12.1. Яка з названих закономірностей встановлена Т.Морганом?
1. генетична роль ДНК;
2. синтез білка;
3. триплетність генетичного коду;
4. лінійне розташування генів у хромосомі;
5. мутаційна мінливість організмів.
12.2. Утворення з багатьох генів, які локалізовані в одній і тій же хромосомі, називається:
1. група генів;
2. зчеплення генів;
3. група зчеплення;
4. гемізиготність;
5. кросинговер.
12.3. Явище сумісного успадкування генів, яке обмежує їх вільне комбінування, називається:
1. група генів;
2. зчеплення генів;
3. група зчеплення;
4. інтерференція;
5. кросинговер.
12.4. Розташування генів в одній хромосомі:
1. дискретне;
2. рівномірне;
3. лінійне;
4. ступінчасте;
5. вирівняне.
12.5. Відстань між генами вимірюють у:
1. відсотках кросинговера;
2. нанометрах;
3. мікронах;
4. сантиметрах;
5. міліметрах.
12.6. Гамети, які містять незмінені хромосоми батьків, називають:
1. множинними;
2. одинарними;
3. одноманітними;
4. кросоверними;
5. некросоверними.
12.7. У кукурудзи гени, які обумовлюють фертильність – стерильність (F-f) пилку і матову – блискучу (G-g) поверхню листків, успадковуються зчеплено. Скільки типів гамет утворює дигетерозигота?
1. 2;
2. 4;
3. 6;
4. 8;
5. 10.
12.8. Кількість груп зчеплення у кукурудзи становить:
1. 8;
2. 10;
3. 12;
4. 14;
5. 16.
12.9. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.
Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F1 держали 236 рослин, в F2 - 2248. Скільки типів гамет може утворити рослина F1?
1. один;
2. два;
3. три;
4. чотири;
5. шість.
12.10. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.
Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F1 держали 236 рослин, в F2 - 2248. Скільки високорослих рослин з кулястими плодами може бути в F1?
1. 59;
2. 118;
3. 177;
4. 236;
5. Такий фенотип відсутній.
12.11. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.
Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F1 держали 236 рослин, в F2 - 2248. Скільки різних генотипів може бути в F2?
1. один;
2. два;
3. три;
4. чотири;
5. шість.
12.12. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.
Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F1 держали 236 рослин, в F2 - 2248. Скільки рослин F2 могли мати карликовий ріст і грушоподібні плоди?
1. 281;
2. 562;
3. 843;
4. 1124;
5. 2248.
12.13. У помідорів гени, які контролюють висоту і форму плодів, успадковуються зчепленню і локалізовані в одній хромосомі.
Схрещували гомозиготну рослину з домінантними генами високорослості (H) і кулястої форми плодів (P) з рослинами, які мали карликовий ріст (алель h) і грушоподібні форми плодів (p). У F1 держали 236 рослин, в F2 - 2248. Скільки рослин F2 могли мати такий же генотип, як і рослини F1?
1. 281;
2. 562;
3. 843;
4. 1124;
5. 2248.
12.14. Одиницею виміру відалі між генами є:
1. теломера;
2. центромера;
3. морганида;
4. астросфера;
5. хромомера.
12.15. У особини гени АВС і аbс зчеплені (генотип АвСаВс). Кросинговер відсутній. Вона утворює таку кількість типів гамет:
1. один;
2. два;
3. три;
4. чотири;
5. шість.
Кросинговер
13.1. Рекомбінації зчеплених генів виникають в результаті:
1. кросинговеру;
2. синапсису;
3. кон’югації;
4. інтрогресії;
5. інтерференції.
13.2. Особин, які одержали нові ознаки в результаті обміну ділянками гомологічних хромосом, називають:
1. мутантні;
2. модифікаційні;
3. кросоверні;
4. мутаційні;
5. некросоверні.
13.3. Фаза мейозу, протягом якої відбувається рекомбінація генів:
1. метафаза І;
2. телофаза І;
3. телофаза ІІ;
4. анафаза ІІ;
5. профаза І.
13.4. Явище перешкоджання кросинговеру в ділянці хромосоми, якщо поряд вже відбувся кросинговер:
1. інверсія;
2. інтерференція;
3. інцухт;
4. інтрогресія;
5. інсерція.
13.5. Період клітинного циклу, протягом якого відбувається редуплікація молекул ДНК:
1. мейотичний;
2. передсинтетичний;
3. синтетичний;
4. мітотичний;
5. постсинтетичний.
13.6. Частота кросинговеру в одній парі гомологічних хромосом залежить від:
1. кількості хромосом;
2. довжини хромосом;
3. кількості генів;
4. віддалі між генами;
5. віддалі між хромосомами.
13.7. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F1, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде фенотипів?
1. один;
2. два;
3. три;
4. чотири;
5. шість.
13.8. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F1, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде рослин, сприйнятливих до іржі з вузькими листками (штук)?
1. 23;
2. 46;
3. 92;
4. 138;
5. 184.
13.9. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F1, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде кросоверних рослин (штук)?
1. 23;
2. 46;
3. 92;
4. 138;
5. 184.
13.10. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F1, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 384 рослини. Скільки серед них буде рослин, стійких до іржі з вузькими листками (%)?
1. 19%;
2. 38%;
3. 57%;
4. 76%;
5. 95%.
13.11. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F1, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 768 рослин. Скільки серед них буде сприйнятливих до іржі рослин?
1. 96;
2. 192;
3. 288;
4. 384;
5. 480.
13.12. Від схрещування двох ліній кукурудзи, одна з яких стійка до іржі з вузькими листками, а друга – сприйнятлива до іржі з нормальними листками, одержали гібриди F1, стійкі до іржі з нормальними листками. Успадкування зчеплене, віддаль між локусами – 24 морганиди. В результаті аналізуючого схрещування одержали 768 рослин. Скільки серед них буде кросоверних рослин?
1. 46;
2. 92;
3. 138;
4. 184;
5. 230.
13.13. Частота перекомбінацій генів, які входять в одну групу зчеплення, залежить:
1. ні від чого не залежить;
2. випадкова;
3. від довжини хромосоми;
4. від відстані між генами в хромосомі;
5. від кількості хромосом.
13.14. Що таке група зчеплення?
1. домінантні і рецесивні алелі;
2. тільки домінантні гени;
3. тільки рецесивні гени;
4. гени, що кодують альтернативний прояв ознак;
5. всі гени однієї хромосоми.
13.15. Що таке морганида?
1. Відстань між генами, що кодують пару альтернативних проявів ознаки.
2. Міра відстані між алельними генами.
3. Один відсоток кросинговеру.
4. Один з альтернативних проявів ознаки.
5. Пара альтернативних проявів ознаки.
Генетика статі
14.1. Гетерогаметною статтю у Homo sapiens є:
1. жіноча;
2. чоловіча;
3. обидві статі;
4. гермафродитна;
5. жодна зі статей.
14.2. Гетерогаметною статтю у птахів є:
1. жіноча;
2. чоловіча;
3. обидві статі;
4. жодна зі статей;
5. гермафродитна.
14.3. Визначення статі, яке відбувається в момент злиття гамет:
1. прогамне;
2. сингамне;
3. епігамне;
4. гетерогамне;
5. агамне.
14.4. Ознаки, обмежені статтю:
1. дальтонізм;
2. яйценоскість;
3. рогатість овець;
4. гемофілія;
5. міопатія.
14.5. Ознаки, залежні від статі:
1. дальтонізм;
2. яйценоскість;
3. рогатість овець;
4. міопатія;
5. гемофілія.
14.6. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у інтерсекса дрозофіли:
1. Х: А = 1,5;
2. Х: А = 1,0;
3. Х: А = 0,67;
4. Х: А = 0,5;
5. Х: А = 0,33.
14.7. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у чоловічої статі людини:
1. Х: А = 1,5;
2. Х: А = 1,0;
3. Х: А = 0,67;
4. Х: А = 0,5;
5. Х: А = 0,33.
14.8. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у жіночої статі дрозофіли:
1. Х: А = 1,5;
2. Х: А = 1,0;
3. Х: А = 0,67;
4. Х: А = 0,5;
5. Х: А = 0,33.
14.9. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у зверхсамки (метасамки) дрозофіли:
1. Х: А = 1,5;
2. Х: А = 1,0;
3. Х: А = 0,67;
4. Х: А = 0,5;
5. Х: А = 0,33.
14.10. Співвідношення Х-хромосом і аутосом у зверхсамця (метасамця) дрозофіли:
1. Х: А = 1,5;
2. Х: А = 1,0;
3. Х: А = 0,67;
4. Х: А = 0,5;
5. Х: А = 0,33.
14.11. Синдром Клайнфельтера виникає у чоловіка при такому поєднанні хромосом:
1. ХУ;
2. ХО;
3. ХХУ;
4. ХХО;
5. ХУУ.
14.12. Синдром Шерешевського-Тернера виникає у жінки при такому поєднанні хромосом:
1. ХУ;
2. ХО;
3. ХХУ;
4. ХХО;
5. ХУУ.
14.13. Визначення статі, яке відбувається до злиття гамет:
1. прогамне;
2. сингамне;
3. епігамне;
4. гетерогамне;
5. агамне.
14.14. Визначення статі, яке відбувається після злиття гамет:
1. прогамне;
2. сингамне;
3. епігамне;
4. гетерогамне;
5. агамне.
14.15. Один із випадків розвитку синдрома Дауна у дитини:
1. трисомія по 8-й хромосомі;
2. трисомія по 12-й хромосомі;
3. трисомія по 17-й хромосомі;
4. трисомія по 21-й хромосомі;
5. трисомія по 23-й хромосомі.
15. Цитоплазматична чоловіча стерильність (ЦЧС)
15.1. Основним методом визначення ядерної чи цитоплазматичної спадковості є схрещування:
1. аналізуючі;
2. поворотні;
3. ступінчасті;
4. реципрокні;
5. насичуючі.
15.2. Сукупність генів клітини, які знаходяться поза ядром, називається:
1. генотип;
2. фенотип;
3. геном;
4. плазмон;
5. гомогаметність.
15.3. У кукурудзи ЦЧС викликається спадковим дефектом:
1. ядра;
2. пластид;
3. мітохондрій;
4. диктіосом;
5. рибосом.
15.4. У кукурудзи ЦЧС обумовлена:
1. змінами генів ядра;
2. зміною генів цитоплазми;
3. взаємодією генів ядра і цитоплазми;
4. біотичними факторами;
5. абіотичними факторами.
15.5. Який з вказаних генотипів означає закріплювача стерильності?
1. цитS rf rf;
2. цитN rf rf;
3. цитS Rf rf;
4. цитN Rfrf;
5. цитN Rf Rf.
15.6. Який з вказаних генотипів означає відновлювача фертильності?
1. цитS rf rf;
2. цитN rf rf;
3. цитS Rf rf;
4. цитN Rf rf;
5. цитN Rf Rf.
15.7. У кукурудзи чоловіча стерильність проявляється наступним чином:
1. тичинки на розвиваються;
2. пиляки не розвиваються;
3. пиляки утворюються з нежиттєздатним пилком;
4. пиляки з нормальним пилком не розтріскуються;
5. пиляки дегенерують на ранніх стадіях розвитку.
15.8. У тютюну чоловіча стерильність проявляється наступним чином:
1. тичинки на розвиваються;
2. пиляки не розвиваються;
3. пиляки утворюються з нежиттєздатним пилком;
4. пиляки з нормальним пилком не розтріскуються;
5. пилкові зерна не проростають на приймочці маточки;
КОЛОКВІУМ 4
