологічні, економічні, соціальні, екологічні, демографічні та інші наслідки майбутніх законів, має велике значення для ефективності правової системи в цілому, для суспільної злагоди, забезпечення в Україні демократичної спрямованості розвитку політико-правових процесів.
Методологічна функція науки конституційного права України спрямована на допомогу іншим суспільним наукам, оскільки наука конституційного права оперує і тлумачить такі поняття, як «суверенітет», «основи конституційного ладу», «основи правового статусу людини і громадянина», які мають суттєве значення і для інших галузевих наук.
Комунікативна функція науки конституційного права України пов'язана з інформаційними відносинами, з формуванням суспільної оцінки діяльності державних і самоврядних органів, політичних партій і об'єднань, розвитку конституційного процесу в державі, стану із забезпеченням прав людини і громадянина. Ця функція безпосередньо спрямована на формування політико-правової культури населення, фахівців державного апарату, і її можливості в цьому напрямку на сучасному етапі значно розширюються. Окрім державних видавництв, література з конституційного права видається в Україні й іншими поліграфічними структурами різних форм власності.
Експертна функція науки конституційного права України проявляється в тому, що фахівці з конституційного права дедалі частіше залучаються до виконання експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з конституційного права.
