Вищим досягненням застосування ЕОМ для опрацювання і використання економічної інформації є автоматизовані системи управління (АСУ).
АСУ в народному господарстві – це система управління підприємствами, об’єднаннями, установами, які базуються на систематичному застосуванні сучасних математичних методів і технічних засобів автоматизованого опрацювання інформації обліку, аналізу, планування, проектування і підготовки виробничо-фінансової діяльності. АСУ складається з тісно зв’язаних між собою декількох підсистем, які об’єднуються в дві групи:
1) функціональні підсистеми;
2) забезпечуючі системи.
Функціональні підсистеми виконують функції управління виробництвом, такі як постачання, виробництво, реалізація продукції, фінансові операції, бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності, планування та ін. Забезпечуючі підсистеми призначені для обслуговування самого інформаційного процесу в АСУ. До них відносяться математичне, програмне та інформаційне забезпечення системи.
Автоматизовані системи управління передбачають використання такого комплексу методів і засобів, які забезпечують оптимальний розвиток виробництва, методів планування, збирання, збереження і опрацювання економічної інформації, а також управлінських рішень по веденню господарства в оптимальному режимі. В ідеалі АСУ повинна забезпечувати автоматичну передачу регулюючих лій виконуючим органам без посередньої участі людини. Однак зараз ще існує ряд причин, що перешкоджають повній автоматизації управління. Тому в практиці виробництва часто називають “автоматизованою” систему, в якій розв’язується на ЕОМ комплекс або декілька економічних задач. На думку багатьох економістів під терміном “автоматизовані системи”, які являють собою сукупність методів математичного забезпечення і автоматизованих технічних засобів по збиранню, опрацюванню і видачі управлінської інформації і стандартних управлінських рішень.
Економічний аналіз в АСУ практично знаходить застосування в усіх функціональних підсистемах. Однак в діючих зараз АСУ окрема підсистема економічного аналізу в більшості випадків відсутня. Вивчення питань змісту, предмету, методу і завдань економічного аналізу переконує в тому, що підсистема економічного аналізу може займати окреме місце в АСУ. Така підсистема повинна забезпечувати:
1) оцінку варіантів планових рішень;
2) оперативний аналіз ходу виробничого процесу і виконання поточних планів, розробку пропозицій для прийняття оперативних рішень;
3) оцінку роботи підприємства і його підрозділів за минулий період;
4) розв’язання інших питань з виявлення внутрівиробничих резервів поліпшення господарської діяльності підприємства.
Зараз АСУ, в тому числі з підсистемою економічного аналізу, знайшло часткове запровадження на деяких промислових підприємствах країни. Однак у сільському господарстві на сьогоднішній день АСУ запроваджується дуже повільно.
Розробка і запровадження підсистеми аналізу господарської діяльності АСУ в сфері сільськогосподарського виробництва показує, що її функціонування на рівні підприємств зв’язано з деякими умовами. До них відносяться технічне, організаційне і програмне забезпечення системи.
Технічне забезпечення включає оснащеність системи управління технікою, призначеною для автоматизації управлінських функцій. Організаційне забезпечення охоплює комплекс заходів по збиранню даних для аналізу, передачі їх на ЕОМ, одержання і використання результативної інформації. програмне забезпечення передбачає розробку алгоритмів і реалізацію їх у програми на ЕОМ в уніфікованому вигляді з метою масового використання розробок.
Розв’язання питань технічного забезпечення на рівні підприємства не обов’язково пов’язується з наявністю і функціонуванням ЕОМ безпосередньо на підприємстві. Придбання окремими підприємствами дорогої електронно-обчислювальної техніки без розв’язання питань комплексної технізації та автоматизації виробничих процесів, попереднього збору, опрацювання і передачі інформації часто призводить до нераціонального використання цієї техніки.
Важливим питанням в підсистемі економічного аналізу є роль і значення обчислювального центру (ОЦ), який для підприємства є акумулятором джерел інформації, що використовується в управлінні господарською діяльністю. Тому ОЦ треба вважати як інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ), який зв’язаний з усіма пунктами виникнення і використання інформації. Такі обчислювальні центри колективного користування за умови оснащення його користувачів (абонентів) периферійними пристроями дозволяють мати підприємствам оперативний доступ до ЕОМ, а також можливість розв’язання задач у режимі пакетного опрацювання даних без створення власних ОЦ. Організація власних ОЦ на підприємствах може виявитись недоцільною із-за багатьох причин: не досить високе і рівномірне завантаження ЕОМ, розосередження кадрів і техніки тощо.
Опрацювання інформації на ОЦ здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів, що являють собою сукупність ЕОМ, пристроїв підготовки, передачі і розмноження даних.
У загальному вигляді схема організаційних засобів по збиранню, підготовці, передачі та опрацюванню інформації при аналізі стосовно до сільськогосподарського виробництва може будуватись за такою схемою.
Першою ланкою є пункти одержання первинної інформації або ж перенесення її на первинні документи. Це різні виробничі дільниці: вісові, склади, диспетчерські пункти тощо. Система реєстрації та первинного обліку даних виробничого процесу на цих пунктах в кількісному відношенні залишається такою, як і була, однак у якісному можуть бути зміни, зв’язані з насиченням первинних пунктів інформації сучасними засобами збирання і підготовки даних.
Зв’язковою ланкою між ОЦ і пунктами первинної інформації є пункти збору і проміжного опрацювання інформації у вигляді адміністративних служб підприємства. цю функцію можуть виконувати диспетчерські пункти, планово-економічні відділи, бухгалтерія тощо. У цих ланках здійснюється збирання, первинна обробка і підготовка до передачі на ОЦ вихідних масивів даних. Інформація в проміжні пункти її опрацювання поступає або у вигляді первинних документів (накладні, відомості тощо), або вже перенесена на машинні носії. Форма надходження вихідної інформації залежить від наявності ліній зв’язку і в міру нагромадження після відповідної систематизації, підготовки і перевірки здійснюється автоматична передача інформації на ОЦ по каналах зв’язку, де вона записується у зовнішню пам’ять ЕОМ і використовується для розв’язання відповідних задач.
Одержані результати проведених на ЕОМ розрахунків, тобто вихідна інформація, після аналізу або видаються на друк у вигляді табличних машинограм безпосередньо на ОЦ, або ж передаються по каналах зв’язку замовникам, які використовують її за призначенням.
Важливим і найбільш не розробленим питанням економічного аналізу з використанням ЕОМ до останнього часу залишається програмне забезпечення, яке передбачає розробку аналітичних алгоритмів і програм для розв’язання їх на ЕОМ.
Програмне забезпечення підсистеми економічного аналізу включає набір програм і блоків, що охоплюють всі сторони господарської діяльності підприємства. В цьому відношенні програмне забезпечення економічного аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств може включати в себе як мінімум такі аналітичні задачі:
1) аналіз виробництва продукції сільського господарства;
2) аналіз собівартості продукції рослинництва;
3) поопераційний аналіз витрат у рослинництві;
4) аналіз собівартості продукції тваринництва;
5) аналіз витрат кормів у тваринництві;
6) аналіз витрат праці та її оплати;
7) аналіз використання машинно-тракторного парку;
8) аналіз використання автотранспорту;
9) аналіз прибутку від реалізації продукції;
10) аналіз фінансового стану підприємства.
Для розв’язання на ЕОМ кожної з цих задач потрібна розробка табличних алгоритмів у вигляді переліку вихідних даних аналізу і розрахункових показників, послідовності їх опрацювання при аналізі, а також форм вихідних машинограм аналітичної інформації. Згідно з алгоритмами складаються програми розв’язання аналітичних задач для відповідного класу великих ЕОМ або персональних комп’ютерів.
Зміст розрахунків, передбачених алгоритмами, повинен бути максимально уніфікованим з тим, щоб по одній машинній програмі можна було розв’язувати максимальну кількість задач. З урахуванням цього алгоритми і складені по них програми повинні забезпечувати їх використання не лише при аналізі виконання планів у рамках одного підприємства, але й при міжгосподарському аналізі, коли виникає необхідність, наприклад, валову продукцію, прибуток або інші показники аналізувати в розрахунку на 100 га площі сільськогосподарських угідь. Кожна така задача може розв’язуватись залежно від мети аналізу в різних варіантах, коли показники, що аналізуються, порівнюються з прийнятими за базисні плановими даними, фактичними кращих або просто інших підприємств, середніми даними по сукупності підприємств, базисним періодом, середньорічними даними за ряд років тощо. Уніфіковані стандартні аналітичні задачі можуть бути використані при аналізі діяльності внутрігосподарських підрозділів шляхом порівняння фактичних даних не лише з плановими завданнями, але й фактичних даних про діяльність підрозділів між собою, а також із середніми показниками роботи підприємства в цілому.
Удосконалення підсистеми економічного аналізу в АСУ повинно здійснюватись у двох напрямках. Перший – це автоматизація традиційних розрахунків аналізу, починаючи із самих простих, але трудомістких розрахунків. Другий напрямок зв’язаний з необхідністю використання в аналізі сучасних економіко-математичних методів і реалізації їх на ЕОМ для пошуку оптимальних варіантів господарських рішень.
Контрольна запитання
1. Планування аналітичної роботи.
2. Етапи аналітичної роботи.
3. Постановка і розв’язання задач аналізу на ЕОМ.
4. Складання алгоритмів аналізу економічних показників.
5. Автоматизація економічного аналізу на персональних комп’ютерах (АРМ-аналітика).
6. Особливості економічного аналізу в інтегрованій системі опрацювання інформації.
