Комплементарна взаємодія неалельних генів

9.1. Комплементарність – це така взаємодія генів неалельних пар хромосом, при якій:

1. одна пара генів пригнічує прояв іншої пари;

2. ознака визначається однозначно діючими генами;

3. проявляються нові ознаки, яких не було у батьків;

4. прояв ознаки підсилюється іншою неалельною парою генів;

5. гени примножують свою дію в залежності від дози.

9.2. Якщо жоден з генів не має власного фенотипового прояву, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 9: 6: 1;

3. 12:3: 1;

4. 9: 7;

5. 9: 3: 4.

9.3. Якщо кожен комплементарний ген має власний фенотиповий прояв, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 12: 3: 1;

3. 9: 6: 1;

4. 9: 7;

5. 9: 3: 4.

9.4.Якщо ген проявляє себе по-різному в присутності домінантного чи рецесивного алеля комплементарного гена, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 9: 6: 1;

3. 9: 7;

4. 12: 3: 1;

5. 9: 3: 4.

9.5. Якщо кожен ген обумовлює однаковий прояв ознак, а при поєднанні в одному генотипі детермінується новий її фенотиповий прояв, то співвідношення розщеплення за фенотипом буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 12: 3: 1;

3. 9: 6: 1;

4. 9: 7;

5. 9: 3: 4.

9.6. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань кількість генотипів максимальна:

1. Аавв х аавв;

2. АаВв хАаВв;

3. ААВВ х аавв;

4. АаВв х ааВв;

5. Аавв × ааВв.

9.7. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань співвідношеня розщеплення «червоні: білі» буде 1: 3:

1. Аавв х аавв;

2. АаВв хАаВв;

3. ААВВ х аавв;

4. АаВв х ааВв;

5. Аавв × ааВв.

9.8. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань всі квітки білі:

1. Аавв х аавв;

2. АаВв хАаВв;

3. ААВВ х аавв;

4. АаВв х ааВв;

5. Аавв × ааВв.

9.9. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань розщеплення відповідає характерному для даного типу взаємодії генів співвідношенню фенотипів у F₂:

1. Аавв х аавв;

2. АаВв хАаВв;

3. ААВВ х аавв;

4. АаВв х ааВв;

5. Аавв × ааВв.

9.10. Пурпурне забарвлення у запашного горошку розвивається лише при наявності двох домінантних генів. В якому з цих схрещувань всі квіти будуть червоними:

1. Аавв х аавв;

2. АаВв хАаВв;

3. ААВВ х аавв;

4. АаВв х ааВв;

5. Аавв × ааВв.

9.11. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань зустрічаються всі три фенотипові форми:

1. АаВв хАаВв;

2. АаВв х аавв;

3. ААвв х ааВв;

4. ААВВ х аавв;

5. ааВв х ааВв.

9.12. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань розщеплення за фенотипом відповідає аналізуючому:

1. АаВв хАаВв;

2. АаВв х аавв;

3. ААвв х ааВв;

4. ААВВ х аавв;

5. ааВв х ааВв.

9.13. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань кількість дисковидних плодів буде максимальною:

1. АаВв хАаВв;

2. АаВв х аавв;

3. ААвв х ааВв;

4. ААВВ х аавв;

5. ааВв х ааВв.

9.14. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань в потомстві кількість дисковидних і сферичних плодів буде однакова:

1. АаВв хАаВв;

2. АаВв х аавв;

3. ААвв х ааВв;

4. ААВВ х аавв;

5. ааВв х ааВв.

9.15. У гарбуза кожен з двох пар неалельних домінантних генів обумовлює сферичну форму плода, при взаємодії в одному генотипі – дисковидну, а рецесивні гени – видовжену. В якому з цих схрещувань в потомстві співвідношення розщеплення «сферичні: видовжені» буде 3:1:

1. АаВв хАаВв;

2. АаВв х аавв;

3. ААвв х ааВВ;

4. ААВВ х аавв;

5. ааВв х ааВв.

 

Епістаз

10.1. Ген, який пригнічує прояв іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, називається:

1. гіпостатичний;

2. супресор;

3. модифікатор;

4. оператор;

5. регулятор.

10.2. Ген, прояв якого пригнічується дією іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, називається:

1. гіпостатичний;

2. оператор;

3. супресор;

4. модифікатор;

5. регулятор.

10.3. Якщо ген, який пригнічує прояв іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, не має власного фенотипового прояву, то співвідношення розщеплення за фенотипом в F₂ буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 9: 7;

3. 12: 3: 1;

4. 13: 3.

5. 9:3: 4.

10.4. Якщо ген, який пригнічує прояв іншого неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, має власний фенотиповий прояв, то співвідношення розщеплення за фенотипом в F₂ буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 9: 7;

3. 12: 3: 1;

4. 13: 3.

5. 9: 3: 4.

10.5. Якщо ген в гомозиготному рецесивному стані пригнічує прояв домінантного неалельного гена при зустрічі в одному генотипі, то співвідношення розщеплення за фенотипом в F₂ буде:

1. 9: 3: 3: 1;

2. 9: 7;

3. 12: 3: 1;

4. 13: 3.

5. 9: 3:4.

10.6. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві кількість генотипів буде максимальною?

1. АаВв х АаВв;

2. АаВв х ААвв;

3. ааВВ х аавв;

4. АаВв х аавв;

5. Аавв х ааВВ.

10.7. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві всі рослини будуть мати чорний колір лусок?

1. АаВв х АаВв;

2. АаВв х ААвв;

3. ааВВ х аавв;

4. АаВв х аавв;

5. Аавв х ааВВ.

10.8. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві всі рослини будуть мати сірий колір лусок?

1. АаВв х АаВв;

2. АаВв х ААвв;

3. ааВВ х аавв;

4. АаВв х аавв;

5. Аавв х ааВВ.

10.9. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві співвідношення розщеплення «чорні:сірі:білі» буде 2:1:1?

1. АаВв х АаВв;

2. АаВв х ААвв;

3. ааВВ х аавв;

4. АаВв х аавв;

5. Аавв х ааВВ.

10.10. У вівса сіре забарвлення квіткових лусочок контролюється геном “В”, який є гіпостатичним до гена “А”, що обумовлює чорний колір лусок. Рецесивні гени “а” і “в” не впливають на колір лусок, і вони залишаються білими. В якому з цих схрещувань в потомстві кількість рослин з чорними і сірими лусками буде однакова?

1. АаВв х АаВв;

2. АаВв х ААвв;

3. ааВВ х аавв;

4. АаВв х аавв;

5. Аавв х ааВВ.

10.11. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань співвідношення розщеплення «гофровані:гладенькі» буде 3:1?

1. АаГг х Аагг;

2. АаГг х АаГг;

3. АаГг х аагг;

4. ааГг х ааГГ;

5. ААгг х ааГГ.

10.12. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань кількість генотипів відповідає формулі 3ⁿ?

1. АаГг х Аагг;

2. АаГг х АаГг;

3. АаГг х аагг;

4. ааГг х ааГГ;

5. ААгг х ааГГ.

10.13. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань співвідношення розщеплення «гофровані:гладенькі» буде 1:1?

1. АаГг х Аагг;

2. АаГг х АаГг;

3. АаГг х аагг;

4. ааГг х ааГГ;

5. ААгг х ааГГ.

10.14. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань всі квітки будуть з гладенькими пелюстками?

1. АаГг х Аагг;

2. АаГг х АаГг;

3. АаГг х аагг;

4. ааГг х ааГГ;

5. ААгг х ааГГ.

10.15. У льону ген “А” обумовлює гофровану форму пелюсток і є епістатичним до гена “Г”, який контролює гладенькі пелюстки. Гени “а” та “г” не впливають на форму пелюсток (гладенькі). В якому з цих схрещувань розщеплення за фенотипом відсутнє (всі пелюстки гофровані)?

1. АаГг х Аагг;

2. АаГг х АаГг;

3. АаГг х аагг;

4. ааГг х ааГГ;

5. ААгг х ааГГ.

 

 

КОЛОКВІУМ 3

Полімерія

11.1. Сукупність неалельних генів у складі генотипу, які обумовлюють розвиток однієї і тієї ж ознаки, називають:

1. комплементарними;

2. кумулятивними;

3. епістатичними;

4. трансгресивними;

5. гіпостатичними.

11.2. Якщо прояв ознаки залежить від дози гена, то така полімерія називається:

1. трансгресивна;

2. мутаційна;

3. кількісна;

4. якісна;

5. модифікаційна.

11.3. Якщо прояв ознаки не залежить від дози гена, та така полімерія називається:

1. трансгресивна;

2. кількісна;

3. мутаційна;

4. якісна;

5. модифікаційна.

11.4. Кількість вітаміну “А” у триплоїдному ендоспермі кукурудзи, виражена в одиницях активності, контролюється геном “У”. При відсутності домінантних генів кількість вітаміну складає 0,05, при одному домінантному гені – 2,25, при двох – 5,00, при трьох – 7,50. Яка з вказаних формул забезпечить синтез вітаміну “А” в дозі 5,00?

1. УУУ;

2. УУу;

3. Ууу;

4. така формула відсутня;

5. ууу.

11.5. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R₁ і R₂. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення генотипів відповідає другому закону Г.Менделя:

1. R₁r₁R₂r₂ x R₁r₁R₂r₂;

2. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁R₂r₂;

3. R₁R₁r₂r₂ x r₁r₁R₂R₂;

4. R₁r₁R₂r₂ x r₁r₁r₂r₂;

5. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁r₂r_2.

11.6. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R₁ і R₂. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів відповідає аналізуючому схрещуванню у моногібрида:

1. R₁r₁R₂r₂ x R₁r₁R₂r₂;

2. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁R₂r₂;

3. R₁R₁r₂r₂ x r₁r₁R₂R₂;

4. R₁r₁R₂r₂ x r₁r₁r₂r₂;

5. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁r₂r_2.

11.7. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R₁ і R₂. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування всі зернівки будуть мати червоний колір:

1. R₁r₁R₂r₂ x R₁r₁R₂r₂;

2. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁R₂r₂;

3. R₁R₁r₂r₂ x r₁r₁R₂R₂;

4. R₁r₁R₂r₂ x r₁r₁r₂r₂;

5. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁r₂r_2.

11.8. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R₁ і R₂. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення “червоні: світло-червоні: білі” буде “1: 2: 1”:

1. R₁r₁R₂r₂ x R₁r₁R₂r₂;

2. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁R₂r₂;

3. R₁R₁r₂r₂ x r₁r₁R₂R₂;

4. R₁r₁R₂r₂ x r₁r₁r₂r₂;

5. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁r₂r_2.

11.9. У пшениці інтенсивність забарвлення зернівки контролюється двома парами полімерних генів – R₁ і R₂. При наявності в генотипі чотирьох домінантних генів забарвлення буде темно-червоним, трьох – густо-червоним, двох – червоним, одного – світло-червоним, при відсутності домінантних генів – білим. В результаті якого схрещування співвідношення “світло-червоні: білі” буде “1: 1”:

1. R₁r₁R₂r₂ x R₁r₁R₂r₂;

2. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁R₂r₂;

3. R₁R₁r₂r₂ x r₁r₁R₂R₂;

4. R₁r₁R₂r₂ x r₁r₁r₂r₂;

5. R₁r₁r₂r₂ x r₁r₁r₂r_2.

11.10. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а₁а₁а₂а₂” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування всі плоди будуть овальні:

1. а₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

2. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁А₂а₂;

3. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂А₂;

4. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

5. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂а₂.

11.11. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а₁а₁а₂а₂” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів “трикутні: овальні” буде “3: 1”:

1. а₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

2. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁А₂а₂;

3. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂А₂;

4. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

5. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂а₂.

11.12. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а₁а₁а₂а₂” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів “трикутні: овальні” буде “15: 1”:

1. а₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

2. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁А₂а₂;

3. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂А₂;

4. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

5. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂а₂.

11.13. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а₁а₁а₂а₂” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування співвідношення фенотипів “трикутні: овальні” буде “1: 1”:

1. а₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

2. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁А₂а₂;

3. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂А₂;

4. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

5. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂а₂.

11.14. У грициків відомі дві різні форми плодів – овальна з генотипом “а₁а₁а₂а₂” і трикутна, якщо в генотипі є хоча б один домінантний алель з двох пар генів. В результаті якого схрещування все потомство буде мати трикутні плоди:

1. а₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

2. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁А₂а₂;

3. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂А₂;

4. А₁а₁а₂а₂ х а₁а₁а₂а₂;

5. А₁а₁А₂а₂ х А₁а₁А₂а₂.

11.15. У кукурудзи довжина качана обумовлена взаємодією двох пар полімерних неалельних генів А та В. Кожен домінантний ген обумовлює 6 см довжини качана, а рецесивний – 3 см. В якому з цих схрещувань співвідношення розщеплення в F₂ буде ¼ (18см): ²/₄ (15см): ¼ (12см):

1. АаВв х АаВв

2. ААвв х ааВВ

3. АаВв х аавв

4. Аавв х аавв

5. АаВв х ААВВ