СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Тема 1. Інкорпорація українських земель до складу Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
(2 год. лютий)
Мета: висвітлити причини та процес інкорпорації українських територій до складу Російської та Австрійської імперій. Дати порівняльну характеристику адміністративно-територіальному поділу та місцевим органам влади на українських землях впродовж першої половини ХІХ ст.
План:
- Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії.
- Територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії.
- Владні інституції в Австрійській та Російській імперіях: порівняльна характеристика.
Теми рефератів:
1. Зовнішньополітичні інтереси Російської імперії у ХІХ ст. та доля українських земель.
2. Російсько-французька війна 1812 р. і участь у ній українського народу.
3. Російсько-турецькі війни кінця ХVІІІ – ХІХ ст. та їх результати для українських земель.
4. Формування та історія Чорноморської Січі та Війська Донського.
5. Старшинські роди Гетьманщини на державній службі в Російській імперії.
Джерела
Хрестоматія з історії Української РСР: У 2-х томах. – Т.1. – К., 1959. – Розд. 10.
Хрестоматія з історії України. /Упор. Уривалкін А.Н. – К., 2007.
Історія України в документах і матеріалах. – К., 1991.
Історія України: Документи. Матеріали / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., 2001.
Україна: Антологія пам’яток державотворення Х – ХХ ст. У 10 томах. – Т. 5. Романтики національного відродження (1800 – 1863) /Упор. І. Дзюба. – К.: Основи, 2009. – 736 с.
Л і т е р а т у р а:
Андрущенко В. Австро-Угорська імперія (1867 – 1918) //Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації. – К., 2006.
Бармак М. Державна служба в Російської імперії. Правові основи формування та функціонування корпусу цивільних службовців (18 – п.п. 19 ст.). – Тернопіль, 2006.
Горобець В. Українська автономія та російський централізм епохи становлення і розбудови імперії // Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси у 3 томах. – Т. 1. – Український проект в Російській імперії. – С. 180 – 249.
Зайончковский П.А. Правительственный апарат самодержавной России в ХІХ в. – М., 1978.
Каппелер А. Росія як політична імперія: Виникнення. Історія. Розпад. – Л., 2005. – 360 с.
Когут З. Російський централізм і українська автономія. – К., 1996.
Морякова О.В. система местного управления России при Николае І. – М., 1998.
Петровський В. Державно-правовий устрій України у складі Австро-Угорської імперії //Його ж. Історія держави і права України. До новітній час. Навчальний посібник. – К., 2006. – С. 326 – 360.
Петровський В. Державно-правовий устрій України у складі Російської імперії //Його ж. Історія держави і права України. До новітній час. Навчальний посібник. – К., 2006. – С. 260 – 317.
Петровський В. Історія України. Неупереджений погляд: факти, міфи. Коментарі. – Харків, 2007.
Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. – К., 2000.
Сергійчук В. Українці в імперії. – К., 1992.
Шандра В. С. Адміністративні установи Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. в російському законодавстві: джерелознавчий аналітичний огляд. – К., 1998.
Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство 1802-1856 рр. – К., 2001. – 355 с.
Шандра В.Генерал-губернаторства в Україні: ХІХ – початок ХХ ст. /В.С. Шандра; НАН України, Інститут історії України. – К. [б.в.], 2005. – 428 с.
Швидько Г. Управління, право і судочинство на українських землях у складі Австро-Угорської імперії // Історія та правознавство. – 2006. – № 17 – 18. – С. 7 – 12.
Методичні поради
Для розуміння процесів, які відбувалися в під російській та під австрійскій Україні у ХІХ ст. необхідно з’ясувати, коли і як завершилося включення етнічних українських земель у систему державних кордонів Російської та Австрійської імперій. Варто наголосити, що логічним продовженням інкорпорації українських територій в Австрію та Росію було інтегрування їх в імперський державний простір шляхом приведення адміністративного устрою у відповідності до загального державного зразка.
Перше та друге питання, включення українських територій до складу двох імперій, доречно розглядати за хронологічним принципом. Вивчення проблем та відповідь необхідно супроводжувати використанням історичних чи географічних карт.
У третьому питанні слід відтворити, сформовану до першої чверті ХІХ ст., систему влади на українських землях у складі двох імперій. Особливу увагу слід звернути на порівняльну характеристику повноважень місцевих органів влади, прав та обов’язків, політичних, релігійних та економічних можливостей українського населення у під російській та під австрійській частинах України.
Для розуміння соціально-економічних, політичних процесів, міжнаціональних відносин на українських землях потрібно розглянути чисельність та національний склад їх населення.
Контрольні запитання і завдання:
- Поясніть причини інкорпорації земель Гетьманщини до складу Російської імперії.
- На які соціальні групи населення спиралась царська адміністрація в Україні?
- Які зрушення у соціальній структурі населення українських земель характерні для першої чверті ХІХ ст.?
- Дайте характеристику наслідків інкорпорації українських територій до складу Російської та Австрійської імперій.
Тема 2. Антикріпосницькі рухи селянства першої половини ХІХ ст.
(2 години) – лютий
Мета: схарактеризувати причини антикріпосницького руху, його форми та прояви. Звернути увагу на з’ясування наслідків селянського руху. Наприкінці заняття виокремити етапи у боротьбі селян, дати їм характеристику.
План:
1. Характеристика антикріпосницького руху селянства: причини, форми, етапи.
2. Селянські рухи першої чверті ХІХ ст.
3. Антикріпосницькі рухи 30 – 40 х р.
4. Посилення селянського руху за часів Кримської війни.
Теми рефератів:
1. Хто він – Устим Кармалюк?
2. Кріпаки в українському живописі (літературі) ХІХ ст.
3. Побут українського селянина (дім, одяг, традиції).
4. Поезії Тараса Шевченка про тяжке життя кріпака.
5. Формування військовий поселень на українських землях.
6. Кріпосний театр.
7. Формування кріпосної системи: порівняльна характеристика західного та східного варіантів.
8. Лук`ян Кобилиця.
Реферування:
1. Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. – К., 1996.
Джерела
Хрестоматія з історії Української РСР: У 2-х томах. – Т.1. – К., 1959. – Розд. 10.
Селянський рух на Україні: Зб. Документів і матеріалів. – Т. 1. – Середина ХУШ – перша чверть Х1Хст. – К., 1978; – Т.2. 1826-1849рр. – К., 1985; Т.3. 1850-1861рр. – К., 1988.
Крестьянское движение в России 1850 – 1856 гг. Сборник документов. – М., 1962.
Хрестоматія з історії Української РСР – Т. 1. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. ХІХ ст. Посібник для вчителів. /Упор. О.А. Бевзо, М. Лисенко та ін. /За ред.. І.О. Гуржія. – К.: Радянська школа, 1959. – 709 с.
Л і т е р а т у р а:
Абаліхін Б.С. Антикріпосницьке Повстання ратників міліції в листопаді-грудні 1807р. //Українській історичний журнал. – 1967. – № 12. – С. 114-119.
Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831 – 1863). – К., 1996.
Грищук Б. Дума про Устима //Вітчизна. – 1987. – № 3. – С. 184-188.
Гуржій І.О. Боротьба селян і робітників України проти феодально-кріпосницького гніту (з 80-х р.. ХVІІІ ст. до 1861 р.). – К., 1959.
Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини ХІХ ст. –К., 1959.
Гуржій І.О., Лещенко М.Н. Боротьба трудящих України за соціальне і національне визволення. – К., 1967.
Його ж. Селянський рух на Україні у 1856 р. – К., 1956.
Дружинина Е.И. Южная Украина в 1800-1825 гг. – М., 1970.
Її ж. Южная Украина в 1825-1860 гг. – М., 1981.
Дячок В. Устим Кармалюк і сіверський край //Сіверянський літопис. – 2000. – № 4.
Зінченко А.А. З історії селянського руху на Правобережній Україні у ХVІІІ –першій половині ХІХ ст. // Українській історичний журнал. – 1991. – № 1. – С. 36 – 45.
Крестьянское движение в России 1850 – 1856 гг. Сборник документов. – М., 1962.
Крижанівський О.П. Селянський рух у Волинській губернії після проведення інвентарної реформи 1847 – 1848 рр. // Український історичний журнал. – 1970. – № 3. – С. 105 – 106.
Лазанская Т.И. Государственные крестьяне Украины в период кризиса феодально-крепостнической системы. – К., 1989.
Лещенко М. Класова боротьба в українському селі в епоху домонополістичного капіталізму. – К., 1970.
Лещенко М.Н. Посилення класової боротьби в українському селі в 1848 р. // Український історичний журнал. – 1973. – №. 2. – С. 45 – 52.
Любченко В. Кармалюк чи Карманюк? //УІЖ. – 1997. – № 1. – С. 122-127.
Любченко В. Яким було справжнє прізвище українського «Робін Гуда» //Історія України. – 1997. – № 40 (жовтень). – С.4-5.
Миронов Б. Социальная история России периода империи. – Т. 1 – 2. – Спб., 2000.
Романцов В. Український етнос на одвічних українських землях та за їхними межами (ХVІІІ – ХХ століття). – К., 1998.
Селянський рух на Буковині в 40-х рр. 19 ст. Збірник документів. – К., 1949.
Стеблій Ф.І. Боротьба селян Східної Галичини проти феодального гніту в першій половині ХІХ ст. – К., 1961.
Шевченко Ф.П. Лук’ян Кобилиця. З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в першій половині ХІХ ст. – К., 1958.
Сергійчук В. Українці в імперії. – К., 1992.
Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. – К., 2000.
Смолій В.А., Мазурик В.С. Устим Кармалюк – визначний керівник антикріпосницької боротьби селян України //УІЖ. – 1987. - № 3. – С. 135-139.
Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. – К., 1994. – Розділ ІV.
Шевченко Ф.П. Селянський рух в 40-х р. Х1Х ст. – К., 1949.
Присяжнюк Ю. Українське селянство ХІХ – ХХ ст..: еволюція, ментальність, традиціоналізм: Навчальний посібник. – Черкаси, 2002.
Історія українського селянства. Нариси в 2-х томах. – К., 2006.
Методичні поради
Тема семінарського заняття є продовженням великого загального розділу щодо економічного розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст. Антифеодальні виступи селян, боротьба їх за покращення матеріального і правового становища, розхитували підвалини кріпосницької держави. На семінарі, перш за все, слід з’ясувати причини селянських виступів, їх характер і форми.
Окремого розгляду заслуговують виступи у військових поселеннях, заворушення державних та приватних селян, а також перші виступи робітників на заводі в Луганську, Києві та інших підприємствах.
Уважно прослідкувавши піднесення селянського руху під час Кримської війни – історію “Київської козаччини” і “Походу селян у Таврію за волею”, студенти повинні розкрити причини поразки цих виступів, їх історичне значення. Наприкінці семінарського заняття студенти складають таблицю селянських виступів.
Контрольні запитання і завдання:
1. Сформулюйте у чому сутність кріпосницької системи?
2. Поясніть чим відрізнялися вимоги селянства, робітників мануфактур та солдатів під час виступів?
3. Які території українських земель були найбільш активними майданчиками селянських повстань і чому?
4. Схарактеризуйте особистісні якості ватажків найбільших повстань на українських землях.
