Творчість як феномен обдарованості дитини

Творчість (креативність) посідає значне місце в ієрархії понять, які ста­новлять феномен обдарованості дітей дошкільного віку. Ознаками креа- тииності (від лат. сгеа1:іо — створення, творіння) можна вважати:

• дитина надзвичайно допитлива, спостережлива, здатна занурювати­ся, поринати в улюблене заняття та імпровізувати в ньому (малювання, ліплення, витинання, розглядання таін.);

• демонструє високий енергетичний рівень (високу продуктивність, емоційний фон, здібності, вправність рухів, зосередженість, інтерес);

• прагне зробити по-своєму, демонструє незалежність, неконформність, творчо уявляє і фантазує;

• вибірково ставиться до видів образотворчої діяльності (має улюблені заняття й техніки, в яких досягає довершеності);

• генерує ідеї і висловлює багато думок з приводу однієї ситуації, про­понує цікаві варіанти щодо використання відомих речей (клаптики, гуд­зики, пір’їнки, насіння, нитки тощо);

• може бути успішною в кількох видах художньої практики;

• може демонструвати риси лідера, організатора і натхненника дитячої

групи та бути авторитетним.

У діагностиці креативності використовують спостереження за дити­ною в різних життєвих та змодельованих ситуаціях вибору, аналіз дитячих робіт, тести на креативність {«Домалюй», «Перетвори», «Казковий ліс» та ін.), творче завдання, бесіди з батьками. Тестування на креативність — це група психодіагностичних методик, призначених для вимірювання творчих здібностей особистості.

Психологічне супроводження та педагогічна підтримка дитини з озна­ками за альноестетичної та художньо-творчої обдарованості, яка вихо­вується в сім'ї чи дошкільному закладі, є сьогодні важливим елементом професійної компетентності фахівця в галузі дошкільної освіти.

Творчий шлях художньо обдарованих дітей розпочинається, як прави­ло, у спеціальних школах, гуртках, студіях. З часом ці діти досягають пев­них успіхів у галузі художньої творчості (живопис, скульптура, декоративне мистецтво, дизайн та інше). Однак яскраві результати навряд чи стали б можливими, якби здібності дітей з раннього віку не визнавалися і не по­важалися б дорослими. З другого боку, діти й самі приділяють багато часу та енергії вправам з досягнення майстерності у своїй галузі.

Обдарованість — це завжди індивідуальність, і тут кожен випадок по­требує насамперед індивідуального лонгітюдного (тривалого) біографіч­ного дослідження, цілісного вивчення особистості дитини в розвитку.

Роль батьків у розвитку спеціальних (естетичних, зображальних, ху­дожніх) здібностей дитини є особливою. Батьки — перші, хто помічає об­дарованість дитини. Це нелегке завдання, оскільки не існує певного сте- реотитіу обдарованості. Кожна дитина виявляє здібності по-своєму. Най­частіше обдарованість лишається непоміченою у сім’ях з однією дитиною

або в таких, де всі діти мають здібності і більш обдарований сприймається

як звичайний.

Художньо-естетична обдарованість може також не помічатися в робо­чих сім’ях, де батьки не мають належної освіти. Дошкільний освітній за­клад і сім’я мають працювати в гармонії для охорони, підтримки і розвит­ку дитячої обдарованості.

Якщо у дитини немає талантів батьків, у неїобов 'язково є свої таланти. Допомогти дитині опанувати всі види художньої практики (малювання, ліплення, моделювання, проектування, макетування, плетіння, оригамі, інтарсія та ін.), а також музику, танці, театр тощо означає допомогти знайти

сферу власних інтересів та самовираження. ^

Головним завданням психолого-педагогічного супроводження дітей з ознаками естетичної обдарованості є підтримка і розвиток відчуття пре­красного, формування естетичного смаку, бажання виражати себе у худож­ній діяльності і гармонізація стосунків зі світом.

Шляхом до цього є організація художньо-естетичного креативного се­редовища дошкільного освітнього закладу. Обдарованість переходить у пасивний стан, якщо у дитини немає інтересу до занять, пов’язаних з ес­тетичними переживаннями і художньою практикою.

Є дві стратегії педагогічної роботи з обдарованими дітьми: прискорен­нях збагачення. У практиці вони доповнюють одна одну. Прискорення грун­тується на тому, що дитині пропонують більше інформації, ніж звичай­ним одноліткам. Водночас активно розвивають спеціальні навички, які обслуговують вияви таланту. Програми прискорення потребують особ­ливої уваги до раннього розвитку в дитини соціально-емоційних власти­востей, техніки зображення, «дорослого» ставлення до себе і світу.

Стратегія збагачення передбачає не нову, а більш складну інформа­цію. Вона підтримує інтерес до творчості. Дітям надають можливість виражати своїми засобами (методами художника) власний світ. Ця стра­тегія дає змогу розвивати обдаровання, не обмежуючи його культурни­ми традиціями.

Зануренню дитини у творчий процес художника сприяє «зразок креа- тивноі поведінки» на всіх етапах творчого процесу (пошук ідеї, оформ­лення задуму, пошук засобів його реалізації, досягнення образно-естетич­ної виразності, усвідомлення цінності створеного для соціуму та само­оцінка).

Створення «Студії активної творчості», «Території споглядання, пізна­вання, експериментування», художньої майстерні, «Музею мистецтв» з необхідним художнім обладнанням та матеріалами для художньої твор­чості дають змогу дитині відчути себе художником.

Професійна узгодженість психолога та педагога зумовлює створення сприятливого середовища для розвитку естетично обдарованої дитини.

Головними принципами розроблення індивідуальних програм визна­чають:

• забезпечення пріоритетного виду діяльності;

• комплексність, яка передбачає активну самореалізацію дитини в освітніх системах (дитина-краса; дитина-мистецтво; дитина-художник);

• співпрацю із сім’єю;

• стимулювання естетичних переживань;

• свободу вибору;

• самовираження.

Завдання спрямовуються на актуалізацію і розвиток творчого мислен­ня, уяви, образної пам’яті та самовираження. Наприклад, «Збудуй дім для уявної істоти з підручного матеріалу (трісочки, клаптики, картон, пластилін, яєчна шкаралупа, черепашка та ін.)»; «Намалюй пташку ак­вареллю, гуашшю, восковими крейдочками. Зліпи її з глини, розфарбуй. Зліпи таку ж із пластиліну. А тепер зроби аплікацію з картону та кольо­рового паперу», «Ось фігура. Домалюй її так, щоб вона на щось була схо­жою», «Ось кілька однакових кульок із пластиліну, нитки, сірники, ґу­дзики, сухі гілочки. Що можна зробити, щоб кульки стали не схожими одна на одну?».

Обдаровані діти — споглядачі і діячі одночасно. Вони вміють вдивля­тися у світ і забувають про себе, зображаючи концепцію людства. Дуже важливо, шоб потреба дитини в освоєнні виразної мови образотворчого мистецтва була задоволена дорослим як носієм культури. Для створення естетично цінного продукту в образотворчій діяльності дитини мають бути діалектично поєднані переживання, осмислення, втілення.

 

Рекомендована література

1. <Миренные дети: Пер. с англ. / Общ. ред. Г. В. Бурменской, В. М. Слуцкого. - М., 1991. — 376 с.

2. Савенков О. И. Одаренные дети в детском саду и школе. - М., 2000. - 232 с.

3. Савенков О. И. Одаренный ребенок дома и в школе. — Екатеринбург, 2004. — 212 с.

Запитання і завдання для контролю

1. Що таке обдарованість взагалі та естетична обдарованість зокрема?

2. Дайте характеристику ознак естетичної обдарованості.

3. Поясніть взаємозв’язок креативності й обдарованості.

4. Якими методами можна діагностувати естетичну обдарованість дитини?

5. Опишіть вияви художньої обдарованості дитини.

6. Поясніть, як можна діагностувати художні досягнення дитини в галузі образо­творчої ДІЯЛЬНОСТІ.

7. У чому полягає професіоналізм педагога у спілкуванні з художньо-естетично об­дарованою дитиною?.

8. Дайте характеристику стратегій педагогічної роботи з обдарованими дітьми; а) при­скорення; б) збагачення.

9. Спрої нозуйте. як допомогти обдарованій дитині відчути себе художником.

10. Знайдіть художньо-естетично обдаровану дитину, вивчітьїї і складіть зразкову інди­відуальну програму для її художньо-естетичного розвитку.

 

Модуль 5

Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник образотворчої діяльності дітей

5.1. Альтернативні підходи до планування образотворчої діяльності

Значення планування

Формування базису особистісної культури у дошкільнят в процесі за­нять з образотворчого мистецтва багато в чому залежить від грамотного планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

Планування — це процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів та засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу.

♦ Ознайомтеся з інструктивно-методичним листом МОН України від 01.10.2002№ 1/9-434 «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі»// Дошк. виховання. — 2002. — № 10.

У сучасних умовах демократизації і динамічного розвитку освітнього процесу дедалі частіше звучать думки про доцільність вільної організації освітнього процесу без планування і визначення його перспектив. Це при­зводить до хаосу, відсутності системи в роботі, до стихійності, випадковості.

На сьогодні плановість залишається важливим принципом державного уп­равління в різних його галузях, зокрема в освіті. План забезпечує впорядко­ваність, систематичність, перспективність у роботі, дає змогу поступово реа­лізувати завдання розвитку кожної особистості. Інша річ, що час змінює підходи до самого процесу планування освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі. Педагогам надається право на творчість у виборі форм планування та програм розвитку особистості, яких нині є значна кількість. Це дає підстави для альтернативного планування освітньо-розвивального процесу. Разом з тим педагогу важливо пам’ятати, що в процесі образотворчої діяльності вирішу­ються не лише завдання мистецького характеру, а й важливі завдання розвит­ку самостійності, активності, творчості особистості, формуються вольові, організаторські, комунікативні риси, зачатки навчальної діяльності та інші.

Принципи планування

Є правила (в педагогіці їх називають принципами), про які варто пам’я­тати і враховувати їх у всіх формах планування. Найпершим з них є визна­чення мети і завдань планування образотворчої діяльності.

♦ Уважно прочитайте Коментар бо Базового компонента дошкільної осві­ти в Україні: Наук.-метод, посів. / Наук. ред. О. Л. Кононко // Дошк. виховання. — 2003. — С. 141—145. Знайдіть визначення мети і завдань естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва зокрема. Отже, головною метою занять з образотворчої діяльності є формуван ня базису особистісної культури дошкільняти, передусім перцептивної культури: естетичних, моральних і специфічних для образотворчої діяль­ності відчуттів (кольору, ритму, лінії, форми, композиції тощо), а також формування особистості як суб’єкта творчості, здатної до самовираження

в різних видах образотворчості. _.

Педагог вирішує завдання формування естетичної сприйнятливості як базової риси особистості, здатності «приймати», «передавати», «трансфор­мувати» естетичні враження, бути споживачем і творцем культури.

Він керується принципом опертя на зміст розділу «Образотворче мис­тецтво» в одній із варіативних програм, за якою працює дошюльнии на­вчальний заклад. У програмі для кожної вікової групи визначено завдан­ня, які є обов’язковими для виконання, а також наведено приклади тем робіт з малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Вони спрямовані на реалізацію програмових завдань. Перелік цих тем не позбавляє вихова­телів та керівників ізостудій можливості пошуку власних оригінальних тем. Саме вони можуть становити надбання та індивідуальну палітру педагогів. Наприклад, вихованці дошкільного навчального закладу № 815 Києва творчо малюють портрети педагогів та співробітників. Приклади оригі­нальної тематики дитячого малювання, ліплення та ідей для декоратив­них робіт свідчать про творчий підхід до організації і планування образо­творчої діяльності..,

Принцип цілісності, логічності та інтеграції різних видів діяльності передоа- чає врахуванняу плануванні міжпредметнихта інтегративнихзв язків. План з образотворчого мистецтва узгоджується з іншими розділами програми, особливо з роботою шодо ознайомлення з довкіллям, природою, розвит­ком мовлення, читанням художньої літератури, музичними заняттями, те- атрально-драматизаційною діяльністю та іграми дітей. Різноманітна и змістовна діяльність забезпечує багатство уявлень і створює таку емоційну атмосферу, що актуалізує удитини потребу виразити свої почуття, вражен­ня і настрої в малюнках, ліпленні, декоративній діяльності. Тому, беручись за складання плану на певний період часу, слід з’ясувати, яка освітньо ви­ховна робота планується з дітьми за іншими розділами програми і як можна скористатися набутим дитячим досвідом в образотворчій діяльності.

Пропонуємо вам спробувати встановити міжпредметні зв’язки сфери «Природа» з образотворчим мистецтвом у старшій групі на жовтень місяць,

час золотої осені..

Принцип інтеграції різних видів мистецтва в художній діяльності дітей за­безпечує більш глибоке проникнення у сутність художніх образів і їхнє творче втілення комплексними засобами різних видів мистецтва (візуаль­ного, музичного, літературного, мімічного, пантомімічного тощо).

♦ Спробуйте накреслити інтегративні зв’язки теми «Малювання пейзажів» у старших групах з ознайомленням з живописом (пейзаж), пейзажною поезією, музичними творами на теми природи.

V плануванні важливо враховувати також принцип взаємозв'язку між самими заняттями з образотворчої діяльності. Його не можна ігнорувати, бо виконання однієї і тієї ж теми різними зображувальними матеріалами може бути умовою розвитку цілісного світосприймання і засобом розвит­ку виразності зображення.

Наприклад, починати навчати зображати нові форми найкраще в техніці ліплення, де образ передається в повній тривимірності (висота, ширина, товщина), потім — в аплікаційній техніці. Тут форма виступає як збірний або цілісний силует, а колір дається у готовому вигляді (кольоро­вий папір). Найскладнішим щодо техніки зображення є малювання, тому воно планується останнім в означеній тріаді. Однак не завжди потрібно дотримуватися саме її у плануванні. Можлива і діада: аплікація і малюван­ня, ліплення і малюванйя, ліплення і аплікація. Тут важливо враховувати, який вид діяльності запланувати раніше, щоб набутий дітьми досвід і вміння можна було використати в наступному. Наприклад, під час зобра­ження теми «Натюрморт» (овочі, фрукти, гриби) у старшій групі для кра­щого засвоєння форм спочатку доцільно запланувати складання натюр­морту з реальних предметів або муляжів, потім ліплення, аплікацію і на­самкінець малювання.

Потрібно також враховувати кількість занять з кожного виду зображу­вальної діяльності в конкретній віковій групі. Ця кількість, як правило, подається в додатках до програм.

У плануванні образотворчої діяльності важливо дотримуватися прин­ципу циклічності: об’єднувати упродовж деякого часу заняття, на яких ви­рішуються певні програмові завдання. Наприклад, малювання візерунків за мотивами петриківського розпису чи української кераміки в старших групах. Цикл занять має певну логіку: ознайомлення з мистецтвом на по­чаткових заняттях, навчальне малювання на наступних, самостійне твор­че складання композицій візерунків для прикрашання ними різних форм і предметів.

Цикли занять можуть об’єднуватися програмовими завданнями і тема­тикою. Наприклад, зображення портрета, пейзажу,

 

натюрморту, архі­тектурних споруд. Такий спосіб планування дає дитині можливість більш глибоко проникати в характер і способи відображення певної тема­тики.

♦ Ознайомтесь із практикою планування тематичних циклів занять у досвіді педагога Л. Шульги: Шульга Л. М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять (за матеріалами власного досвіду). — К., 1995. — С. 10—35.

Ви розглянули тематичні цикли на прикладі старшої групи: «Холодна осінь» («Барви пізньої осені», «Осінні дощі», «Останній осінній день»); «Зима» («Барви зими», «Зимовий ліс», «Зима в місті», «Зимовий вечір»); «Весна» («Барви весни», «Кригаскресла», «Весняний пейзаж», «Після гро­зи»); «Літо» («Барви літа», «Здрастуй, літо», «Улісі», «На річці»),

У плануванні можна враховувати також взаємозв’язок завдань з пред­метного, сюжетного і декоративного видів зображень. Вони чітко окрес­лені в усіх варіативних програмах, тому є бажаними для виконання. Так, уміння дітей з предметного зображення (малювання, ліплення, аплікації) важливі для виконання сюжетно-тематичних робіт. Стає зрозумілим, що предметні зображення краше планувати перед сюжетними. Заняття з де­коративних видів зображення можна планувати як самостійні і як складо­ву занять з предметних і сюжетних видів зображення. Наприклад, при­крашання ліпним декором настінної керамічноїтарілки; розмальовуван­ня візерунками українських керамічних іграшок.

Планування роботи з образотворчої діяльності може відбуватися за прин­ципом сезонності. Природа різних пір року, праця в різні сезони, сезонні свята й обряди стають темами дитячих малюнків, ліплення, декоратив­них робіт (виготовлення картин, декорацій тощо). Актуальні враження, якими діти живуть в певну пору року, спостерігають і переживають їх, без особливих утруднень творчо втілюються в їхніх роботах.

Принцип цінності, врахування практичного призначення дитячих робіт, виконаних в образотворчій діяльності, орієнтує на те, що певні теми треба планувати так, щоб вони були виконані дітьми вчасно. Наприклад, на­передодні свят, виставок, днів народження, щоб їх можна було вико­ристати для оформлення запрошень, як святковий або урочистий пода­рунок, декорації, прикрашання групової кімнати, влаштування виста­вок.

Принцип варіювання технік і способів зображення може стати ще одним способом планування. Ознайомлення з новими техніками програми пе­редбачають поступово. Так, в молодших групах важливо передбачати чер­гування малювання фломастерами із зображенням гуашевими фарбами. У старших — техніки гуаші й акварелі, планувати нетрадиційні техніки зображень: монотипію, плямографію, пуантилізм, ниткографію, малюван­ня штампиками з поролону або картоплі та інші.

Основою планування (домінантою) може стати спосіб сприймання дитиною предмета, об’єкта, явища: зображення з натури, за уявою, уяв­ленням, фантазією, з пам’яті.

Принцип врахування положення про типи занять потребує доцільного поєднання повідомлення, закріплення і самостійного застосування дитиною набутого досвіду сприймання дійсності та її зображення. У молодших гру­пах переважають заняття із закріплення матеріалу, бо інформаційно-прак­тичний потенціал дитини невеликий. У міру його збагачення зростає пи­тома вага занять за власним задумом дітей. Уже з середньої групи їх про­водиться 1/3 частина від загальної кількості.

Актуальним є спільне планування роботи обома вихователями, що пра­цюють у групі, і взаємозв’язок, погодженість в роботі керівника ізостудії та вихователями. Дотримання цього передбачає активну підготовчу робо­ту вихователя до занять з образотворчої діяльності. Вона полягає у здійсненні художніх екскурсій, проведенні спостережень, читанні й обго­воренні художньої літератури, перегляді й обговоренні ілюстрацій, мультфільмів, відеозаписів, розповідях про художників, розгляданні кар­тин, скульптур, виробів декоративного мистецтва, закріпленні з дітьми зображувальних технік і правил користування обладнанням та приладдям, організації самостійної образотворчої діяльності, індивідуальній роботі з обдарованими дітьми та дітьми з особливими потребами. Йдеться про дітей, які тривалий час не відвідували дитячий садок, таких, що стали свідками негараздів у сім'ї, нерішучих, сором'язливих, з комплексом мен­шовартості і таке інше.

Відповідно до краєзнавчого принципу у планах знаходить відображення актуальна тематика рідного краю. Наприклад, малювання гірських пей­зажів в Карпатах і лісових на Поліссі, ознайомлення з народними ремес­лами, декоративно-ужитковим мистецтвом свого краю, творчістю місце­вих митців. Приміром, на Київщині — ознайомлення з декоративним ав­торським розписом К. Білокур, М. Приймаченко, Є. Миронової, на Дніпропетровщині — Т. Пати, М. Тимченко, Ф. Панка.

Дотримання принципу науковості забезпечує відповідність змісту планів досягненням психолого-педагогічної науки, актуальним дослідженням в галузі методики образотворчої діяльності, здобуткам передового педаго­гічного досвіду. Реалізація цього принципу потребує від педагога обізна­ності в наукових дослідженнях, практичних педагогічних інноваціях, умін­ня осмислити їх і застосовувати у власній практиці для плідного спілку­вання з дітьми.

♦ Плануючи освітній процес з образотворчої діяльності, пригадайте провідні

принципи дидактики: доступності, повторності, міцності, наочності.

Не варто прагнути уникати повторення однієї теми в різних вікових групах. Завдання їхнього зображення будуть різними! Наприклад, малю­вання візерунка, людини, тварини в молодших і старших групах мають спої мету, завдання, специфіку змісту.

 

 

Види планів

У практиці дошкільних навчальних закладів використовуються два види планування: перспективне й поточне.

Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи на трива­лий відтинок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць.

Річний план роботи дошкільного навчального закладу охоплює всі важливі напрями його функціонування і є результатом творчої думки всіх працівників. З естетичного виховання та образотворчої діяльності в ньому передбачаються заходи щодо поповнення матеріальної бази, облаштування освітньо-розвивального середовища, поліпшення стану освітньо-виховного процесу, виявлення, узагальнення та впроваджен­ня кращого педагогічного досвіду. Наприклад, серед завдань дошкіль­ного навчального закладу на поточний рік можна визначити тему: «Оз­найомлення дітей з образотворчим мистецтвом як основа розвитку їхніх художньо-творчих здібностей». Це завдання реалізується в системі кон­кретних заходів в різних розділах річного плану. Так, у розділі: «Підви­щення рівня фахової майстерності працівників» можна передбачити пе­дагогічну нараду з цієї проблеми, заходи із самоосвіти працівників, се­мінари, семінари-практикуми, консультації, обмін досвідом, ділові ігри, дискусії, майстер-класи. У розділі «Організаційно-педагогічна робота» планується робота з батьками у відповідному контексті: лекції, консультації, відкриті заходи з питань ознайомлення дітей з образотвор­чим мистецтвом, проблем музейної педагогіки. У плані роботи мето­дичного кабінету зазначається: добір науково-методичної літератури, методичних розробок з досвіду роботи щодо ознайомлення дітей з тво­рами образотворчого мистецтва; оформлення тематичних стендів, ви­ставок живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мис­тецтва та дитячих творчих робіт. До здійснення запланованих заходів активно залучаються педагоги з образотворчої діяльності, керівники художніх студій.

До перспективних планів належать також сітки занять з образотворчої діяльності, які складають вихователі різних вікових груп та педагоги з об­разотворчої діяльності терміном на місяць, квартал або півріччя в довільній формі (перелік занять, група, термін проведення, теми) або у вигляді таб- лиць-сіток (тема, мета, замальовки образів).

Часто педагоги з образотворчого мистецтва в дошкільних навчальних закладах проводять заняття та гурткову роботу лише з малювання, а вихо­вателі груп — з ліплення, аплікації, конструювання. Тому кожен планує відповідні види діяльності.

♦ Пропонуємо проаналізувати зміст і варіативні форми (тематична, блоко­ва) перспективних планів з малювання у старшій групі на півріччя та на рік. Як в них враховано принципи планування?Якіможна внести пропозиції, ко­рективи? (Табл. 2, 3).

Таблиця 2. Перспективний план Старша група № пор. Термін прове­ дення Тема заняття № пор. Термін прове­ дення Тема заняття   14.09 Барви літа   09.11 Мотиви українського   16.09 Бабусин сад     розпису на кераміці   21.09 Айстри різнокольорові   11.11 Золота осінь   23.09 Осінній букег   16.11 Букет із листя   28.09 Ознайомлення з натюрмор­   18.11 Осінні хризантеми     том   23.11 Ниткографія   30.09 Яблука червоні та зелені.   25.11 Візерунок з калиною на     Малювання з натури     смужці або розетці   05.10 Ознайомлення з україн­   30.11 Осінні дощі. Малювання     ською вишивкою     по вологому тлу   07.10 Український рушник   02.12 Кляксографія   12.10 Зустріч яблука і груші з   07.12 Зимові візерунки     виноградом   09.12 У майстерні майстра   14.10 Каштан та каштанчики     лісового пейзажу   16.10 Домашні тварини. Графічне   14.12 Зимове диво-дерево(колаж)     зображення   16.12 Зимонька-зима із завірю­   21.10 Ілюстрування казки «Троє     хою прийшла     поросят»   21.12 Зустріч гілочки ялини з   26.10 Зустріч помідора з цибу­     апельсином     лею ЗО 23.12 Штампування   28.10 Моє рідне місто   28.12 На порозі Новий рік   02.11 Гарбуз-реготун     (малювання за бажанням)   04.11 Зустріч з українською   30.12 Ілюстрація казки «Мороз     керамікою     Іванович»

 

 

Блоки	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Січень
Нова техні­ка, методи, експери­менти	Графіка, техніка нарису	Акварель, секрети малюнка по вологому паперу	Малюємо на зім’ято­му папері	Зарис вос­ком під ак­варель	Заливки кольорів (акварель)
«ПЕЙЗАЖ»	Плани і пей­зажі (ближ­ній, даль­ній) перс­пектива	Осінній ліс. На березі озера	Малюємо вітер	Зимнє море (згадки про літо)	Північне сяйво
Анімалі­ стичний блок	Лисиця вперше ви­вела лисе­нят із нори	Світ Неп­туна. «Аку­ла на полю­ванні»	Сенсація: у зоопарку фантастич­на тварина	Білі ведмеді на Північ­ному По­люсі	Пінгвін
«ЛЮДИ­ НА»	«Фото­ ательє» (портрет)	«Літні Олім­пійські іг­ри»	Катаємося на роликах	На перед- новорічно­му ялинко­вому базарі	Малювання за бажан­ням
НАТЮР­ МОРТ	Фрукти, овоч і, квіти	Букет із листків, 2—3 яблука	Осіннє вік­но. За вік­ном дощик. На підві­конні вазон (змішана техніка)	Оформлен­ня групи до Нового року	Новорічна композиція з годинни­ком
Блок занять на розвиток фантазії та конструк­тивного мислення «ТРАНС­ПОРТ»	Машина для змії	Машина дляслона	Малювання за бажан­ням	Літак для Діда Мо­роза	Автобус для гномиків
Архітектур­ний блок	У якому будинку живе привид?	Малювання за бажан­ням	Київ у до­щовий день	Будинок моєї бабусі	Стара ха­тина ліс­ника
Ілюстратив­ний блок	Малювання за бажанням			Короткі поетичні твори, оповідання, казки

Таблиця 3. Перспективний

Старша група

план

(керівник авторського колективу О. Климович, м. Київ)

Ьлоки	Лютий	Березень	Квітень	Травень
Нова техні­ка, методи, експери­менти	Малюємо крапками	Набивка сухим пензликом	Малювання за бажанням	Техніка мазка (гуаш без води)
«ПЕЙЗАЖ»	Найкраша ялина в лісі	Малювання за бажанням	Проліски на лісовій галявині	Веселий дощ. Веселка над розквітлим бузком
Анімалі­ стичний блок	Малювання за бажанням	Кінь: перего­ни у кареті — трійка на вигоні	Динозавр	Лелека у гнізді
«ЛЮДИ­ НА»	Ліпимо сні- говика. Зруйну­вали сніго вика	Клоун цирку	Дощик та діти	Ми їдемо на пікнік
НАТЮР­ МОРТ	Ваза «Подару­нок Снігової королеви»	Жартівлива постановка: «Чиї череви­ки?» Намалю­вати так, щоб усі зрозуміли чиї черевики: дівчинки, ді­дуся чи клоуна	Сансев’єрав компози ції	Що нам потрібно влітку (м’яч, ракетки тощо)?
Блок занять на розвиток фантазії та конструк­тивного мислення «ТРАНС­ПОРТ»	Машинадля жирафи	Машина для мишки	Літак для черепахи	Машина для мене
Архітектур­ний блок	Картонна ко­робка перетво­рюється на багатоповерхо­вий будинок. Як його прикра­сити?	Міст через річку (перехід)	Замок Попелюшки, Чарівника Смарагдово­го міста	Дитячий майданчик моєїмрії
I л юстрати в- ний блок	Короткі поетичні твори, оповідан­ня, казки

 

Для розвитку художніх обдаровань, здібностей та інтересів дітей в до­шкільних навчальних закладах організовується і планується робота худож­ніх студій, гуртків, майстерень. Керівники гурткової роботи переважно складають перспективні плани на навчальний рік і додають їх до річного плану роботи дошкільного навчального закладу.

♦ Ознайомтеся з річним планом роботи студії художнього витинання. Зверніть увагу на характер поглибленого опанування конкретного виду мистецької діяльності дітьми в процесі занять у студії (гуртку). (Див. табл. 4).

Таблиця 4. План роботи студії художнього витинання (автор І. Ликова) Місяць Тематика занять Програмовий зміст Вересень Екскурсія в музей декоративно-ужит­кового мистецтва, зустрічі з майстра- ми-витинальника- ми, художниками. Мистецтвознавчі бесіди. Ознайомлен­ня зі студією худож­нього витинання Ознайомити дітей з витинанкою як своєрідним видом декоративно-ужиткового мистецтва. Дати знання про історію паперових прикрас, різновиди витинанок за змістом і призначенням у побуті. Показати специфіку орнаментального декору витинанок; групи орнамен­тальних мотивів, композиційні особливості, характер кольорових поєднань. Викликати зацікавленість та бажання займатися художнім витинанням Жовтень Закладка. Квітка. Зірочка. Панно «Осінь» Сформувати уявлення про одинарні витинанки. На­вчити витинати окремі елементи: стовпчик, коло, три­кутник, ромб, квадрат та оформляти «берег» (край) розеткової витинанки «маківками» (округлі завершен­ня) і «зубчиками» (трикутні завершення). Виховувати естетичне ставлення до народного мистецтва. Заціка­вити образними (фольклорними) термінами — назва­ми елементів — і пояснити їхню символіку Л истопад Теоретичні та практичні заняття з композиції і кольорознавства. Сонечко. Квітка Дати знання про композиційні особливості витинанок. Пояснити деякі закономірності кольорознавства і на­вчити складати гармонійні кольорові поєднання. Вчи­ти виготовляти складні (накладні) витинанки. Навчи­ти витинати «береги» способом «гребінці» (прямокутні, квадратні й трапецієподібні завершення). Викликати яскраві естетичні емоції, захоплення композиційними та кольоровими гармоніями витинанок. Розвивати чут­тя ритму, пропорцій, колориту Грудень Сніжинки. Но­ворічні вироби (плоскі та об’ємні) Підвести до творчого використання відомих елементів і засобів витинання для виготовлення нових, складні­ших виробів. Навчати комбінувати засоби витинання з технікою інших видів зображувальної діяльності й конструювання; прикрашати витинанку новими еле­ментами: «стрілка», «косиця».Викликати почуття ра­дощів і задоволення під час спілкування з народними виробами. Підтримувати бажання самостійно виготов­ляти красиві та якісні витинанки Січень Стрічкові витинан- ки (півники, качеч­ки, ляльки). Театр тіней Учити виготовляти стрічкові витинанки: складати дов­гий аркуш паперу кілька разів в одній площині, вико­ристовувати шаблон для зображення одиниці орнамен­ту, витинати, залишаючи місця з’єднання елементів; разом з дорослим робити персонажів і декорації для геатру тіней. Розвивати естетичний смак, стійкий інте­рес до витинанок як своєрідного виду декоративно- ужиткового мистецтва

 

Продовження таил. 4 Місяць Тематика занять Програмовий зміст Лютий Фіранка. Рушник. Записна книжка. Листівка Ознайомити з ускладненим видом стрічкових витина- нок — «фіранкою» і складною витинанкою — «руш­ником». Навчити робити паперові прикраси і сувені­ри за мотивами народних витинанок. Збагатити прак­тичний досвід дітей новими елементами: «закрутки», «баранячі ріжки». Створювати умови для творчої діяльності дітей за мотивами народного декору Бе резень Серветка. Лялько­вий будиночок Навчити виготовляти витинанки складанням паперо­вого аркуша у двох площинах. Сприяти творчому ви­користанню відомих елементів. Конструювати макет лялькового будиночка, оформляти і прикрашати його за своїм задумом; витинати паперових ляльок і силу­етний одяг для них. Зміцнювати інтерес до витина­нок, збагативши теоретичний і практичний досвід дітей їхніми зображувальними можливостями Квітень Весняні мотиви: Віночок. Гірлянда. Букет. Вазон Дати уявлення про градаційний ряд рослинних мотивів витинанок. Учити виготовляти витинанки: «віночок», «гірлянда», «букет», «вазон» як функціональні виро­би і для прикраси приміщення. Пояснити принцип стилізації. Навчити витинати стилізовані рослинні мо­тиви (листок, пуп’янок, квітка, гілка, ягідка) як орна­ментальні елементи Травень «Дерево життя». «За сторінками найулюбленіших книжок» Розкрити символіку і зміст найскладнішого рослин­ного мотиву «Дерево життя». Створити умови для творчої колективної праці з виготовлення «Дерева життя». Учити за допомогою техніки витинання ро­бити ілюстрації. Виховувати естетичне ставлення до народної культури і через неї — до всього навколиш­нього світу

 

Поточні (календарні) плани на щодень складаються також на основі державних або авторських освітніх програм та перспективних планів. До­свідчені педагоги можуть складати їх наодин-два найближчі дні, фахівці- початківці, педагоги образотворчого мистецтва — наодин-два тижні. У ка­лендарних планах відображаються різні форми роботи з образотворчої діяльності: спостереження краси в житті та образотворчому мистецтві, екс­курсії до музеїв і на виставки образотворчого мистецтва, дитяче експери­ментування з художніми та зображувальними матеріалами, самостійна образотворча діяльність дітей, індивідуальна робота з художньо обдаро­ваними дітьми та дітьми з особливими потребами, заняття, робота з бать­ками, оновлення і поповнення розвивального середовища групи художні­ми, зображувальними та наочними матеріалами.

Плануючи спостереження та екскурсії, пов’язані з образотворчоюдіяль- ністю. треба зазначати об’єкт, мету, основні запитання до дітей. У худож­ньому експериментуванні зазначати, яка художня ідея або технічно-зобра­жальна пропозиція буде перевірятися в процесі самостійних досліджень дітей. В умовах розвивального середовища передбачати особистісне та міжособистісне спілкування з мистецтвом, індивідуальні, групові та ко­лективні бесіди на теми образотворчого мистецтва й образотворчої діяль­ності, обговорення матеріалів художніх виставок і творчих робіт дітей,спільну художньо-практичну діяльність педагога і дітей, художньо-технічні хвилинки тощо.

У плануванні занять важливо зазначати вид образотворчої діяльності, тему, мету, матеріали для художньо-творчого зображення, підготовчу ро­боту, хід заняття із зазначенням методів і прийомів у кожній його частині (вступна, самостійна робота дітей, обговорення, аналіз, оцінка, обігру- вання результатів роботи).

Плануючи заняття у різновікових групах, важливо диференціювати зав­дання в меті для кожної вікової підгрупи, а також методи і прийоми на­вчання.

♦ Пропонуємо ознайомитися з плануванням занять у молодших різновікових групах на основі публікації: Доронова Т. Н., Якобсон С. Г. Обучение детей 2—4 лет рисованию, лепке, аппликации в игре (младшая разновозрастная группа): Кн. для воспитателя детского сада. — М., 1992.

У плануванні самостійної образотворчої діяльності дітей педагог час від часу зазначає поповнення, оновлення обладнання в центрі СХД (само­стійної художньоїдіяльності) — зображувальні матеріали, виставки, прийо­ми непрямого керівництва діяльністю (заохочення індивідуальної або гру­пової ініціативи дітей, ігрова та соціальна мотивація їхніх задумів).

У періодиці останніх років з’явилися такі форми планування роботи з образотворчої діяльності, в яких перспективне планування органічно по­єднується з календарним. Плануються не лише заняття, а й робота з озна­йомлення дітей із красою в житті й образотворчому мистецтві як осно­вою збагачення їхніх почуттів, художньо-творчих ідей та задумів.

♦ Ознайомтеся зі змістом такого планування на основі публікацій: Занятия по изобразительной деятельности с детьми 6— 7лет. Примерное планиро­вание // Дошк. воспитание. — 2000. — № 4—12; 2001. — № 1—2.

У методичній літературі є розробки планування комплексних занять з розвитку творчих здібностей дошкільнят. Вони побудовані на ґрунті інте­грації трьох основних видів мистецтв — образотворчого, музичного і ху­дожньої літератури, їхньої взаємодії, яка виступає засобом ампліфікації загального і художньо-творчого розвитку дітей.

Такий підхід до планування є актуальним у старших групах дошкіль­ного навчального закладу, бо забезпечує перспективність образотворчої діяльності в початковій школі, де програма з образотворчого мистецтва побудована на основі інтеграції мистецтв.

♦ Ознайомтеся із планами комплексних занять на основі посібника: Комп­лексные занятия по развитию творческих способностей дошкольников: Методическое пособие. Авторы-составители: Корчаловская Н. В., Посе- вина Г. Д. — Ростов н/Д., 2003.

Оригінальною у зазначеному посібнику є система блоково-тематич­ного планування занять. їхній зміст базується на таких тематичних блоках- циклах: «Світ навколо тебе», «Казки», «Зима», «Цирк», «Я і моє оточен­ня!», «Фантастичне місто», «Літо, ой літо!». Автори радять їх проводити один раз на тиждень у старшому дошкільному віці.

Важливим аспектом шинування є аналіз ефективності реалізації запла­нованої роботи. Він дає підстави для корекції розвитку дітей в образотворчій діяльності, врахування виявів їхніх індивідуальних інтересів та вподобань.

Для того щоб провести такий аналіз, треба уважно стежити за роботою дітей на заняттях, оцінювати їхні судження, ставлення до мистецтва, пе­реглядати виконані зображення, здійснювати діагностичну роботу. Педа­гог планує проведення діагностичних, контрольно-перевірювальних за­нять, на яких використовує творчі завдання, тести на інтелект, уміння, креативність (переважно малюнкові).

Отже, в сьогоденні уможливлюються альтернативні підходи педагогів до планування: свобода вибору видів і форм планів на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегіїта державній програмі.

♦ Спробуємо для узагальнення разом визначити:

а) принципи ціанування: систематичність, науковість, інтеграція, домінан­та...

б) способи планування: за принципами, домінантою, індивідуальне, колектив­не...

в) види планування: перспективне, поточне, щоденне...

г) форми планування: календарно-тематичне, блоково-циклічне, план-сітка, система методичних розробок занять.

5.2. Перспективність і наступність в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі та школі

Перспективність і наступність — принципи неперервності освіти

Неперервність освіти в Україні визначено пріоритетним напрямом її реформування. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2001) зазначено, шо вона має забезпечуватися наступністю змісту та коорди на­цією освітньо-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціо­нують як продовження попередніх і передбачають підготовку осіб до мож­ливого переходу до наступних ступенів. Отже, державою задекларовано принципову важливість неперервності освіти у процесі розвитку і станов­лення особистості в її індивідуальній еволюції.

Дошкільна освіта дає старт у шкільне навчання тим, що започатковує готовність усіх сфер особистості дитини до нього як до нової форми її

життєдіяльності. _..

Що означає термін «неперервність освіти»? Словник професійної осві­ти визначає це як систему безперервного навчання і виховання для до­сягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуально­го потенціалу як найвищої цінності нації.

Важливими умовами забезпечення функціонування безперервної осві­ти виступає дотримання таких педагогічних принципів освіти, як перспек­тивність і наступність на всіх освітніх ланках.

З погляду взаємозв’язку дошкільної і початкової освіти, перспек­тивність означає погляд вперед, роботу на майбутнє, на перспективу. Це знання вихователями дошкільних навчальних закладів програм першого класу початкової школи, особливостей змісту і методів навчання, вихо­вання та розвитку учнів з метою підготовки дошкільнят до шкільного на­вчання і спілкування в умовах шкільного середовища.

Наступність — це використання, врахування вчителями початкової школи здобутків і досягнень дітей в дошкільній освіті з метою організації природного входження дитини в процес систематичного навчання і ви­ховання, спілкування більш високого гатунку в умовах нового соціально­го середовища. Це знання програм, змісту й методик дошкільного вихо­вання, базових досягнень у розвитку дітей старшого дошкільного віку за різними видами їхньої діяльності та вихованості.

Наступність — це об’єктивна закономірність розвитку всіх життєвих явищ, завдяки якій відбувається безперервний розвиток. Завдяки наступ­ності нові надбання, змінюючи старі, зберігають в собі елементи своїх по­передників.

У розвитку особистості дитини раннього, дошкільного і молодшого шкільного віку також є наступність, зокрема вона виявляється у розвитку творчих здібностей особистості, формування яких є пріоритетним напря­мом в діяльності різних ланок освіти.

Щоб наступністьякзакономірність розвитку творчої особистості відбу­валася, необхідно спеціально створювати умови для творчого розвитку і подальшого навчання в школі.

У дошкіллі з огляду на перспективу шкільного навчання важливо про­ектувати і формувати базові основи творчої особистості, чітко визначаю­чи їх у меті, змісті, формах і методах образотворчої діяльності.

У різні періоди дошкільного дитинства (враховуючи специфіку домі­нантних потреб кожного вікового періоду, провідний вид діяльності, но­воутворення і магістральні лінії розвитку) важливо визначати своєрідні завдання, зміст, методи і форми художньо-творчого розвитку.

Так, провідною в ранньому дитинстві є предметна діяльність, яка сут­тєво впливає на характер образотворчоїдіяльності і можливості особисті- сного розвитку дитини в ній. Образотворча діяльність, що зароджується в ранньому віці, містить риси предметної діяльності: зображення переваж­но предметного характеру, діти намагаються діяти з ними як з реальними предметами, їх цікавить сам процес діяльності, а не її результат і суспільна оцінка.

У дошкільному віці потреби змінюються, дитина більшою мірою зорі­єнтована не на предмет, а на людей, на їхні дії з предметами, на взаємодію і взаємини в людському спілкуванні. Змінюється провідна діяльність, нею стає сюжетно-рольова гра, в якій дитина намагається пізнати сенс діяль­ності дорослих людей, особливості їхніх взаємин. Образотворча діяльність в цей період розвивається за своїми законами і водночас містить соціальні пріоритети. Так, творчий характер діяльності стимулює розвиток найваж­ливішого психічного новоутворення цього періоду — уяви як базової ос­нови творчості, котра є особливо важливою як для гри, так і для образо­творчої діяльності. У цей період в процесі набуття знань, умінь і навичок розвиваються творчі вміння, необхідні для реалізації творчої уяви і задумів.

Значення творчої уяви, що розвивається в дошкільному дитинстві, вкрай важливе для всього подальшого розвитку особистості в більш зрілі роки в різних видах діяльності. Перспективний пріоритетний напрям роз­витку творчої продуктивної уяви в умовах образотворчої діяльності збері­гається і із початковій школі.

Психолог В. Давидов продуктивну уяву, шо домінує в розвитку до­шкільнят, вважає основою творчого мислення молодших школярів. Ці здібності він розглядає як правомірні чинники єдиної лінії творчого розвитку дітей, як основу наступності між дошкільною і шкільною ос­вітою..

У процесі навчання в учнів початкової школи формується новии

спосіб креативного пізнання світу — теоретичне мислення, що відбу­вається у формі абстрактних понять. Це дає можливість.учням більш свідо­мо засвоювати принципи, закономірності, технології створення художніх

образів..

Отже, креативне (творче) мислення молодшого школяра — це якісно новий Відрізок у розвитку творчих здібностей особистості, початок якому дає розвиток продуктивної уяви в дошкільному дитинстві.

Ось чому так важливо, з погляду перспективи розвитку особистості в дошкільний період, розвивати продуктивну уяву дітей як на заняттях, так і в самостійній художній діяльності.

Психолого-педагогічна наука визначає показники готовності дитини до школи в різних сферах її життєдіяльності. У художньо-творчій сфері

дитина-дошкільня:

1) вміє емоційно відгукуватися на вияви естетичного в житті та мис­тецтві, висловлювати власні думки й почуття, судження про красиве в усьо­му навколо неї;.

2) розуміє засоби художньої виразності різних видів образотворчого

мистецтва;.

3) володіє елементарними знаннями про основні види і жанри обра­зотворчого мистецтва, їхні спільні та відмінні риси;

4) вміє давати естетичну оцінку творам мистецтва;

5У вміє самостійно створювати художні образи засобами виразності різних видів образотворчої діяльності та головних технік, малювання,

ліплення, аплікації, конструювання;

6) володіє різними технічними прийомами, технологією роботи з різно­манітними матеріалами:

7) створює зображення за допомогою різних способів сприймання дійсності: за уявою, уявленнями, з пам’яті, за натурою, з натури, за влас­ним задумом;. _и

8) виявляє ініціативу, творчість, самостійність у художній діяльності,

прагне до оригінальних рішень.

♦ Доповніть цей перелік, користуючись власним практичним досвідом, стан­дартом художньо-естетичного розвитку дошкільняти.

Сутність перспективності і наступності в освітній роботі з розділу «Образотворче мистецтво»

Перспективність і наступність в освітній роботі з розділу «Образотвор­че мистецтво» — це реалізація в межах вікових можливостей спільної мети: формування почуття прекрасного, вміння розуміти і цінувати красу в житті і творах мистецтва, розвиток естетичних оцінок і смаків, уяви, фантазії, оригінальності й нестереотипності мислення, художньої творчості в про­цесі художнього пізнавання й опанування світу.

_Вотемист^,т_В^ЄГі^{3аЦІ1 ПРОфаМ СУ}'Г^{,ЖНИХ ланок осві}™ ³ розділу «Обоазот- ворче мистецтво» є оптимальне поєднання різних видів художньоїдіяльності -

р дуктивної (відтворювальної) і продуктивної (творчої) на грунті безпосе реднього сприймання світу дитиною та через художні образи у мистецтві г!І Лг ‘1¹"^{ТК0 пр0стежуєт}ься в державних стандартах дошкільної і '

чаткової освіти - змістова лінія «Світ мистецтваТ^Базовом^ компоненті

жав'н(ш^U'™ ^{В Ук}Р^а,НІ (БКДО) та освітня галузь «Мистецтво» у Дер­жавному стандарті початкової загальної освіти (ДСПЗО)

ви н!Г:ГГ^{Ю МЄТ0Ю Худ0жнь}о^естетичного розвитку ДОШКІЛЬНЯТ

вос?іГб=ГГ^{УЛЬТУРИ естетичних} почуттів, розвиток сприйнятли­вості як базової особисті с но і характеристики, що полягає в умінні поий

куль4и^{РеДаВаТИ}’^{,раНСформувати}' ^{а саме} - бути споживачем і творцем

мистептва^ -члятн³^ ^{МЄТУ рОЗВИТОК} особистісно-ціннісного ставлення ло мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх об

скона.іенн^" ^{Вхудожньо_творчій} самореалізаціїта в духовному самовдо-

+ Спробуйте порівняти ці положення стандартів і переконатися що в них ростежується спільна цільова спрямованість суміжних ланок освіти з од­ного боку, на збагачення дітей та учнів досвідом естетичного світовідчут тя через сприймання краси світу й мистецтва, а з другого- на активе залучення їх до самостійної художньої образотворчості

т.в дошТіГноП по°чя Г™ ^{СПІЛЬНИХ піаходів на}Уковців-_Роз_Робників стан ля п- пв дошкільної і початкової освіти до пріоритетного визнання інтегпапійниу

процес,«під час засвоєння субсфери та освітньої г^узТ«М^_Єц™»

З цього приводу в БКДО в Україні зазначається що БазовХомпо-

ни. лГ^ЖНЬ01 °^{СВ1ТИ 1(СФЄРЗ<<}^У^льтУРа»,субсфера«Мистецтво")є“ ним для шкільно, освітньої галузі «Художня культура», в основі якГл^ жить принцип інтеграції різних видів мистецтва. Отже мистецьку діяльність дошкільнят доцільно організовувати за принципом інтеграції (гай мон,иного поєднання на заняттях і в різних житчєвих сигуГшяГ™_ч

пГ_ння^{,,ТЄРаГУРНИХ фрагментів}’ живопису, поезії з виходом на образотво- р пня в різних видах художньої Діяльності: малюванні, ліпленні аплікації ^муз“»> ^мімічних та пантомімічних етюдах) ’^{аші,каші}-

тпп п наголошується, що в основу змісту освітньої галузі «Мистец­

тво» покладено принцип об’єднання різних видів мистецтва та визначен­ні ^к^^{ьтури як} системи скоординованих знань, опанування яких

^{у свідомосгі у}"^нш "^ы““¹ ад ~

МИС^твГдаст^ііГо^пп^{ОВадЖЄННЯ У u}f^K'^JlbHJ' практику комплексу видів мистецтва дасть змогу розширити асоціативні уявлення учнів збагатити

=™Г^ПР"^Я“^аННЯ ‘.ико„Г™'"

SST сенсорно., емоційної та інтелектуальної сфер особис-

Державні стандарти реалізуються в освітніх програмах. Судити ппоте

ж існує тут наступність, дуже важко. По-перше, тому, що розроблені гііл державні стандарти дошкільної освіти і початкової школи програми пеие

.снує велика кількість варіативних. авторських програм з оригінальни-

ми, неординарними підходами до освіти і це створює певні складнощі у їхньому порівнянні.

♦ Спробуймо проаналізувати програми суміжних ланок освіти. Наприклад: Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / Відповідальний редактор 3. П. Плохій. — К, 1991; Программа для средней общеразви- вательной школы. Изобразительное искусство. 1—4 классы / Сост. М. Л. Любарская и др. Одесса—Киев, 1996.

Ви побачили, що загальні підходи до побудови програм (структура), ма­ють багато спільного. Так, виокремлюється розділ «Сприймання краси різних об'єктів і явиш життя й образотворчого мистецтваяк базова основа власної художньо-творчої діяльності дітей та учнів».

У дошкільній програмі розвиток сприймання образотворчого мистец­тва передбачено з четвертого року життя (народна іграшка, декоративно- ужиткове мистецтво, живопис, графіка, скульптура). У програмі першого класу цей розділ відсутній і з’являється лише у другому класі. Отже, про наступність за цим напрямом не можна говорити, бо здобутки дошкіль­ної освіти втрачаються.

Наступності важливо дотримуватися і щодо лінії знань, навичок і твор­чих умінь, які зумовлюють та обслуговують образотворчу діяльність і по­винні бути підпорядковані головній меті — творчому розвитку дитини. Вона має отримати можливість висловлювати свої думки і почуття, став­лення та оцінки в малюнках, ліпленні, аплікаціях. Тому у процесі шкільно­го навчання образотворча діяльність має функціонувати на більш високо­му та усвідомленому рівні. Від учнів вимагається більше самостійності, ініціативи в постановці зображувальних завдань, у виборі цікавих тем та оригі нал ьн их засобів їхнього художнього втілення.

Щодо реалізації принципу наступності — важливо, щоб у процесі шкільного навчання були створені умови для самостійної образотворчої діяльності в позанавчальний час, щоб діти не втрачали можливостей для творчого самовираження, до яких вони звикли в дитячому садку. Най­більш сприятливі умови в цьому плані — в освітніх закладах типу «шко- ла-дитячий садок». Вони мають відповідно обладнане середовище для СОД і планують час для самостійної художньої діяльності учнів з метою розвитку та реалізації їхніх художніх уподобань, інтересів, здібностей, творчих обдаровань. Важливо зацікавити учнів творчими заняттями в них. Тут має місце більш логічне продовження в початковій школі тра­дицій і здобутків дошкільної освіти з образотворчого мистецтва, ство­рено сприятливіші організаційні умови для занять учнів образотворчим мистецтвом.

Практично наступність має забезпечуватися в стандартах і програмах дошкільної і початкової освіти. У стандартах обох ланок пріоритетним завданням є творчий розвиток особистості дошкільняти і молодшого шко­ляра засобами образотворчого мистецтва.

В Україні немає програм з образотворчого мистецтва, які відповідали б іде­ям наступності. Російські програми з образотворчого мистецтва Б. Йєменсь­кого та Програма розвитку різних форм креативного пізнання, творчої уяви і мислення в школі В. Давидова більшою мірою реалізують цей

 

принцип. Ознайом­теся з ними докладніше.

 

Напрями, форми і методи реалізації перспективності і наступності

Відсутність наступності спостерігається у використанні матеріалів і технік зображення. В першому класі дітям пропонують гуаш, туш, фло­мастер, кулькову ручку. Про акварель, азбуку роботи з якою діти засвої­ли іще в старшій групі, в першому класі забувають і згадують лише в тре­тьому.

Цікавим для дискусії є питання про наступність у виконанні різних типів зображень за способами їх сприймання. У старших групах дошкільних навчаль­них закладів дітей залучають до виконання зображень за уявленнями, уявою, за натурою, за наявності натури, з пам’яті. У початковій школі пе­редбачається художнє виконання лише з пам’яті, за уявою і зразком.

Поміркуйте над проблемою зразка в образотворчій діяльності. Спробуй­те з 'ясувати неоднозначність цінності цього методу.

Узагальнюючи досвід практичної роботи дошкільних навчальних зак­ладів з образотворчого мистецтва, можна відзначити широке використан­ня різноманітних нетрадиційних технологій виконання художніх зобра­жень: малювання несумісними матеріалами, симетричного передрукуван­ня плями, ниткографії та інші. Вони додають настрою, вносять елемент гри у процес зображення, розвивають у дітей уміння художнього експери­ментування, уяву, фантазію, впевненість і свободу рухів та дій. Цей на­прямок було б корисно розвивати в школі.

Практика свідчить, що вихователі дошкільних навчальних закладів і вчителі початкової школи не завжди розуміють, що творчий розвиток особистості засобами образотворчого мистецтва є спільною метою як дошкільної, так і початкової освіти. Тому не може бути різких відмінно­стей в завданнях, змісті, формах і методах навчання. У навчанні дітей, у розвитку їхньої образотворчості доцільно спиратися на гру. Ідентифіка­ція себе з художником є цікавим процесом перевтілення, визволення, розкріпачення ока, руки і серця дитини. Зображальна діяльність стає процесом, який активно стимулює уяву і творчість дитини. Дошкільня готове до такої діяльності. Педагогу залишається лише діяти на цій хвилі інтересу дітей.

Вчителі початкової школи мають розуміти, що дитина приходить до них з певним досвідом художнього світосприймання та образотворчої діяльності, здобутим у дошкільному навчальному закладі, сім’ї, дитячій академії мистецтв, гуртках і студіях будинків дитячої творчості. Для них важливо ознайомитися з досягненнями дитини-дошкільняти, щоб збері­гати і розвивати їх, підтримувати особистісно та суспільно спрямовані мотиви діяльності кожної дитини. Адже всі вони бажають захопити, вра­зити своїми творчими здобутками інших, дорослих та однолітків. Вчителі початкових класів вивчають програми, стандарти і досвід педагогів до­шкільних закладів, продовжують підтримувати та супроводжувати обда­рованих дітей.

Отже, якими ж є реальні напрями щодо забезпечення перспективності і наступності в роботі вихователів дошкільних навчальних закладів і вчи­телів початкової школи в освітній галузі «Мистецтво»? Наукою забезпе­чено узгодження стандартів з образотворчого мистецтва суміжних ланок.

Наступні кроки передбачають внутрішній взаємозв’язок завдань і змісту, форм і методів навчання та виховання дітей засобами образотворчого ми­стецтва. Для координації освітньо-виховної діяльності на суміжних сту­пенях освіти треба забезпечити наступність в методах педагогічної робо­ти. Передусім ідеться про використання таких методів і прийомів, що ак­тивізуватимуть особисту творчу манеру дітей та учнів: ситуації вибору, ігрові ситуації, ігрове експериментування, моделювання, творчі проекти (колективні та персональні), дизайн-діяльність, виставки-презентації (те­матичні та персональні) тощо.

Отже, спільна робота дошкільних навчальних закладів і шкіл із забез­печення наступності та перспективності в освітній роботі з розділу «Обра­зотворче мистецтво» може здійснюватися за такими напрямами:

• теоретичний — участь обох педагогічних колективів у спільних кон­ференціях, педрадах, семінарах з питань наступності, взаємне ознайом­лення вчителів і вихователів зі змістом програм ДНЗ і початкової школи, сучасних педагогічних технологій, що застосовуються в початковій і дошкільній освіті;

• організаційно-методичний — відвідування учителями занять з образо­творчої діяльності та СОД, виставок образотворчих робіт вихованців ДНЗ, а вихователями — уроків та гуртків з образотворчого мистецтва в школі;

• практичний — проведення спільних мистецьких конкурсів дошкіль­няті першокласників («Умілі рученята», «Я мрію свою малюю», «Кращий аранжувальник» та ін.), проведення КВК образотворчого змісту, органі­зація спільних виставок дитячих творчих робіт.

Отож винайдення вихователями дошкільних навчальних закладів і вчителями початкової школи цікавих спільних форм і методів організації дитячої художньої творчості дасть можливість їм забезпечити таку необхід­ну наступність художньо-естетичного розвитку особистості дитини на лан­ках дошкільної та початкової освіти.

♦ Для узагальнення і систематизації знань з цієї теми попрацюйте над наоч­ною структурною моделлю перспективності і наступності в організації

образотворчої діяльності в ДНЗ та школі.

Схеми 4. Структурна модель перспективності і настунності в організації образотворчої діяльності в ДНЗ та школі

Перспективність

ДНЗ І.......................... ~*І Школа

—і------- ' Наступність '-------- 1---

Спільна мета — творчий розвиток особистості 1

Документи, що визначають наступність і перспективність

Базовий компонент Державні стандарти Освітні програми

дошкільної освіти початкової загальної ДНЗ і початкової

(БКДО) освіти (ДСПЗО) школи

' \ ~

Напрями ре