Зчеплене успадкування ознак

12.1. Яка з названих закономірностей встановлена Т.Морганом?

1. генетична роль ДНК;

2. синтез білка;

3. триплетність генетичного коду;

4. лінійне розташування генів у хромосомі;

5. мутаційна мінливість організмів.

12.2. Утворення з багатьох генів, які локалізовані в одній і тій же хромосомі, називається:

1. група генів;

2. зчеплення генів;

3. група зчеплення;

4. гемізиготність;

5. кросинговер.

12.3. Явище сумісного успадкування генів, яке обмежує їх вільне комбінування, називається:

1. група генів;

2. зчеплення генів;

3. група зчеплення;

4. інтерференція;

5. кросинговер.

12.4. Розташування генів в одній хромосомі:

1. дискретне;

2. рівномірне;

3. лінійне;

4. ступінчасте;

5. вирівняне.

12.5. Відстань між генами вимірюють у:

1. відсотках кросинговера;

2. нанометрах;

3. мікронах;

4. сантиметрах;

5. міліметрах.

12.6. Гамети, які містять незмінені хромосоми батьків, називають:

1. множинними;

2. одинарними;

3. одноманітними;

4. кросоверними;

5. некросоверними.

12.7. У кукурудзи гени, які обумовлюють фертильність – стерильність (F-f) пилку і матову – блискучу (G-g) поверхню листків, успадковуються зчеплено. Скільки типів гамет утворює дигетерозигота?

1. 2;

2. 4;

3. 6;

4. 8;

5. 10.

12.8. Кількість груп зчеплення у кукурудзи становить:

1. 8;

2. 10;

3. 12;

4. 14;

5. 16.

12.9. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.

Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F₁ держали 236 рослин, в F₂ - 2248. Скільки типів гамет може утворити рослина F₁?

1. один;

2. два;

3. три;

4. чотири;

5. шість.

12.10. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.

Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F₁ держали 236 рослин, в F₂ - 2248. Скільки високорослих рослин з кулястими плодами може бути в F₁?

1. 59;

2. 118;

3. 177;

4. 236;

5. Такий фенотип відсутній.

12.11. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.

Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F₁ держали 236 рослин, в F₂ - 2248. Скільки різних генотипів може бути в F₂?

1. один;

2. два;

3. три;

4. чотири;

5. шість.

12.12. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.

Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F₁ держали 236 рослин, в F₂ - 2248. Скільки рослин F₂ могли мати карликовий ріст і грушоподібні плоди?

1. 281;

2. 562;

3. 843;

4. 1124;

5. 2248.

12.13. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.

Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F₁ держали 236 рослин, в F₂ - 2248. Скільки рослин F₂ могли мати такий же генотип, як і рослини F₁?

1. 281;

2. 562;

3. 843;

4. 1124;

5. 2248.

12.14. Одиницею виміру відалі між генами є:

1. теломера;

2. центромера;

3. морганида;

4. астросфера;

5. хромомера.

12.15. У особини гени АВС і аbс зчеплені (генотип АвСаВс). Кросинговер відсутній. Вона утворює таку кількість типів гамет:

1. один;

2. два;

3. три;

4. чотири;

5. шість.

 

Кросинговер

13.1. Рекомбінації зчеплених генів виникають в результаті:

1. кросинговеру;

2. синапсису;

3. кон’югації;

4. інтрогресії;

5. інтерференції.

13.2. Особин, які одержали нові ознаки в результаті обміну ділянками гомологічних хромосом, називають:

1. мутантні;

2. модифікаційні;

3. кросоверні;

4. мутаційні;

5. некросоверні.

13.3. Фаза мейозу, протягом якої відбувається рекомбінація генів:

1. метафаза І;

2. телофаза І;

3. телофаза ІІ;

4. анафаза ІІ;

5. профаза І.

13.4. Явище перешкоджання кросинговеру в ділянці хромосоми, якщо поряд вже відбувся кросинговер:

1. інверсія;

2. інтерференція;

3. інцухт;

4. інтрогресія;

5. інсерція.

13.5. Період клітинного циклу, протягом якого відбувається редуплікація молекул ДНК:

1. мейотичний;

2. передсинтетичний;

3. синтетичний;

4. мітотичний;

5. постсинтетичний.

13.6. Частота кросинговеру в одній парі гомологічних хромосом залежить від:

1. кількості хромосом;

2. довжини хромосом;

3. кількості генів;

4. віддалі між генами;

5. віддалі між хромосомами.

13.7. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F₁, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде фенотипів?

1. один;

2. два;

3. три;

4. чотири;

5. шість.

13.8. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F₁, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде рослин, сприйнятливих до іржі з вузькими листками (штук)?

1. 23;

2. 46;

3. 92;

4. 138;

5. 184.

13.9. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F₁, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде кросоверних рослин (штук)?

1. 23;

2. 46;

3. 92;

4. 138;

5. 184.

13.10. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F₁, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде рослин, стійких до іржі з вузькими листками (%)?

1. 19%;

2. 38%;

3. 57%;

4. 76%;

5. 95%.

13.11. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F₁, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 768 рослин. Скільки серед них буде сприйнятливих до іржі рослин?

1. 96;

2. 192;

3. 288;

4. 384;

5. 480.

13.12. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F₁, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 768 рослин. Скільки серед них буде кросоверних рослин?

1. 46;

2. 92;

3. 138;

4. 184;

5. 230.

13.13. Частота перекомбінацій генів, які входять в одну групу зчеплення, залежить:

1. ні від чого не залежить;

2. випадкова;

3. від довжини хромосоми;

4. від відстані між генами в хромосомі;

5. від кількості хромосом.

13.14. Що таке група зчеплення?

1. домінантні і рецесивні алелі;

2. тільки домінантні гени;

3. тільки рецесивні гени;

4. гени, що кодують альтернативний прояв ознак;

5. всі гени однієї хромосоми.

13.15. Що таке морганида?

1. Відстань між генами, що кодують пару альтернативних проявів ознаки.

2. Міра відстані між алельними генами.

3. Один відсоток кросинговеру.

4. Один з альтернативних проявів ознаки.

5. Пара альтернативних проявів ознаки.

 

Генетика статі

14.1. Гетерогаметною статтю у Homo sapiens є:

1. жіноча;

2. чоловіча;

3. обидві статі;

4. гермафродитна;

5. жодна зі статей.

14.2. Гетерогаметною статтю у птахів є:

1. жіноча;

2. чоловіча;

3. обидві статі;

4. жодна зі статей;

5. гермафродитна.

14.3. Визначення статі, яке відбувається в момент злиття гамет:

1. прогамне;

2. сингамне;

3. епігамне;

4. гетерогамне;

5. агамне.

14.4. Ознаки, обмежені статтю:

1. дальтонізм;

2. яйценоскість;

3. рогатість овець;

4. гемофілія;

5. міопатія.

14.5. Ознаки, залежні від статі:

1. дальтонізм;

2. яйценоскість;

3. рогатість овець;

4. міопатія;

5. гемофілія.

14.6. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у інтерсекса дрозофіли:

1. Х: А = 1,5;

2. Х: А = 1,0;

3. Х: А = 0,67;

4. Х: А = 0,5;

5. Х: А = 0,33.

14.7. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у чоловічої статі людини:

1. Х: А = 1,5;

2. Х: А = 1,0;

3. Х: А = 0,67;

4. Х: А = 0,5;

5. Х: А = 0,33.

14.8. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у жіночої статі дрозофіли:

1. Х: А = 1,5;

2. Х: А = 1,0;

3. Х: А = 0,67;

4. Х: А = 0,5;

5. Х: А = 0,33.

14.9. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у зверхсамки (метасамки) дрозофіли:

1. Х: А = 1,5;

2. Х: А = 1,0;

3. Х: А = 0,67;

4. Х: А = 0,5;

5. Х: А = 0,33.

14.10. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у зверхсамця (метасамця) дрозофіли:

1. Х: А = 1,5;

2. Х: А = 1,0;

3. Х: А = 0,67;

4. Х: А = 0,5;

5. Х: А = 0,33.

14.11. Синдром Клайнфельтера виникає у чоловіка при такому поєднанні хромосом:

1. ХУ;

2. ХО;

3. ХХУ;

4. ХХО;

5. ХУУ.

14.12. Синдром Шерешевського-Тернера виникає у жінки при такому поєднанні хромосом:

1. ХУ;

2. ХО;

3. ХХУ;

4. ХХО;

5. ХУУ.

14.13. Визначення статі, яке відбувається до злиття гамет:

1. прогамне;

2. сингамне;

3. епігамне;

4. гетерогамне;

5. агамне.

14.14. Визначення статі, яке відбувається після злиття гамет:

1. прогамне;

2. сингамне;

3. епігамне;

4. гетерогамне;

5. агамне.

14.15. Один із випадків розвитку синдрома Дауна у дитини:

1. трисомія по 8-й хромосомі;

2. трисомія по 12-й хромосомі;

3. трисомія по 17-й хромосомі;

4. трисомія по 21-й хромосомі;

5. трисомія по 23-й хромосомі.

 

15. Цитоплазматична чоловіча стерильність (ЦЧС)

15.1. Основним методом визначення ядерної чи цитоплазматичної спадковості є схрещування:

1. аналізуючі;

2. поворотні;

3. ступінчасті;

4. реципрокні;

5. насичуючі.

15.2. Сукупність генів клітини, які знаходяться поза ядром, називається:

1. генотип;

2. фенотип;

3. геном;

4. плазмон;

5. гомогаметність.

15.3. У кукурудзи ЦЧС викликається спадковим дефектом:

1. ядра;

2. пластид;

3. мітохондрій;

4. диктіосом;

5. рибосом.

15.4. У кукурудзи ЦЧС обумовлена:

1. змінами генів ядра;

2. зміною генів цитоплазми;

3. взаємодією генів ядра і цитоплазми;

4. біотичними факторами;

5. абіотичними факторами.

15.5. Який з вказаних генотипів означає закріплювача стерильності?

1. цит^S rf rf;

2. цит^N rf rf;

3. цит^S Rf rf;

4. цит^N Rfrf;

5. цит^N Rf Rf.

15.6. Який з вказаних генотипів означає відновлювача фертильності?

1. цит^S rf rf;

2. цит^N rf rf;

3. цит^S Rf rf;

4. цит^N Rf rf;

5. цит^N Rf Rf.

15.7. У кукурудзи чоловіча стерильність проявляється наступним чином:

1. тичинки на розвиваються;

2. пиляки не розвиваються;

3. пиляки утворюються з нежиттєздатним пилком;

4. пиляки з нормальним пилком не розтріскуються;

5. пиляки дегенерують на ранніх стадіях розвитку.

15.8. У тютюну чоловіча стерильність проявляється наступним чином:

1. тичинки на розвиваються;

2. пиляки не розвиваються;

3. пиляки утворюються з нежиттєздатним пилком;

4. пиляки з нормальним пилком не розтріскуються;

5. пилкові зерна не проростають на приймочці маточки;

 

КОЛОКВІУМ 4