Конституційне право — провідна галузь права України. Вона, як й інші, з одного боку, являє собою сукупність правових норм, що мають внутрішню єдність, загальні ознаки, а з другого — відрізняється від норм інших галузей права.
Предметом її правового регулювання є найважливіші суспільні відносини. З конституційного права починається формування всієї системи національного права, всіх його галузей. Світова практика свідчить, що жодна галузь національного права будь-якої країни не може розвиватись, якщо вона не має підґрунтя в конституційних принципах або нормах конституційного законодавства чи, тим більше, суперечить їм.
Конституційне право України має свій предмет правового регулювання. Це відносини, які складаються в усіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній. Воно регулює базові відносини у цих сферах. Конституційно-правові норми закріплюють насамперед основні принципи, які визначають устрій держави і суспільства. У них встановлюються якісні характеристики держави — суверенітет, форма державного устрою, належність влади народові, політична, економічна, ідеологічна багатоманітність, суб'єкти державної влади, загальні основи функціонування політичної системи України, символи держави. У першому розділі Конституції України «Загальні засади» містяться норми, що регулюють основоположні суспільні відносини, які визначають устрій держави і суспільства.
Предметом конституційного права України є відносини, які визначають належність до громадянства, принципи, що характеризують становище людини в суспільстві і державі, її основні права, свободи й обов'язки. Ці відносини найбільш концентровано закріплені в другому розділі Конституції України. Вони є основоположними для всіх соціальних зв'язків, які формують суспільство, визначають основи статусу людини в її суспільних зв'язках.
Предметом конституційного права України є форми безпосередньої демократії, насамперед вибори, референдум, система органів державної влади, основи їх організації та функціонування, органів місцевого самоврядування, правовий статус органів законодавчої, виконавчої і судової влади, контрольно-наглядових органів (Конституційного Суду України, прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), порядок їх створення, компетенція, основні форми діяльності. До предмета конституційного права належать територіальний устрій України, правовий статус Автономної Республіки Крим.
Конституційне право — провідна галузь права України, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що
11
забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної содіалі ної системи, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянин; територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органі державної влади і місцевого самоврядування.
Конституційне (державне) право у правознавстві розглядається в трьох аспектам як галузь, як наука і як навчальна дисципліна.
Допоміжним, але досить вагомим критерієм, за яким конституційне прав України відокремлюється від інших галузей права, є метод правового регулювання Йдеться про сукупність способів і засобів правового впливу на суспільні відносиш Головними методами конституційно-правового регулювання є методи уповноваження, встановлення і зобов'язання. У конституційному праві нерідко застосо вуються і забороняючі норми, наприклад: «Не може бути привілеїв чи обмежень з ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, стат етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, з мовними або іншими ознаками» (ст. 24 Конституції України). Конституційне правовому регулюванню суспільних відносин притаманний також метод дозвол) наприклад: «При введенні надзвичайного стану в окремих місцевостях Україні Верховна Рада України має право перервати свою позачергову сесію, скликану дл вирішення конкретного питання» (ст. 12 Закону України «Про надзвичайний стан»)
У цілому для конституційно-правового регулювання суспільних відносин характерним є владно-імперативний метод, оскільки норми конституційного права України регламентують великий блок відносин, які базуються на владі та підкоренні реалізації владними структурами своїх повноважень. Але чимало є і дозвільнй: норм, які дають можливість суб'єктам державно-правових відносин реалізувати своі права. Наприклад, право на участь у всеукраїнському або місцевих референдумах, • виборах народних депутатів, право обирати і бути обраним в органи державне влади, місцевого самоврядування.
Застосовуючи всі вищезазначені методи правового регулювання, конституційні право України забезпечує нормальне функціонування інститутів державної влади гарантує народовладдя, функціонування громадянського суспільства в консенсуальному режимі, на основі злагоди. З допомогою різних методів правового регулювання гарантуються основні права і свободи людини і громадянина, демокра тичний розвиток держави і суспільства.