Деякі науковці серед емпіричних методів виділяє ще інтерв’ю, анкетування, рейтинг, експертна оцінка, самооцінку, аналіз даних.
1. Одним із важливих методів збору інформації є опитування. Суть цього методу полягає в тому, що інформацію збирають шляхом реєстрації показників, отриманих в результаті опитування людей. Цей метод дозволяє одержати інформацію не лише про факти, а й про мотиви, причини, що їх зумовили.
1.1. Опитування-інтерв’ю проводяться у формі вільної бесіди, під час якої ставляться питання, відповіді на які дозволяють отримати необхідну інформацію.
1.2. Анкетні опитування проводять за регламентованою програмою. Для їх проведення розробляється анкета – визначеним певним чином структурно організований набір питань, кожне з яких дозволяє отримати дані, передбачені програмою опитування.
1.3. Бесіда – метод отримання інформації шляхом безпосереднього спілкування дослідника з респондентом.
Пеpевага бесіди над анкетою: можливість фіксації pеакції pеспондентів на поставлені запитання.
Недоліки бесіди:
– неможливість постановки запитань інтимного, конфіденційного хаpактеpу;
– великий час, необхідний для пpоведення;
– вплив дослідника на респондента.
Пеpеваги анкети:
– можливість одночасного опитування великої кількості pеспондентів;
— швидкість обpобки отриманих pезультатів (у випадку, якщо запитання анкети закpиті);
– можливість пpоведення анонімноїанкети, яка дозволяє отpимати більш відвеpті відповіді.
Закрита анкета передбачає варіанти відповідей, які треба тільки вибрати підкреслити, чи відмітити іншим способом.
Вимоги до опитувальних методів:
– повинна визначатися оптимальна кількість запитань;
– обов’язково проводити інструктування респондентів;
– зpозумілість і чіткість поставлених запитань;
– бажано застосовувати запитання на пеpевіpку усвідомленості й відвеpтості відповідей:
а) постановка питань одного і того змісту чеpез кілька пунктів (перевірка усвідомленості);
б) постановка питань загального хаpактеpу, які мають один ваpіант пpавильної відповіді (перевірка відвеpтості). За цією шкалою визначають чи можнадовіpяти результатам опитування.
Послідовність опитування:
1) постановка мети;
2) pозpобка запитань;
3) пеpевіpка запитань експеpтами;
4)пpоведення пpобного дослідження на невеликій кількості pеспондентів з метою вивчення зpозумілості запитань (5-6 учнів);
5) доопрацювання опитувальника у відповідності з пpобною перевіркою;
6) оpганізація масового дослідження;
7) обpобка pезультатів, фоpмування висновку.
2. Рейтинг (англ. rating – оцінювати, визначати клас, розряд) – ступінь популярності якоїсь особи, організації, груди, їхньої діяльності, програм, планів, політики у певний час; виводять шляхом голосування, соціологічних опитувань, анкет, на основі чого визначається місце, яке вони посідають серед собі подібних.
3. Експертна оцінка побудована на використанні професійного досвіду та інтуїції спеціалістів під час розв’язування аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку економічних ситуацій. До методів експертної оцінки відносять: метод колективних експертних оцінок; метод „мозкового штурму”; морфологічний метод аналізу; метод семикратного пошуку; метод асоціацій та аналогій; метод колективного блокнота і контрольних запитань.
3.1. Метод колективних експертних оцінок полягає у виявленні єдиного колективного судження спеціалістів-експертів при обговоренні поставленої економічної проблеми в результаті певних компромісів. Різновидом цього методу є метод Дельфі, внаслідок якого з’ясовують не узгоджену, а індивідуальну думку шляхом анкетування спеціалістів-експертів. Далі відбувається опрацювання експертних оцінок. Невідома характеристика явища вважається випадковою величиною, відображенням закону розподілу якої є індивідуальна оцінка відповідності та значення певного явища чи події. Коли такі оцінки отримані від групи експертів, то припускають, що істинне значення характеристики, яку вивчають, перебуває у середині багатьох оцінок і що узагальненаколективна думка є вірогідною. Групові оцінки надійніші порівняно з індивідуальними за умови, що розподіл оцінок, одержаних від експертів, повинен бути, плавним.
Найпростіший метод експертних оцінок – ранжування певних показників. Експерт А присвоює об’єкту (показнику) х число натурального ряду – ранг хіуРанг 1 отримує найважливіший показник, а ранг N - найнезначніший. Потім визначають суму рангів, одержаних і-м показником. Найвищий узагальнений ранг присвоюють показнику, який отримав найменшу суму рангів. Так формується послідовний ряд рангів.
3.2. Метод „мозкового штурму” побудовано на створенні атмосфери, яка сприяє народженню нестандартних думок. Існує прямий і зворотний „мозковий штурм”. У першому випадку допускається участь від 5 до 15 осіб. Доцільно, щоб в обговоренні (сесії) брали участі, спеціалісти різного профілю та з різним досвідом роботи. Вони повинні володіти ситуацією, але не надто добре знати суть проблеми і бути незалежними. Ознайомившись зі змістом завдання, спеціалісти проводять дискусію у невимушеній формі, де заборонено критикувати ідеї, відхилятися від теми. Обмежується також час дискусії.
При зворотному „мозковому штурмі” основну увагу надають виявленню недоліків пропозицій, обхідних шляхів тощо
3.3. Морфологічний метод аналізу використовує структурні взаємозв’язки сукупності економічних явищ і грунтується на повній відсутності якого-небудь нав’язливого і попереднього судження. Цей метод розглядається як упорядкований спосіб економічного дослідження об’єкта та отримання систематизованої інформації з усіх можливих варіантів рішень. Такий підхід має назву „морфологічного ящика”. „Морфологічний ящик” будують у вигляді дерева цілей чи матриці, де у кожній ланці є лише одне рішення.
3.4. Метод семикратного пошуку полягає у системному багатократному застосуванні матриць 7x7, таблиць і деяких способів. Згідно з цим методом творчий процес поділяють на сім стадій:
1) аналіз проблемної ситуації;
2) виявлення найкращих умов використання аналізованого об’єкта;
3) формулювання завдання;
4) генерація пропозицій щодо вирішення цього завдання;
5) конкретизація варіантів;
6) добір найкращих варіантів;
7) реалізація рішення.
3.5. Метод асоціацій та аналогій полягає у тому, що нові ідеї та пропозиції виникають на основі зіставлення з іншими більш чи менш аналогічними об’єктами, навіть з інших сфер природи і суспільства.
3.6. Метод колективного блокнота і контрольних запитань передбачає висунення незалежних ідей кожним експертом у вигляді „блокнота напрацьованих варіантів”. У цьому блокноті він описує кожен варіант опису, дає їм обґрунтування та здійснює їх ранжування. Потім проводять підсумкову оцінку за всіма висунутими ідеями та обґрунтованими варіантами змін. Пізніше експерти віддають свої блокноти координаторові, який на їхній підставі дає узагальнену оцінку.
