Зниження собівартості 1км колії шляхом модернізації ВПО-3000

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ В КОЛІЙНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Загальна характеристика собівартості на залізничному транспорті

Собівартість є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує економічну сторону діяльності підприємства. У ній відображається якість всієї роботи - стан технічної оснащеності, ступінь використання основних засобів, підвищення продуктивності труда, упровадження нових прогресивних технологій, рівень застосовуваних нормативів витрат усіх видів ресурсів, кадрова політика, якість управлінського труда і багато інших характеристик і показники робіт підприємства.

Собівартість капітального ремонту колії залежить від багатьох факторів. Основними і найголовнішими факторами, що визначають розмір собівартості і продуктивності труда, є об'єм виконаної роботи, питома вага матеріальних витрат, технічне оснащення, ступінь його використання і рівень якісних показників роботи.

Продуктивність труда значно впливає на собівартість перевезень. Це обумовлено не тільки тим, що питома вага витрат на заробітну плату з нарахуваннями складає на залізницях 34,4 % від усіх витрат, але і тим, що підвищення продуктивності труда вирішує певне коло соціальних проблем.

Собівартість робот дистанції колії розраховується по витратах, зв'язаних з капітальним ремонтом колії. Витрати по підсобно-допоміжній діяльності в собівартість перевезень не входять.

При калькуляції собівартості капітального ремонту колії використовують методи, що застосовують на промислових підприємствах. Однак, розрахунок і аналіз собівартості залізницях значно складніше.

Продукцією дистанції колії є ремонт та утримання належного технічного стану колії.

У витратах транспорту відсутні витрати на сировину, тому на залізницях невелику частину займають прямі витрати і значна частина припадає на частку непрямих витрат, що розподіляються по видах продукції розрахунковим шляхом, пропорційно різним вимірникам і показникам роботи. Розподіл непрямих витрат на транспорті вимагає більш детальних і трудомістких розрахунків.

На питому вагу перемінних і умовно-постійних витрат впливає не тільки обсяг виконаної роботи, але й умови, в яких виконується виробничий процес і, головним чином об'ємні і якісні показники експлуатаційної роботи.

В даний час, у зв'язку зі збільшенням питомої ваги перемінної системи оплати праці окремих груп працівників, витрати на заробітну плату, що входять до складу залежних, змінюється не прямо пропорційно зросту обсягу роботи, а уповільнено. У результаті питома вага залежних витрат знижується. У цих умовах (з урахуванням росту цін) більш правильно цю групу витрат назвати незалежними від обсягу перевезень, а умовно-перемінними.

На умовно-постійні витрати певний вплив робить рівень зносу технічних засобів.

Калькуляція собівартості - це зведений кошторис витрат, який складається для визначення собівартості продукції станції на декілька госпрозрахункових вимірників.

 

Зниження собівартості 1км колії шляхом модернізації ВПО-3000

 

 

Машина ВПО – 3000 (виправно – підбивно – обробочна машина) призначена для механізованого виконання за один прохід комплексу колійних робіт: чистового дозування баласту, що вивантажений на колію; виправочного підйому з постановкою колії у необхідне положення в продольному і поперечному профілях; виправки (рихтовки) колії; ущільнення баластної призми та обробки відремонтованої колії.

З метою підвищення ефективності роботи машини пропонується замінити механічний привід робочих механізмів машини на гідравлічний. Це дозволить підвищити продуктивність машини, знизити експлуатаційні витрати, підвищити швидкість її транспортування, зменшити витрати часу на приведення машини до робочого стану.

Модернізацію машини можливо провести тільки в умовах промислового підприємства, тому що потребується належне устаткування та висококваліфіковані виконавці робіт.

Норми відходів для зварних конструкцій - 15%;

- для деталей, що підлягають механічній обробці - 25%;

- для вузлів електроприводу та автоматизації - 12%;

- вузлів гідроприводу - 20%.

- годинна тарифна ставка робітників ІІ-ї групи 4-го розряду – С_Г⁴=1,35 грн.;

- годинна тарифна ставка робітників ІІ-ї групи 5-го розряду – С_Г⁵=1,53 грн.;

- додаткова заробітна плата – 20% від основної зарплати;

відрахування на соціальні заходи – 37,5% від основної та додаткової зарплати;

трудоємність виготовлення по всім елементам конструкції:

- зварні елементи =100 нормо-час;

- деталі конструкції = 250 нормо-час;

- електропривід = 520 нормо-час;

- вузол гідроприводу =540 нормо-час;

- інші елементи = 70 нормо-час;

- витрати на розбирально–збиральні роботи, пов’язані з модернізацією робочих механізмів машин – 12% від суми собівартості елементів конструкції і витрат на покупні комплектуючі;

- ціна вузла, що замінюється – 14470 грн;

- витрати на демонтаж та монтаж робочих механізмів – 4% від вартості робочого механізм;

- норма витрат матеріалу на модернізацію приводу робочих механізмів – 65,5 кг;

- вартість матеріалу за 1 кг – 1,0 грн;

- вартість зворотних відходів за 1 кг – 0,2 грн;

- чиста вага приводу – 51,4 кг;

- транспортно–заготівельні витрати – 14,1% від вартості матеріалів;

- загальна нормативна трудоємність модернізації приводу – 146 нормо - годин;

- середній розряд робіт – 4,8;

- загальновиробничі витрати у відсотках до основної заробітної плати працівників – 283%;

- загальна вартість комплектуючих виробів, що передбачається придбати – 4800 грн.;

- плановий норматив рентабельності – 20%;

- витрати на транспортування машини до користувача – 11% від вартості модернізованої частини машини;

- витрати на демонтаж механічного приводу – 220 грн.

Специфікація матеріалів наведена в таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 3.1 - Специфікація матеріалів

Найменування комплектуючих виробів	Кількість на одну машину, штук	Ціна за 1 кг, грн.	Маса, т.
Кріплення для гідроциліндрів (зварні конструкції)		1,0	0,19
Фланці для гідроциліндрів		1,0	0,2
Електродвигуни та засоби автоматизації		-	0,16
Гідроциліндри		1,0	0,44
Інше	-	1,0	0,13

 

Витрати на сировину та основні матеріали визначаються за формулою:

 

= -( - ), (3.1)

 

де Н_р.м. – норма витрат матеріалів на модернізацію приводу робочих механізмів;

Ц_м – вартість матеріалу за 1 кг;

Н_ч – чиста вага вузла, кг;

Ц_о – вартість зворотних відходів за 1 кг.

=

Транспортно – заготівельні витрати розраховуються за формулою:

 

= , (3.2)

 

де К_тр – транспортно – заготівельні витрати у відсотках до вартості матеріалів;

=

Основна заробітна плата виробничих робочих визначається за формулою:

= (3.3)

 

де С_Г – годинна тарифна ставка відповідно до середнього розряду робіт (4,8);

t_н – нормативна трудомісткість виготовлення вузла.

Годинна тарифна ставка визначається методом інтерполяції за формулою:

 

= +(С )(), (3.4)

 

де С_ч^4,8, С_ч⁴, С_ч⁵ – годинні тарифні ставки відповідно 4,8; 4; 5 розрядів.

= )=1,49грн.

Основна заробітна плата складатиме:

= грн

Додаткова заробітна плата становить 20% від основної заробітної плати:

Відрахування на соціальні заходи становлять:

=

Загальновиробничі витрати становлять:

=

Калькуляція виробничої собівартості модернізації вузла наведена у табл. 3.2

 

Таблиця 3.2 – Калькуляція виробничої собівартості вузла

Статті калькуляції	Витрати, грн.
Сировина та основні матеріали	62,68
Транспортно – заготівельні витрати	8,84
Основна заробітна плата виробничих робочих	217,54
Додаткова заробітна плата	43,51
Відрахування на соціальні заходи	97,89
Загальновиробничі витрати	615,64
Разом виробнича собівартість	1046,1

 

Оскільки гідроциліндри, які встановлюються на машину, потребують дооснастки додатковим обладнанням, яке ще не виготовлялося промисловістю, то їх собівартість визначається укрупнено на підставі норм і нормативів окремих витрат в розрахунку на 1 тону їх чистої ваги.

Потреба в матеріальних ресурсах (Н_р)на виготовлення 1 т. чистої ваги елементів конструкції розраховується в залежності від норм відходів:

- для зварних конструкцій (норма відходів 15%):

;

- для деталей, що підлягають механічній обробці (норма відходів 25%):

= ;

- для вузлів електроприводу та автоматизації (норма відходів 12%):

= ;

- для вузлів гідроприводу (норма відходів 20%):

= ;

- для інших елементів (норма відходів 18%):

= .

Витрати на 1 тону металевих елементів конструкції розраховуються за формулою:

 

= (3.5)

 

Витрати на 1 тону:

- зварних конструкцій

=

- деталей, що підлягають механічній обробці:

=

- вузлів електроприводу та автоматизації:

= ;

- вузлів гідроприводу:

= ;

- для інших елементів:

= .

Транспортно – заготівельні витрати дорівнюють 14,1% від загальних витрат на матеріали у розрахунку на 1 тону елементів конструкції:

- зварних конструкцій:

= ;

- деталей, що підлягають механічній обробці:

= ;

- вузлів електроприводу та автоматизації:

= ;

- вузлів гідроприводу:

= ;

- для інших елементів:

= .

Основна заробітна плата виробничих робочих, що виготовляють елементи конструкції, визначається в залежності від трудоємності виготовлення окремих елементів конструкції і середнього розряду робіт. Для кожного з елементів вона складатиме:

- зварні конструкції:

= ;

- деталі, що підлягають механічній обробці:

= ;

- вузли електроприводу та автоматизації:

= ;

- вузли гідроприводу:

= ;

- інші елементи:

= .

Додаткова заробітна плата виробничих робочих становить 20% від основної і для кожного елементу складатиме:

- зварні конструкції::

= ;

- деталі, що підлягають механічній обробці:

= ;

- вузли електроприводу та автоматизації:

= ;

- вузли гідроприводу:

= ;

- інші вузли:

= .

Відрахування на соціальні заходи складатимуть:

- зварні конструкції:

= ;

- для деталей, що підлягають механічній обробці:

= ;

- вузлів електроприводу та автоматизації:

= ;

- вузлів гідроприводу:

= ;

- для інших елементів:

= .

Загальновиробничі витрати складатимуть:

- зварні конструкції:

= ;

- для деталей, що підлягають механічній обробці:

= ;

- вузлів електроприводу та автоматизації:

= ;

- вузлів гідроприводу:

= ;

- для інших елементів:

= .

Калькуляція собівартості елементів конструкції наведена в табл. 2.3.

 

Таблиця 2.3 – Розрахункова собівартість елементів конструкції машини, яка модернізується

Найменування витрат	Витрати за елементами конструкції, грн.
зварні конструкції	деталі, що підлягають механічній обробці	вузли електропривода та автоматики	вузли гідроприводу	інші вузли
Матеріали	1140,72	1266,35	1108,74	1200,0	1176,08
Транспортно – заготівельні витрати	160,84	178,56	156,33	169,2	165,83
Основна заробітна плата	149,0	372,5	774,8	804,6	104,3
Додаткова заробітна плата	29,8	74,5	154,96	160,92	20,86
Відрахування на соціальні заходи	67,05	167,63	348,66	362,07	46,94
Загальновиробничі витрати	421,67	1054,18	2192,68	2277,02	295,17
Виробнича собівартість	1969,08	3113,72	4736,17	4973,81	1809,18
Вага конструкції, т	0,19	0,2	0,16	0,44	0,13
Виробнича собівартість елементів конструкції (в розрахунку на чисту вагу елементів конструкції)	374,13	622,74	757,79	2188,48	235,19

 

Розрахунок повної собівартості та проекту договірної ціни модернізації робочих механізмів.

Виробнича собівартість модернізації робочих механізмів машини розраховується за формулою:

 

(3.6)

 

де С_вир.в. – виробнича собівартість вузла;

ΣС_вир.ел. – виробнича собівартість елементів конструкції;

З_к – загальна вартість покупних комплектуючих;

С_зб – собівартість розбирально – збиральної роботи, пов’язаної з модернізацією робочих механізмів машин.

Договірна ціна модернізації робочих механізмів розраховується на підставі виробничої собівартості та планового нормативу рентабельності:

 

, (3.7)

 

де Р - коефіцієнт нормативної рентабельності.

Витрати на транспортування та монтаж робочих механізмів дорівнюють 15% від вартості модернізованих частин машини:

Балансова вартість робочих механізмів машини дорівнює сумі договірної ціни модернізації робочих механізмів та витрат на транспортування та монтаж механізмів:

В капітальних витратах на модернізацію машини необхідно враховувати балансову вартість знов виготовлених та змонтованих робочих механізмів і витрати на демонтаж базових механізмів. Виходячи з цього, капітальні вкладення будуть дорівнювати:

, (3.8)

 

де - витрати на демонтаж базових механізмів;

Розрахунок вартості машино–години роботи машини ВПО – 3000

- витрати на транспортування машин на 1 км – 5грн.;

- середня відстань між місцем базування машин та об’єктом роботи – 30 км.;

- кількість годин роботи машин на об’єкті – 2 год.;

- середня кількість днів роботи машин на рік – 120 днів;

- коефіцієнт збільшення заробітної плати у зв’язку з перевиконанням норм виробітку – 1,1.

- годинна тарифна ставка робочих механізмів для 5-го розряду робіт – 293,0 коп.

- кількість робітників, що обслуговують машину – 5 чоловік.

- додаткова заробітна плата у відсотках до основної – 10%.

- норма витрат палива на 1 годину роботи робочих механізмів – 22,8 кг.

- норма витрат палива на 1 годину роботи робочих механізмів після їх модернізації – 21,8 кг.

- вартість 1 кг палива – 1,5 грн.

- норма витрат мастильних матеріалів на 1 годину роботи робочих механізмів:

- до модернізації – 0,68 кг;

- після модернізації – 0,65 кг.

- вартість 1 кг мастильних матеріалів – 9 грн.

- норма витрат мастила для гідравлічної системи робочих механізмів модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи – 0,38 кг.

- вартість 1 кг мастила для гідравлічної системи – 3 грн.

- продуктивність машини до модернізації – 1,3 кг; після модернізації –

1,8 кг.

- річний обсяг ремонтних робіт – 320 км;

- річний банківський відсоток за депозитними вкладами – 20% (Е=0,2)

- річний коефіцієнт інфляційного очікування – 5% (j=0,05).

- річний коефіцієнт, що враховує ступінь ризику – 0% (R=0)

- розрахунковий період (вимірюється залишковим строком служби машини, що модернізується) – 10 років.

 

Собівартість машино – години роботи вузла, без амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

 

, (3.9)

 

де З_в – витрати на транспортування машини до об’єкту роботи та від об’єкту роботи до місця її постійної дислокації;

Т_о – кількість годин роботи машини на об’єкті;

З_ч – експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань в розрахунку на 1 годину роботи машини на об’єкті;

З_н – загальновиробничі витрати на 1 годину роботи машини на об’єкті.

Витрати на транспортування машини до об’єкту роботи та від об’єкту роботи до місця її постійної дислокації розраховуються за формулою:

 

, (3.10)

де З_т - витрати на транспортування машини в розрахунку на 1 км.;

L_n – середня відстань між місцем базування машини та об’єктом роботи.

Кількість годин роботи машини на рік дорівнює:

 

, (3.11)

 

де Д_р – середня кількість днів роботи машини на рік

годин

Експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань в розрахунку на 1 годину роботи на об’єкті дорівнюють:ъ

 

(3.12)

 

де З_осн – основна заробітна плата робочих механізмів за 1 годину;

З_дод - додаткова заробітна плата за 1 годину роботи;

Н_зп - нарахування на основну та додаткову заробітну плату за 1 годину роботи;

З_пал – витрати на паливо в розрахунку на 1 годину роботи;

З_м – витрати на мастильні матеріали в розрахунку на 1 годину роботи;

З_г – витрати на мастило для гідравлічної системи робочих механізмів модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи;

З_р – витрати на ремонти робочих механізмів машини в розрахунку на 1 годину роботи;

З_іпр - інші прямі витрати в розрахунку на 1 годину роботи.

Основна заробітна плата робочих – механізаторів за 1 годину роботи дорівнює:

 

, (3.13)

 

де k – коефіцієнт збільшення заробітної плати у зв’язку з перевиконанням норм виробітки;

С_ч - годинна тарифна ставка робочих – механізаторів для 5-го розряду робіт;

n_р - кількість робітників, що обслуговують машину;

.

Додаткова заробітна плата за 1 годину роботи дорівнює 10% від основної заробітної плати:

Нарахування на основну та додаткову заробітну плату в розрахунку на 1 годину роботи дорівнюють:

.

Витрати на паливо в розрахунку на 1 годину роботи становлять:

 

, (3.14)

 

де – в_n – норма витрат палива на 1 годину роботи робочих механізмів;

Ц_п – вартість 1 кг палива.

Витрати на паливо складають:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

.

Витрати на мастильні матеріали в розрахунку на 1 годину роботи:

, (3.15)

де в_м – норма витрат мастильних матеріалів в розрахунку на 1 годину роботи;

Ц_м – вартість 1 кг мастильних матеріалів;

1,1 – коефіцієнт, який враховує понаднормативні витрати мастильних матеріалів.

Витрати на мастильні матеріали складають:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

.

витрати на мастило для гідравлічної системи робочих механізмів модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи дорівнюють:

 

, (3.16)

 

де – норма витрат мастила для гідравлічної системи робочих механізмів модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи;

– вартість 1 кг мастила для гідравлічної системи.

.

Витрати на ремонт та технічне обслуговування робочих механізмів машини в розрахунку на рік дорівнюють 10% від балансової вартості:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

.

В розрахунку на 1 годину роботи ці витрати становлять:

- до модернізації машини:

;

де Т_ч – кількість годин роботи машини на рік;

- після модернізації машини:

,

 

Інші прямі витрати дорівнюють 3% від суми прямих витрат:

 

(3.17)

 

Інші прямі витрати становлять:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

.

Експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань в розрахунку на 1 годину роботи машини на об’єкті дорівнюють:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

.

Загальновиробничі витрати в розрахунку на 1 годину роботи дорівнюють 8% від прямих витрат:

 

(3.18)

 

Тому ці витрати становлять:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

.

Собівартість машино – години вузла становить:

- до модернізації машини:

- після модернізації машини:

Оскільки продуктивність машини після модернізації збільшується з 1,3 км/год до 1,8 км/год, то модернізація машини забезпечує зменшення собівартості ремонту 1 км колії.

Собівартість ремонту 1 км колії без амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

 

, (3.19)

 

де S_м-год – собівартість однієї машино–години роботи вузла без амортизаційних відрахувань;

П – продуктивність машини за 1 годину.

Виходячи з цього, собівартість ремонту 1 км колії без амортизаційних відрахувань дорівнює:

- до модернізації машини:

;

- після модернізації машини:

Річні експлуатаційні (поточні) витрати роботи приводу робочих механізмів (без амортизаційних відрахувань) визначається як добуток собівартості ремонту колії та обсягу ремонтних робіт (в кілометрах).

Розрахунок приросту економічного ефекту від впровадження заходу.

Оскільки річні обсяги робіт з ремонту колії залишаються незмінними (тобто вартісна оцінка результатів заходу не змінюється за роками розрахункового періоду), то приріст економічного ефекту від заміни механічного приводу робочих механізмів машини на гідравлічні за весь розрахунковий період за умови приведення результатів та витрат різних років до останнього року розрахункового періоду визначається за формулою:

 

(3.20)

 

де Т – кількість років розрахункового періоду;

- відповідно затрати механічного та гідравлічного приводів робочих механізмів в році t розрахункового періоду.

Розрахунок приросту економічного ефекту заходу за 10 років розрахункового періоду наведено в таблиці 3.4. При цьому розрахунковий період тривалістю 10 років визначено, виходячи з залишкового строку служби машини ВПО – 3000. Річна ставка комерційних банків за депозитними внесками очікується в розмірі 20% (Е_н=0,2). Річний рівень інфляції очікується на рівні 5% (І=0,05). Здійснення заходу не носить ризикового характеру (R=0). Річний обсяг ремонтних робіт прогнозується на рівні 320 км.

З розрахунків видно, що загальний приріст економічного ефекту за 10 років експлуатації модернізованої машини ВПШ - 3000 складе 303,04 тис. грн. При цьому одноразові витрати на модернізацію окупаються на першому році експлуатації модернізованої машини.

 

Таблиця 3.4 – Розрахунок приросту економічного ефекту від заміни механізмів машини на гідравлічні

 

Показник	роки розрахункового періоду
1 Річний обсяг ремонтних робіт, км
Затрати при використанні механічного приводу
2 Залишкова вартість механічного приводу, грн.
3 Собівартість роботи механічного приводу (без амортизаційних відрахувань) в розрахунку на ремонт 1 км колії, грн.	192,64	192,64	192,64	192,64	192,64
4 Поточні витрати (без амортизаційних відрахувань механічного приводу) в розрахунку на річний обсяг ремонтних робіт, грн.	61644,8	61644,8	61644,8	61644,8	61644,8
5 Ліквідаційна вартість механічного приводу (10% від залишкової вартості на початок розрахункового періоду), грн
6 Всього затрат, грн.	61644,8	61644,8	61644,8	61644,8	61644,8

 

 

Продовження
Затрати при використанні гідравлічного приводу
7 Одноразові затрати на модернізацію машини, грн.
8 Залишкова вартість механічного приводу (відраховується з одноразових витрат на модернізацію), грн.
9 Залишкова вартість гідравлічного приводу при списанні машини ВПО-3000 (з урахуванням норми амортизації в розмірі 15% від залишкової вартості), грн.
10 Собівартість роботи гідравлічного приводу (без амортизаційних відрахувань гідравлічного приводу) в розрахунку на ремонт 1 км колії, грн.	144,62	144,62	144,62	144,62	144,62
11 Поточні витрати (без амортизаційних відрахувань гідравлічного приводу) в розрахунку на річний обсяг ремонтних робіт, грн.	46278,4	46278,4	46278,4	46278,4	46278,4
12 Всього затрат	46278,4	46278,4	46278,4	46278,4	46278,4

 

Продовження
Розрахунок приросту економічного ефекту
13 Приріст економічного ефекту, грн.	15366,4	15366,4	15366,4	15366,4	15366,4