З положення безпосереднього зіткнення з противником

Перед атакою механізованих (танкових) підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу – вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині.

Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближенню з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Дуже значним є вміння особового складу долати загородження перед переднім краєм оборони противника, яке здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогню танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і стрілецької зброї, показано на рис.6.2.24.

Танки і бойові машини піхоти, які оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку на своїх напрямках, а ті, що не мають тралів, і бронетранспортери — встановленим порядком по проробленому проходу.

В ході наступу безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танків — 200 м; для бойових машин піхоти (бронетранспортера) — 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку 400 м.

 

Рис.6.2.24. Подолання змішаного мінного поля і дротяних загороджень слідом за танком

 

Пророблення проходу в дротяному загородженні за допомогою ножиць та накидки:

Способи подолання дротяних загороджень противника в ході наступу показані на рис.6.2.25 а, б, в, г, д

а – різання нижніх ниток

б – різання верхніх ниток

в – підповзання під дріт за допомогою рогульки

г – проповзання під дротове загородження за допомогою товариша

д – подолання дротяного загородження за допомогою накидки

Рис.6.2.25 а, б, в, г, д. Способи подолання дротяних загороджень противника в ході наступу

 

Після подолання загороджень підрозділ що атакує в пішому порядку наблизившись до траншеї противника на 25 – 40 м. за командою командира «Відділення гранатами - Вогонь», особовий склад закидає противника гранатами і в точно встановлений час «Ч» з криком «Ура» слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем в притул і рукопашному бою, безупинно продовжує атаку в указаному напрямку рис.6.2.26, 6.2.27, 6.2.28.

 

 

Рис.6.2.26 Атака механізованого відділення переднього краю оборони противника

 

Рис.6.2.27 Знищення противника в рукопашному бою

 

 

Рис.6.2.28 Знищення противника гранатами

Під час наступу в глибині оборони противника відділення, взвод, рота не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або в тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення, взводу, роти здійснюється за командами командира взводу, роти, батальйону. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзаннями) визначає командир відділення, взводу, роти, батальйону, враховуючи рельєф місцевості та інтенсивність вогню противника. Якщо відділення, взвод, рота попали під вогонь артилерії (мінометів), вони виходить з під обстрілу стрімким кидком вперед.

Одержавши завдання завершити розгром противника, який залишився в траншеї, двоє – троє солдатів відділення, просуваючись по її дну, вогнем впритул, багнетами та гранатами знищують тих, що обороняються. Решта складу відділення, взводу, роти рухаються по обидві сторони траншеї і знищують виявлені вогневі засоби та живу силу противника, що намагається залишити траншею. Вогневі засоби, розташовані в оборонних спорудженнях, закидаються гранатами.

Виявивши відхід противника, командир відділення, взводу, роти доповідає про це командиру взводу, роти, батальйону невідступно переслідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

У випадку, коли неможливо вийти на шляхи відходу противника, взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх та проривається до основних сил противника, який відходить.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках (рис.6.2.29).

Рис.6.2.29. Дії механізованого відділення на БТР та десантом на танку в ході переслідування противника

Водні перешкоди взвод, рота, батальйон, як правило, форсують з ходу в складі роти, батальйону, а при діях в головній похідній заставі, бойовому розвідувальному дозорі, самостійно. Командир взводу під час висування до водної перешкоди вказує відділенням (танкам) місце переправи, порядок ведення вогню під час форсування та завдання на протилежному березі. Форсуванням називається наступ з подоланням водної перешкоди, протилежний берег якої обороняється противником, тобто подолання її під дією вогню противника.

Підготовка бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до форсування проводиться під час підходу до водної перешкоди. При цьому особлива увага звертається на щільність зачинення люків, бійниць, дверей, на справність водовідкачуючих насосів, на наявність та щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятувальні жилети.

Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування та завершується в районі герметизації.

Залежно від ширини, водні перешкоди діляться на вузькі (до 100 м), середні (від 100 до 250 м), широкі (від 250 до 600м) і дуже широкі (понад 600 м).

Механізований взвод з виходам до водної перешкоди при підтримці вогнем танків і артилерії, не затримуючись, форсує її на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) (рис.6.2.30), танки по дну ріки (рис.6.2.31), переправно-десантних засобах (підручних засобах) (рис.6.2.31, 6.2.32) або по захопленій переправі. Противника, який чинить опір, взвод знищує вогнем всіх засобів на плаву. З виходом на протилежний берег він безупинно розвиває наступ у вказаному напрямку.

 

Рис.6.2.30. Подолання водної перешкоди на БМП у ході наступу

Рис.6.2.31. Форсуванням водяної перешкоди танками по дну ріки

 

Переправа танків під водою проводиться на ділянках із положистими входами і виходами та рівним дном, із твердим або піщаним ґрунтом, із глибинами, що не перевищують 5 м. із швидкістю течії до 1,5 м/с.

Ширина траси на переправі повинна бути не менше 25 м. при ширині водної перешкоди до 200 м. і не менше 40 м. при ширині понад 200 м.

Рис.6.2.32. Переправа бойової техніки на самохідному поромі в ході наступу

Рис.6.2.33. Переправа танків через водну перешкоду по наплавному понтонному мосту в ході наступу

Переправа через водні перешкоди можлива при висоті хвиль для бойових машин – до 0,5 м, бронетранспортерів – до 0,7-0,8 м. і самохідних переправно-десантних засобів – до 1,0-1,1 м.

Круті, стрімчасті й «одягнені» в бетон і граніт береги водних перешкод потребують проведення визначених робіт, пов’язаних із підготовкою спусків до води і виходів із води, нахил яких складає: для бойових машин піхоти і танків, спуску до води - 25⁰, виходу з води - 15⁰; для бронетранспортерів, спуску до води і виходу з води - 12⁰.

При подоланні водної перешкоди особовий склад повиннен вміло використовувати підручні засоби. Способи подолання водної перешкоди показанно на рис.6.2.34 а, б, в, г.

Рис.6.2.34. Способи подолання водної перешкоди вплав на підручних засобах в ході наступу

 

У зимових умовах спосіб подолання водних перешкод залежить від товщини льоду й устаткування переправи по льоду (рис.6.2.35). Можливості переправи підрозділів по льоду показані в табл.1.

 

Рис.6.2.35. Устаткування переправи по льоду:

1 - посилення крижаної переправи укладенням верхнього настилу; 2 - техніка,яка переправляється; 3 - смуга,очищена від снігу; 4 - пробоїна від снаряда; 5 - лунки для виміру товщини льоду; 6 - розрахункова товщина льоду; 7 - сніговий лід; 8 - мутний лід; 9 - вимір товщини льоду

Таблиця 1

Вантажопідйомність льоду для переправи підрозділів, бойової техніки та озброєння

Вид вантажів, що переправляється	Маса, т	Необхідна товщина льоду, см	Найменша дистанція, м
Підрозділи в пішому порядку: у колоні по одному у колоні по два у колоні по чотири Бойові машини піхоти(БТР) Танки	0,1 0,2 0,4   10-15	Від 35-43

Наступ з форсуванням водної перепони має ряд особливостей, що необхідно врахувати при його організації і здійсненні. Основними з них є:

- підвищена уразливість підрозділів під час форсування водної перепони через прив’язку їх до підготовлених в інженерному відношенні пунктів (переправ);

- відставання танків від піхоти через те, що переправи для них будуються з захопленням протилежного берега водної перепони;

- зниження ефективності вогню стрілецької зброї, особливо в період переправи механізованих підрозділів;

- зниження маневрових можливостей підрозділів під час їх переправи;

- складність взаємодії, управління і матеріального забезпечення підрозділів.

 

Механізований взвод, призначений у передову групу повітряного десанту в ході наступу, як правило, одержує завдання захопити площадку приземлення та забезпечити висадку десанту (рис.6.2.35).

Взвод, що виділений у передову групу, як правило, посилюється стрільцями-зенітниками, саперами та хіміками-розвідниками.

Рис.6.2.36. Дії механізованого взводу у групі тактичного повітряного десанту.

 

Під час висадки морського десанту при діях на приморському узбережжі (рис.6.2.36) взвод може діяти у складі головних сил батальйону, а механізований взвод і у складі десантно-штурмової групи.

Рис.6.2.37. Висадка механізованого взводу в якості морського десанту.

Під час прориву укріпленого району механізований взвод може діяти у складі штурмової групи для блокування і знищення противника у довгочасних вогневих та інших спорудженнях.

Підготовка до наступу вночі проводиться в світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ вночі, крім звичайних питань визначає: видні в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення (танк); порядок позначення відділень (танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів), проходи в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали пізнавання. Він також організовує забезпечення відділень (танків) освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами та кулями.

Засоби освітлення застосовуються так, щоб не освітлювати і засліплювати свої бойові порядки.

У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника.

Наступ в особливих умовах

У місті (населеному пункті) взвод наступає, як правило, вздовж вулиць по одній або обох її сторонах, а відділення по одній стороні (рис.6.2.38). Взаємна підтримка досягається веденням вогню по будинках, які розташовані на протилежній стороні вулиці.

Рота наступає по одній вулиці або всередині кварталу, батальйон, як правило, наступає по одній-двох магістральних вулицях з прилеглими кварталами на фронті до 1000 м.

 

Рис.6.2.38. Дії особового складу у вуличному бою

Механізований взвод (відділення) та придані йому гранатомети і вогнемети знищують противника вогнем та гранатами в першу чергу у підвалах та нижніх поверхах будинків.

Для захоплення підготовлених до оборони особливо міцних будинків та споруджень механізований взвод, а іноді, і відділення можуть діяти у складі штурмової групи. У склад штурмової групи крім механізованого підрозділу можуть включатися танки, гармати, переважно самохідні, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети та інші вогневі засоби, а також підрозділи інженерних військ з підривними зарядами. Штурмовій групі видається збільшена кількість боєприпасів, особливо ручних та протитанкових гранат, аерозольних (димових), запалювальних та сигнальних засобів, а також пристроїв для штурму будинків та подолання перешкод.

Міцно укріплені будинки блокуються, а потім висаджуються у повітря.

Порядок дій особового складу механізованого підрозділу щодо подолання перешкод при веденні бою в місті показано на рис.6.2.39 а, б, в, г, д, е, ж.

 

Рис.6.2.39. а.. Перелаз через тин «зацепом» та силою в ході наступу

Рис.6.2.39 б. Подолання перешкоди з наступом на неї та упором на руку і ногу

Рис.6.2.39 в. Подолання перешкоди в ході наст Рис.6.2.39. г на Зіскок з перешкоди з положення опорою на груди висячи в ході наступу

Рис.6.2.39 д. Перелаз через стіну з опорою на бедро та плечі товариша в ході наступу у місті

Рис.6.2.39 е. Перелаз через стіну за допомогою підручних засобів та подачі руки товариша в ході наступу у місті

 

Рис.6.2.39 ж. Використання громовідводу, водостічної труби, пожежної драбини для проникнення на верхній поверх будинку в ході наступу у місті.

 

Способи знищення противника у місті показано на рис.6.2.40 а, б, в, г, з, е

Рис.6.2.40 а. В підземних комунікаціях

 

Рис.6.2.40 б. У підвальних приміщеннях та на дахах

Рис.6.2.40 в. На верхніх поверхах будинку

 

 

Рис.6.2.40 г. В кімнатах будинку

 

 

Рис.6.2.40 д. Броньованих цілей на вулиці міста

У горах на важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод може діяти самостійно, у відриві від роти, а відділення, як правило, у складі взводу. Механізований взвод (відділення), як правило, діє в пішому порядку, використовуючи спеціальне спорядження.

У ході наступу посилюється спостереження, особливу увагу звертають на своєчасне подавлення вогневих засобів противника, який веде фланговий вогонь, на виявлення та знищення засад, а також на використання кулеметів та снайперської гвинтівки.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби та жива сила подавлюються одночасно на всіх ярусах. Під час атаки першого ярусу чистина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вог­невих засобах, які ведуть фланговий вогонь. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки переміщаються по доступній для них місцевості і підтримують взвод вогнем, де не можливо, для перевезення бойового складу залучаються вертольоти показано на рис.6.2.41, використовується пако-тягловий транспорт (у якості тягової сили: коні, віслюки, верблюди, мули а в майбутньому планується використовувати паковітягові роботи показано на рис.6.2.43

Рис.6.2.41. Дії механізованого взводу в горах з залученням Рис.6.2.42. Паковий віслюк, (мула)

вертольотів. норма навантаження 50 кг

Рис.6.2.43а Пакові коні, норма навантаження до 75кг

Рис.6.2.43б Паковітягові роботи (норма навантаження до 200 кг).

 

Для дій у горах особовий склад проходить гірську підготовку та забезпечується спеціальним спорядженням. Порядок дій в горах та способи подолання гірських перешкод показано на рис. 6.2.44 а, б, в, г, д, е, є.

Рис.6.2.44 а) способи подолання горизонтальної гірської тераси

Рис.6.2.44 б) підйом по льодовому уклону на кішках «зігзагом»

Рис.6.2.44 в) вирубування сходинок для підйому по крутому укліну

Рис. 6.2.44 г) спуск по льодовому укліну спиною до склону

Рис.6.2.44 д) підйом по мілким малостійким зсувам Рис.6.2.44 е) подолання гострих

скельних гребнів

Рис.6.2.44 є) використання спорядження для підйому (спуску) в ході ведення бойових дій

 

Гірські ріки форсуються в ході наступу, як правило, вбрід, а також, де можливо, обладнуються десантні, паромні та мостові переправи. Способи подолання гірських водних перешкод показано на рис.6.2.46 а, б, в, г, д.

Рис. 6.2.46 в) в колону по одному

Рис. 6.2.46 а) шеренгами по 3-4 чоловіки

Рис. 6.2.46 б) поздовж натягнутої мотузки

Рис. 6.2.46 г) колону по одному, вздовз мотузу

Рис.6.2.46 д) по мотузу через прірву

Рис.6.2.45. Варіант ведення бойових дій у горах

У лісі взвод (відділення, танк) наступає, як правило, вздовж дороги, просіки або за вказаним азимутом.

Під час організації наступу в лісі командир взводу (відділення, танка) крім звичайних питань, які передбачаються при підготовці наступу, повідомляє командирам відділень (особовому складу) азимут напрямку наступу, встановлює порядок подолання лісових завалів, знищення противника, який веде вогонь з дерев.

Механізований взвод діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами і відділеннями скорочуються. Командир взводу просувається в цепу напрямного відділення.

У ході наступу у взводі (відділенні, танку) ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення та знищення протитанкових засобів і безпосередньої охорони. Противник, який веде вогонь з дерев, знищується снайпером та спеціально призначеними кулеметниками та стрільцями. Для безпосередньої охорони взводу командир взводу висилає дозорних. Взвод (відділення) просувається в лісі, уникаючи полян та просік, порядок просування показано на рис.6.2.47. Із-за товстих стовбурів дерев вогонь ведеться з будь-якого положення, а якщо ліс молодий (стовбури дерев тонкі) — із положення лежачи. Вогонь по повітряних цілях може вестись з використанням дерев як опори. При раптовому зіткненні з противником взвод закидає його гранатами, порядок кидання гранат показано на рис.6.2.48, і рішучою атакою знищує в рукопашній сутичці.

Лісові завали та інші загородження взвод (відділення, танк), як правило, обходить, а при неможливості обходу долає по проробленому проходу. Під час підходу до завалів та загороджень необхідно заздалегідь їх обстріляти та розвідати.

Рис. 6.2.47. Наступ механізованого відділення, взводу в лісі

а) наступ відділення вздовж дороги (просіки) б) наступ відділення при наявності лісової поляни, озера

Рис.6.2.48. Кидання ручних осколкових гранат у лісі

Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами стрімкою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника, вогнем з вигідного рубежу, при цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями (балками, ярами, струмками) із таким розрахунком, щоб забезпечувалася можливість ведення вогню уздовж доріг, просік, між озерами та болотами, а також уздовж ділянок рідкісного лісу. На флангах постійно ведеться спостереження за противником.

У лісі противник може установлювати мінні фугаси, міни направленої дії, мінні поля, завали, дротяні загородження, засади, розташовувати снайперів на деревах та інші загородження, а також готувати ділянки для задимлення та пожеж, показано на рис.6.2.49.

Рис.6.2.49. Загородження, які може облаштовувати противник в лісі

 

Зимою при глибокому сніговому покритті особовий склад механізованого взводу (відділення) наступає, як правило, на лижах (Рис.6.2.50). Спішування особового складу і постановка на лижі під час наступу з ходу проводяться, як правило, на більшому, ніж в звичайних умовах віддаленні-від противника.

Під час організації наступу особливу увагу командир взводу (відділення, танка) звертає на підготовку озброєння, техніки та засобів індивідуального захисту до застосування в умовах низьких температур і на запобігання переохолодження та обмороження особового складу, вживає заходів для, забезпечення маскувальни­ми халатами, а озброєння і техніка фарбуються у білий колір.

Під час бою в глибині оборони противника для здійснення обходів і атаки противника у фланг і в тил механізованим взводом широко застосовуються дії на лижах.

 

Рис.6.2.50. Наступ на лижах,та ведення вогню

а) лежачи, б) з коліна, в) стоячи.

 

У бойовому наказі на наступ командир взводу (відділення, танка) вказує: орієнтири, склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів; завдання взводу та відділення (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу); завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (пізнавальний знак), а також порядок використання вгоню артилерії та інших вогневих засобів; завдання особовому складу (відділенням, танкам):

командиру механізованого відділення – всьому особовому складу – місце і порядок спішування, місце кожного солдата в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод навіднику–оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметнику і гранатометнику, а при необхідності і решті особового складу – цілі для ураження і порядок ведення вогню механіку–водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод

командиру гранатометного відділення – обслузі – цілі для ураження, вогневі позиції і порядок їх зайняття, напрямок стрільби і порядок ведення вогню, а також взаємодії з механізованими підрозділами навіднику – оператору (кулеметнику бронетранспортера) – порядок прикриття дій обслуги і підтримки атаки механізованих взводів вогнем із гармати та кулемета механіку–водію (водію) напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод

командиру протитанкового відділення – обслузі, навіднику–оператору (кулеметнику бронетранспортера) – цілі для ураження, порядок ведення вогню та спільних дій з механізованими підрозділами механіку – водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод під час атаки в пішому порядку, крім того, – місце і порядок спішування, подолання загороджень і перешкод

– сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними

– час готовності до наступу своє місце і заступника.

Бойовий наказ командир взводу (відділення) віддає на місцевості, а при неможливості – по схемі (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

 

Питання для самоконтролю:

1. Мета наступу та в чому він полягає. Бойовий порядок механізованого (танкового) взводу, відділення в наступі та їх задачі. Умови переходу в наступ.

2. Порядок підготовки підрозділу до наступу.

3. Порядок ведення наступу підрозділом (відділенням, взводом).

4. Наступ підрозділу в особливих умовах (у місті, лісі, горах, зимою).

5. Бойовий порядок механізованої (танкової) роти і її задачі в наступі.

6. Бойовий порядок механізованого (танкового) батальйону і його задачі в наступі.

7. Порядок роботи командира з отриманням бойового завдання на наступ з ходу.

8. Порядок роботи командира з отриманням бойового завдання на наступ з положення безпосереднього зіткнення з ним.

9. Змісти бойового наказу командира взводу (відділення),на наступ.