Фондів органів місцевого самоврядування в Україні
Протягом останніх років лише 1 % сукупних доходів місцевих бюджетів України формується за рахунок відрахувань до цільових фондів, до їх складу належать:
♦ фонди охорони навколишнього природного середовища;
♦ інші цільові фонди місцевих рад;
♦ цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади.
З 1998 р. до місцевих бюджетів надходить частина зборів за забруднення навколишнього природного середовища. Цей збір є екологічним податком, він справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.
Суми збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються наступним чином:
20% – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів;
50% – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;
30% – до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України.
Якщо розглянути надходження цільових фондів, утворених в складі окремих видів місцевих бюджетів, то слід відзначити найбільш відчутну їх фіскальну роль у формуванні обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим, у 2004 р. питома вага цих фондів у сукупних доходах відповідних бюджетів становила 3,89%, в той же час для районних бюджетів цей показник складав лише 0,2% (див. табл. 4.2).
Всього | В тому числі за видами місцевих бюджетів | ||||||
обласні бюджети, бюджет АРК | міст рес-публіка-нського (АРК) та обласно-го зна-чення | районні | міст район-ного значен- ня | селищні | сільські | ||
Цільові фонди, всього | 1,52 | 3,89 | 0,83 | 0,20 | 1,40 | 1,15 | 1,11 |
Збір за забруд-нення навколиш-нього природно-го середовища | 0,56 | 1,51 | 0,25 | 0,04 | 1,14 | 0,80 | 0,82 |
2. Цільові фонди, утворені Верхов-ною Радою АРК, органами місце-вого самовряду-вання та місце-вими органами виконавчої влади. | 0,96 | 2,37 | 0,58 | 0,16 | 0,27 | 0,35 | 0,79 |
Таблиця 4.2.
Частка цільових фондів в сукупних доходах місцевих бюджетів, %
Достатньо значні відмінності щодо формування цільових фондів у складі місцевих бюджетів існують в регіональному аспекті (див. табл. 4.3). Якщо загалом частка цільових фондів в доходах місцевих бюджетів України у 2004 р. складала 1,52%, то у бюджеті м. Києва – 5,53%. У 18 областях цей показник був меншим ніж 1%, в тому числі в Тернопільській області – 0,12%, Закарпатській – 0,15%, Житомирській і Рівненській областях – 0,18%. Таким чином органи місцевого самоврядування мають різні можливості щодо формування своїх власних фінансових ресурсів, зокрема залучення альтернативних джерел доходів.
Таблиця 4.3.
Питома вага цільових фондів у складі доходів місцевих бюджетів
України у 2004 р.
(%)
Частка у сукупних доходах місцевих бюджетів: | |||
збору за забрудне-ння навколишнього природного середовища | цільових фондів утворених Верхов-ною Радою АРК, органами місцевого самоврядування | разом цільових фондів | |
АР Крим | 0,25 | 0,49 | 0,75 |
Вінницька | 0,53 | 0,16 | 0,69 |
Волинська | 0,11 | 0,54 | 0,64 |
Дніпропетровська | 1,41 | 0,41 | 1,81 |
Донецька | 1,61 | 0,33 | 1,94 |
Житомирська | 0,15 | 0,02 | 0,18 |
Закарпатська | 0,15 | 0,00 | 0,15 |
Запорізька | 1,07 | 1,07 | 2,14 |
Івано-Франківська | 1,24 | 0,31 | 1,56 |
Київська | 0,45 | 0,02 | 0,47 |
Кіровоградська | 0,17 | 0,12 | 0,29 |
Луганська | 0,97 | 0,01 | 0,98 |
Львівська | 0,37 | 0,06 | 0,43 |
Миколаївська | 0,51 | 0,00 | 0,51 |
Одеська | 0,19 | 0,33 | 0,52 |
Полтаська | 0,35 | 1,22 | 1,57 |
Рівненська | 0,18 | 0,00 | 0,18 |
Сумська | 0,26 | 1,17 | 1,43 |
Тернопільська | 0,11 | 0,00 | 0,12 |
Харківська | 0,44 | 0,02 | 0,46 |
Херсонська | 0,24 | 0,06 | 0,31 |
Хмельницька | 0,13 | 0,09 | 0,21 |
Черкаська | 0,30 | 0,45 | 0,75 |
Чернівецька | 0,11 | 2,29 | 2,40 |
Чернігівська | 0,39 | 0,26 | 0,65 |
м.Київ | 0,16 | 5,36 | 5,53 |
м.Севастополь | 0,31 | 0,91 | 1,22 |
Всього | 0,56 | 0,96 | 1,52 |
Державний фонд охорони навколишнього природного середовища призначений для забезпечення цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов¢язаних із охороною довкілля, спрямованих на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища. Але, за результатами контрольної роботи Рахункової палати України, виявлено, що у 2003-2005 рр. основна мета функціонування фонду не була досягнута[1]. Основними недоліками у використанні коштів фонду у зазначений період були:
- використання коштів фонду з порушеннями діючого законодавства (близько 60%), спрямування їх на заходи, які не мають безпосереднього впливу на довкілля (1/3 коштів);
- неефективне використання коштів, призначених на фінансування наукових досліджень та впровадження механізму забезпечення охорони природних ресурсів внаслідок відсутності єдиної державної науково-технічної політики у сфері охорони довкілля;
- недовикористання наявних коштів (25% – у 2003 р., 20% – у 2004 р.) і їх повернення до бюджету.
За висновками Рахункової палати вказані недоліки є наслідком відсутності в країні механізму здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, що потребує особливої уряду до даних проблем.
Загалом механізм формування і використання цільових фондів органів місцевого самоврядування за роки їх існування, як показують численні перевірки органів фінансового контролю, виявився недостатньо прозорим. Найбільш розповсюдженими недоліками діючої практики позабюджетних фондів місцевого самоврядування є:
- порушення при формуванні фондів. Так, в рішеннях про створення фондів окремі органи місцевого самоврядування та виконавчої влади визначають джерелами їх наповнення платежі, які відповідно до законодавства повинні зараховуватись до загального фонду бюджету або залишатись у розпорядженні бюджетних установ як власні надходження (штрафи, плата за оренду майнових комплексів, збори за видачу дозволу на розміщення об¢єктів торгівлі, плата за реєстрацію суб¢єкта підприємницької діяльності тощо);
- застосування примусу на підприємницькі структури при формуванні фондів. Наприклад у вигляді відрахування частини прибутку господарюючих суб¢єктів або частини вартості об¢єкта будівництва;
- використання коштів цільових фондів органів місцевого самоврядування не за цільовим призначенням, головним чином на приміальні виплати, відшкодування вартості санаторно-курортного лікування для працівників органів влади і управління, ремонт адміністративних приміщень тощо;
- залучення до цільових фондів багодійних надходжень та використання їх державними адміністраціями на власне утримання та утримання органів влади, які фінансуються з державного бюджету;
- застосування тиску на суб¢єкти господарювання щодо “добровільного” перерахування благодійної допомоги на спеціальні рахунки органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з послідуючим наданням пільг по сплаті податків та інших платежів до бюджету.[2]
[1] Охорона довкілля чекати не може: Прес-служба Рахункової палати. – 06.12.2005 р.
[2] Узаконена “заначка”, або Як деякі органи влади створюють власні “кишенькові фонди” // Фінансовий контроль. – 2005. - № 1 (24). – С. 9-11.